Він наявний на усіх етапах прийняття державних рішень, хоча формально його не існує, з огляду на тотальну законодавчу неврегульованість. Тому практично будь-яка лобістська діяльність в Україні може розглядатися, як незаконна. А між іншим, за експертними оцінками, обсяги ринку лобістських послуг складають до $1 млрд.

В Україні саме поняття лобізм досі трактується здебільшого негативно. Це сприйняття сягає корінням у часи марксизму-ленінізму. Ідеться про походження цього поняття від англійського "lobby" – коридору, в якому американські монополії начебто здійснюють кулуарний тиск та підкуп чиновників. Натомість у світі поняття лобізму вже давно має ділове підґрунтя, спрямоване на публічний вплив певних суспільних чи ділових груп на процес прийняття рішень. Саме це поняття є прийнятним для сучасної України. Адже застосування легальної лобістської практики у такому вимірі додало би прозорості українській політиці і державному управлінню.

Прихований лобізм лишатиметься в Україні фактором корупції та тіньової політики до моменту його легалізації. Цей шлях пройшло чимало країн, і його мусить пройти Україна. Єдино прийнятною у світі практикою є законодавча легалізація.

За інших умов прихований лобізм лишатиметься чинником конфлікту різних політичних інтересів. Світова практика легалізації лобізму полягає у прийнятті відповідного закону чи законів. Таким шляхом пішли Сполучені Штати Америки, Японія, Франція, Німеччина, інші країни, які прийняли окремі законодавчі акти про лобізм чи про його окремі аспекти.

Там діяльність лобістів визначено на правовому рівні і цей суспільно-корпоративний інститут відіграє позитивну роль у державній політиці, зокрема у процесах прийняття важливих економічних рішень. Фактично він трансформувався на інститут громадського контролю за діяльністю влади. Причому наразі він значно активніший і системніший, аніж електоральний контроль, який активізується лише на період виборчих кампаній.

У цивілізованому світі лобістські групи, що відображають інтереси певних ділових кіл, політичних груп чи суспільних прошарків, мають стабільний, постійний вплив на діяльність державних і політичних інститутів. Україна рухається до цивілізованого світу, тож мусить обирати саме такі стандарти поведінки.

Тому наразі є необхідність звернути експертну увагу на доопрацювання і подальше прийняття відповідного законопроекту щодо лобізму. Початок цієї дискусії спрямує Україну від марксистського сприйняття лобізму до сучасних форм цього важливого для суспільства і держави інституту. А його подальше прийняття дозволить країні сформувати механізми політичного впливу, на принципах, зрозумілих для цивілізованого світу. І таким чином стати частиною цього світу.

Читайте також: Коли споживче кредитування перестане вбивати споживача?