У колонці для 24 Каналу читайте, як на спроможність України вплинула зміна влади у США.
До теми Мирної угоди не буде, або Чому Кремль завжди обирає ескалацію
Що допомогло Україні встояти, коли до влади у США прийшов Трамп?
Україна спокійно пройшла період зміни адміністрацій у США, і цьому є дві причини.
Перша причина – це еволюція поля бою. Сьогодні наше військо, яке веде бойові дії на лінії фронту протяжністю понад тисячу кілометрів, значно менше залежить від американської допомоги, ніж у 2022 – 2023 роках. Все тому, що зараз триває вже не війна артилерії в першу чергу, а війна безпілотників. Цю частину Україні в принципі вдається забезпечувати самостійно.
Це ж стосується і протиповітряної та протиракетної оборони. Якщо раніше ми більше покладалися на класичні ракети-перехоплювачі, то зараз, наприклад, Frankensam більше працюють в інтересах ППО країни, а не безпосередньо ППО угруповань військ. Водночас ППО угруповань ми дедалі більше забезпечуємо завдяки безпілотникам – як через державні, так і через недержавні проєкти.
Тобто поле бою відчуло менше негативного впливу саме через те, що еволюціонувало.
Друга причина – це дії адміністрації Байдена наприкінці своєї каденції. Вона всіма силами намагалася здійснити максимальні постачання, прогнозуючи радикальну зміну політики наступників. Ми пам'ятаємо, як у стислі терміни ухвалювалися пакети допомоги. Протягом перших місяців адміністрації Трампа ми ще отримували PDA-постачі, схвалені за Байдена. Цей процес розтягнувся приблизно на 6 – 7 місяців.
Загалом ми й далі суттєво залежимо від американців у сегменті протиповітряної і протиракетної оборони. Це наша найбільша залежність і водночас найбільша вразливість. Це також те, що партнери не можуть повною мірою компенсувати.
Мовиться не лише про перехоплювачі до Patriot, які є критично важливими для боротьби з балістичними ракетами, але й про комплекси NASAMS. Виробником ракет AIM-120 для них є Raytheon Technologies. Те саме стосується боєприпасів до систем Frankensam – це ракети AIM-7 і RIM-7. Тобто тут залежність зберігається, і вона критична.
Європейці не можуть повністю її компенсувати, тому змушені винаходити такі механізми, як PURL. Але тут треба бути чесними: європейці купують ту зброю, яка фактично була вироблена за кошти, схвалені адміністрацією Байдена у 2022 – 2024 роках. У липні 2025 року Пентагон ухвалив рішення зупинити передачу всіх постачань у межах Ukraine Security Assistance Initiative, тобто всього того, що вироблялося не зі складів, як у PDA.
Фактично це дозволяє Трампу двічі отримати вигоду: перший раз за це заплатив Конгрес США й американські платники податків, а другий раз – європейці. Американський ОПК отримав прибуток двічі, а Трамп може говорити своєму виборцю, що США нічого не витрачають, а навіть заробляють. Це дуже сильний аргумент для його внутрішньої політики напередодні виборів.
Якщо говорити про інші сегменти, то роль HIMARS сьогодні не така критична, як раніше, з низки причин. Авіаційні боєприпаси типу JDAM залишаються важливими, але знову ж таки – це не рівень критичності, як у ППО і ПРО.
Артилерійські снаряди теж стали меншою проблемою: є чеська снарядна ініціатива, є європейські програми щодо мільйона снарядів, окремі країни закуповують їх у своїх виробників для України. Поле бою тут також еволюціонувало, і у 2025 році це вже не той пріоритет, яким він був у 2022 – 2023 роках.
Отже, ключове – це протиповітряна і протиракетна оборона, боєприпаси до HIMARS і меншою мірою – авіаційні боєприпаси.
Цікаво Нові тенденції в Росії демонструють парадоксальне бажання миру
PURL, запущений у липні цього року, став перехідним механізмом до нової реальності. На сьогодні акумульовано близько 5 мільярдів доларів. Але, за попередніми оцінками, нам потрібно щонайменше 3 – 4 мільярди доларів на квартал, тобто мінімум 12 – 16 мільярдів доларів на рік. Поки що PURL за темпами акумулювання коштів відстає. Це не критична ситуація в короткостроковій перспективі, але вона негативно впливатиме саме на сегмент ППО і ПРО.
Водночас поява безпілотників-перехоплювачів, які вже ефективно працюють проти "Шахедів" і "Гераней", показує, що в окремих сегментах можна компенсувати дефіцит класичних перехоплювачів. Технології не стоять на місці, і це радше плюс, ніж мінус.
Ще один важливий момент – розвідувальні дані. Це нематеріальна, але критично важлива частина:
- для програмування безпілотників дальньої дії,
- для ситуаційної обізнаності по лінії фронту,
- для роботи протиповітряної й протиракетної оборони.
Тут американська допомога залишається надзвичайно важливою. Це також інструмент політичного тиску, що пояснює обережність нашої публічної позиції щодо різних мирних ініціатив.
Загалом цей перехідний період ми пройшли значно краще, ніж могли б. Не все було так погано, як здавалося на старті. Два ключові фактори – еволюція поля бою і темпи постачань закладені ще адміністрацією Байдена. Головний виклик нині – щоб PURL запрацював на повну потужність і забезпечував мінімально необхідні 12 – 16 мільярдів доларів на рік, які треба забезпечити.
Підтримати фонд "Повернись живим".

