Три причини, чому 100 років тому українці не зберегли державу
Історики висунули чимало пояснень, чому так сталося. Прочитавши різні версії, я дійшов висновку, що основних причин є три.
Читайте також 4 складні питання щодо розміщення військ союзників в Україні
Коли кажуть, що країна була переважно селянська, що еліти були нечисленні – це не причина. Всі колонії, що звільнилися, і всі метрополії, що стали на шлях модернізації, на старті були такими. Не в тому справа.
Отже, три причини.
1. Внутрішні чвари. Нездатність еліт порозумітися задля порятунку країни, нездатність суспільства до внутрішнього діалогу. Незрілість еліт, відсутність відчуття власної країни як цінності, яку важко здобути й легко втратити.
2. Хвороба лівизни. Природна проблема бідних країн із великим незадоволеним запитом на справедливість і низькою правовою культурою. Наслідки – розкол у суспільстві, потрапляння у пастку ворожої пропаганди, незацікавленість середнього класу у перемозі.
3. Відсутність західної підтримки. Захід ніколи не розумів, що відбувається на теренах російської імперії, для нього це були дикі землі, на яких може зберегти лад тільки Москва, і хай воно так і буде. Додайте тимчасовий союз з німцями, й ось уже Україна є частиною осі зла.
Права на помилку більше немає
Якщо ви уважно подивитеся, то побачите нині майже те саме. Трохи краще. Але лише трохи.
1. Нашої згуртованості як на рівні суспільства, так і на рівні еліт вистачило на рік – 2022. Нам знову потрібен пакт про єдність. Цей суспільний договір двосторонній: влада не робить дурних речей та розмовляє з суспільством як з дорослим, а суспільство не атакує владу й один одного.
Цікаво Хто буде головним цапом-відбувайлом у Росії через історію з Кринками
2. Ми дуже бідна країна, і ще більше збідніли через війну. Нам потрібно відпустити економіку й приборкати корупцію (не лише саджати, а й різати схеми), інакше загроза соціального конфлікту висітиме над нами руйнівним вироком. Додайте неповернення тимчасових емігрантів. Ліва загроза фундаментальна.
3. Всі сили треба кинути на дипломатію: кадрову, парламентську, мистецьку, громадську, підприємницьку, наукову тощо. Нас не розуміють ні Захід, ні Схід, ні Південь. Додайте зусилля Росії, щоб нас вважали злом. Додайте байдужість, втому, купу власних викликів у всіх, і ви побачите, що нас вважають головною проблемою, яку варто прибрати.
Переважна частина українського суспільства, в тому числі політики, вірять: Україна така міцна, що з нею нічого не станеться за будь-яких умов. Часом це звучить красиво: все одно віримо в нашу перемогу! З цього випливає хибне уявлення про низьку ціну помилки: можна робити що завгодно, це не страшно, бо нічого катастрофічного не станеться.
Насправді ціна помилок дуже висока, і треба щодня боятися зробити руйнівну помилку, після якої вже нічого не можна виправити. Лише при такому ставленні до України можна її зберегти.
Україна – досить міцна річ, але і в неї є межа міцності. Щоденні тренування можуть подвоїти вагу, яку ти підіймаєш. Але збільшення ваги в сто разів просто розчавить навіть чемпіона.
Ми знаємо, що стало наслідками поразки 100 років тому. У нас більше нема права на помилки.