Така позиція Північноатлантичного Альянсу свідчить, що НАТО понад усе прагне уникнути прямого зіткнення з Росією. Про випадки, коли агресор атакував союзників України, та якою була реакція Альянсу – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Варте уваги Бензоколонка без пального та рубль, що стрімко падає: як Росія загнала себе в економічну пастку

Перший відомий акт агресії проти одного з членів НАТО трапився через 2 тижні після початку повномасштабного вторгнення Росії. Ще 10 березня 2022 року на території Хорватії впав безпілотник типу Ту-141.

Безпілотний літальний апарат вилетів, імовірно, з окупованої частини території України та пролетів повітряний простір України, Румунії, Угорщини, аж поки не залетів на територію Хорватії. Там він впав у столиці країни Загребі – за 50 метрів від студентського гуртожитка.

Внаслідок інциденту ніхто не постраждав. І це справжнє диво, адже, як повідомляло національне телебачення з посиланням на міністерство оборони Хорватії, безпілотник ніс на собі авіабомбу вагою 120 кілограмів.

Малоймовірно, що ця атака була спланованою. Можна припустити, що Ту-141 мав вдарити по території України, але збився з курсу або ж оператор втратив із ним зв'язок. На користь цієї версії говорить і вік безпілотника – його прийняли на озброєння в СРСР ще в 1979 році.

падіння безпілотника в Хорватії
Наслідки падіння російського безпілотника в Хорватії / Фото Pixabay

Російська пропаганда намагалася перекрутити інцидент, буцімто це українські Збройні Сили запустили "Стриж" у неправильному напрямку. Втім, на уламках знайшли червоні зірки, які вказують, що безпілотник саме радянсько-російський.

Хорватія, реагуючи на цей інцидент, взялася посилювати власну систему ППО. Крім того, чиновники країни розкритикували систему оборони НАТО. Мовляв, безпілотник спокійно пролетів територією двох інших членів Альянсу, поки сам не впав на території Хорватії.

Ми не можемо терпіти цю ситуацію, і так не повинно було бути. Це була чиста і очевидна загроза, і як НАТО, так і ЄС, мали відреагувати,
– заявив прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.

Тоді він закликав Угорщину розслідувати, як територією її країни спокійно зміг пролетіти безпілотник з авіабомбою. Мовляв, у Румунії та Хорватії було мало часу, щоб якось відреагувати.

Всього через 3 дні російський розвідувальний дрон знайшли в Румунії. Про нього місцевий мешканець муніципалітету Думітра повідомив румунській поліції. Це за понад 100 кілометрів від українського кордону.

Судячи з поширених зображень, це був "Орлан-10" – розвідувальний дрон, який виробляє виключно Росія та активно використовує у війні проти України ще з 2014 року. З ним теж могли втратити зв'язок, адже безпілотник просто приземлився, фактично не зазнавши пошкоджень.


Російський "Орлан-10" впав у Румунії / Фото "Балканський оглядач"

Румунська поліція після повідомлення місцевого жителя, поряд з будинком якого й упав безпілотник, розпочала розслідування. Втім, речник правоохоронців заявив, буцімто на літальному апараті не було жодних об'єктів чи маркувань, які б вказували, що той якось пов'язаний з війною. Фактично це й була єдина реакція офіційної влади країни.

Також цікаво По кораблю щомісяця: як Сили оборони знищують військовий флот Росії

Болгарія стала вже четвертим членом НАТО, територія якого відчула на собі наслідки російської агресії проти України. На морське узбережжя між містами Поморіє та Ахелой хвилею викинуло фрагмент російської ракети зенітно-ракетного гарматного комплексу "Панцир-С1".

Це трапилося 21 липня 2022 року. Імовірно, цей комплекс намагався прикривати російський гарнізон на окупованому острові Зміїному перед тим, як 30 червня його звільнили українські військові. На місце знахідки одразу ж викликали поліцію.

ракета на березі Болгарії
Ракета від "Панцир-С1" на березі Болгарії / Скриншот з сюжету Nova.bg

Болгарія, як раніше Румунія, вирішила "спустити на гальмах" цей інцидент. Державні експерти одразу заявили, що це моторний відсік ракети, який скидують при її запуску. Мовляв, він не містить вибухівки, тож і загрози для людей довкола не становить.

Куди більш небезпечним був інцидент, який трапився 29 вересня 2022 року. Тоді над акваторією Чорного моря російські винищувачі Су-27 обстріляли розвідувальний літак RAF RC-135 Rivet Joint, що належить Королівським ВПС Великої Британії.

На борту останнього перебували 30 осіб екіпажу. Росія одразу ж заявила, що це – "технічна несправність". Таке пояснення доволі легко сприйняла британська сторона. Щонайменше, публічно.

