Ми кажемо, що докорінно змінили вектор, вже остаточно, кардинально і безповоротно назавжди відірвались від колишньої російської метрополії. Та це тільки лестощі. Лестощі самих до себе.

Читайте також: Росія замінює ватажків бойовиків на Донбасі своїми кадровими військовими, – розвідка

Не створюючи повноцінного свого і через ленощі не інтегруючись в західне, ми на четвертому році війни і досі знаходимось в російському інформаційно-культурному полі. Сидимо по вуха у лайні із російської попси. Слідкуємо за російськими новинами. Приділяємо увагу російським подіям і діячам.

Говорячи про зміну векторів розвитку, ми переповнюємо свої соціальні мережи фотографіями і жартами про якусь Лоліту, дискутуємо і сперечаємось про якогось Навального, а топовими темами для обговорення за тиждень стають російські протести і теракти.


Інтернет-жарт щодо вбрання Лоліти

Так звана українська прогресивна і проєвропейська молодь любить сварити старші покоління, покоління телевізору, однакових свят і однієї естради, любить звинувачувати їх у ностальгії за усім радянським і симпатії до усього російського. При цьому самі молоді, прогресивні і проєвропейські люди розповсюджують і обсмоктують російські інформаційні приводи із неймовірними швидкістю та апетитом. В цьому молоді активно допомагають українські журналісти. Теж сучасні, прогресивні і проєвропейські.

На четвертий рік війни та "докорінних змін" при усьому бажанні і спробах самообману ми майже не можемо прослідкувати хоча б тенденцію, або перспективу справжньої зміни вектору, культурно-морального розриву із колишньою метрополією. Адже кожні нові покоління українців, покоління соціальних мереж розчиняються у культурно-інформаційному полі російських попси і подій навіть швидше, ніж їх попередники, які народились і виросли ще у колонії.

Я дуже сподіваюсь, що нові покоління українців не тільки не будуть цікавитись чи слідкувати за російськими артистами, новинами і подіями. Я сподіваюсь, що згодом молоді люди не будуть навіть здогадуватись про фізичне існування Лоліти, Навального, чи будь-якої іншої російської мерзоти незалежно від її позиції і сфери діяльності.

Тоді можна буде сказати про зміну вектору.

Але поки що. На сьогодні нам залишається про це лише тільки мріяти, вірити і з надією сподіватись.

Читайте також: Крим ображається на українців, трагічний бій в АТО і підступна "Малоросія": топ-5 блогів липня