Про те, як працює уряд над захистом документальної спадщини і чому важливий комплексний підхід – пояснюю в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Зауважте Що зробити, щоб ви нарешті прийшли в армію?

Втрата архівів через окупацію

Архіви є важливим інструментом формування історичної пам'яті кожної країни, нації та людства в цілому. Збережені документи – це ключовий інструмент протидії маніпуляціям, фейкам та інформаційним атакам, з якими Україна стикається під час війни. Вони не лише відновлюють історичну пам'ять, а й захищають національну ідентичність і державність.

Наш архівний фонд – один із найбільших у Європі. За даними Державної архівної служби в Україні зберігається понад 100 мільйонів справ, а це, своєю чергою, мільярди сторінок.

Починаючи з 2014 року внаслідок війни було втрачено контроль за збереженістю близько 2 мільйонів документів Національного архівного фонду, що перебували на тимчасово окупованих територіях Криму і більш ніж 3,5 мільйона – у Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях.

Крім цього руйнувань зазнали приміщення та будівлі державних архівних установ на територіях, які розташовані в безпосередній близькості до лінії фронту.

Враховуючи це та інші виклики, необхідно напрацювати комплексний підхід для збереження документальної спадщини України, який буде спрямований як на розвиток, так і на захист в умовах війни.

Важливість збереження документів

24 грудня минулого року уряд України затвердив Стратегію захисту документальної спадщини на період до 2027 року. Цей документ є орієнтиром для розвитку архівної галузі та її збереження з урахуванням сучасних потреб та використанням новітніх технологій. Ключові напрямки стратегії, як-от оцифрування архівних документів, відкритість установ та активне міжнародне співробітництво, уже впроваджуються у роботу Державної архівної служби України. Крім цього, планується:

  • запровадження Єдиного реєстру національних архівних ресурсів,
  • розбудова міжархівного пошукового порталу,
  • оцифрування документів,
  • створення творчого простору для користувачів архівів.

Важливим є також забезпечення інклюзивності та безбар'єрності архівних установ.

За швидкістю оцифрування документів у державних архівах Україна входить в першу трійку країн світу. І навіть попри повномасштабну війну нам вдалося зберегти та посилити темпи цієї роботи. За минулий рік Україна зробила 34 мільйони цифрових копій різних документів. Робота у цьому напрямку передбачає цифровізацію архівних фондів, збереження національних ресурсів та розвиток комунікаційної політики архівних установ.

Ще одним важливим аспектом документа є прагнення зробити архіви доступнішими для громадян. Відтепер вони будуть більш відкритими та орієнтованими на потреби своїх користувачів. Це не просто план, а реальний крок до інтеграції архівної справи в європейське та світове культурне середовище.

У часи війни особливо важливо зберегти документи, що фіксують події воєнного часу та післявоєнного відновлення. Стратегія враховує потреби в евакуації архівів з зон бойових дій та збереженні національної спадщини у складних умовах.

Підхід є реалістичним та практичним, і це дає надію, що навіть в умовах війни Україна зможе не лише зберегти, а й розвивати свою культурну та історичну спадщину. Вона стане важливим інструментом для забезпечення національної ідентичності та державності на довгі роки вперед.