Ми не вважаємо цей інцидент навмисною ескалацією з боку росіян, і наш аналіз підтверджує, що це сталося через несправність,
– сказав тодішній міністр оборони Бен Волес у зверненні до парламенту Британії.

Втім, BBC вдалося з'ясувати, що насправді інцидент був куди серйознішим. Те, що назвали "технічною несправністю", насправді було помилкою пілота одного з двох винищувачів Су-27.

Справа в тому, що літак Rivet Joint має датчики для перехоплення комунікацій. Тож його екіпаж міг чути розмову російських пілотів зі штабом. Як пише британське видання, коли російські винищувачі наблизилися до розвідувального літака, диспетчер наземної станції передав повідомлення: "у вас є ціль".

  • Один із пілотів сприйняв це як дозвіл відкрити вогонь. Втім, російська ракета банально не влучила в британський розвідник. Ба більше, між двома російськими пілотами навіть виникла суперечка, в якій другий пілот лаявся на першого за те, що той відкрив вогонь.
  • Крім того, пілот першого Су-27 після промаху випустив і другу ракету. Вона просто звалилася з крила літака вниз. Саме це й могло бути "технічною несправністю" або ж запуск вчасно перервали.

До слова Росія програє битву за море․ Як ГУР МО повертали "вишки Бойка" у легендарній спецоперації

У другій половині осені 2022 року Росія акцентувала свою увагу на знищенні енергетичної інфраструктури України. Регулярно на територію нашої держави летіло до сотні ракет, частина з яких влучала об'єкти енергетики.

Під час одного з таких обстрілів, 15 листопада, одна з ракет перетнула кордон нашої держави з Польщею й впала на території нашого партнера. Ракета впала в районі села Пшеводув Люблінського воєводства.

Внаслідок цього інциденту загинули двоє громадян Польщі – члена Північноатлантичного Альянсу. Найпершою реакцією нашого партнера був виклик посла Росії в Польщі для пояснень того, що відбулося.

російська ракета впала в Польщі
Місце падіння російської ракети в Польщі / Фото польської поліції

Втім, вже наступного дня реакція партнерів з НАТО почала кардинально змінюватися. У Польщі почали лунати версії, буцімто ця ракета – від української системи ППО С-300. Мовляв, її запустили для збиття російських ракет, але та збилася з курсу.

Були й версії, що на території Польщі впали відразу дві ракети – російська, якою агресор атакував Україну, та С-300, якою наші військові намагалися її збити. Українська влада натомість заперечувала будь-яку причетність України та наполягала на участі українських експертів у розслідуванні.

Експерти вважають, що країни НАТО, навіть попри жертви серед цивільних, всіляко прагнули уникнути загострення з Росією. Тож сподівалися, що Україна візьме на себе відповідальність. Надалі партнери намагалися замовчувати цю тему, Україна натомість і далі наполягала на непричетності.

Надалі президент Польщі Анджей Дуда назвав падіння ракети "прикрим випадком, а не зумисною атакою". Зі свого боку партнери по НАТО зобов'язалися посилити системи ППО на кордонах Польщі з Україною та Білоруссю.

Внаслідок слабкої реакції Польща отримала ще один схожий випадок рівно через місяць. Україна 16 грудня 2022 року попередила Польщу, що до її кордону наближається об'єкт, схожий на ракету. Та справжнього розголосу цей інцидент набуде лише через 5 місяців.

Наприкінці квітня вже 2023 року поблизу міста Бидгощ знийшли уламки ракети, схожої до Х-55. Справа в тім, що саме поряд із Бидгощем розташовані величезні навчальні центри, авіаційні заводи та аеродром. Місто називають "польською столицею НАТО". Сумнівне співпадіння, чи не правда?

Найсерйозніша гіпотеза, яку взяли до уваги слідчі, полягає в тому, що об'єкт, знайдений поблизу Бидгоща, міг бути ракетою Х-55, випущеною з російського літака, що летів над Білоруссю під час грудневого масованого обстрілу території України.

У цій історії насправді більше запитань, аніж відповідей. Почнімо з того, що до Бидгоща ракета пролетіла понад половину території Польщі. Винищувачі НАТО буцімто вели її, але з якихось причин не стали знищувати.

Відразу ж після інциденту польська армія, попри зобов'язання, навіть не звернулася до прокуратури. Це наводить на думку, що військові банально намагалися "замнути" інцидент. Мабуть, щоб не довелося вигадувати конспірологічних версій, як у випадку з "українською ППО".

Крім того, питання щодо національної безпеки виникли в польських журналістів. Зокрема, через те, як ворожа ракета змогла пролетіти сотні кілометрів територією Польщі, а військові спершу втратили контроль за нею, а потім не могли знайти місце падіння протягом майже пів року.

Місто Бидгощ у Польщі: дивіться карту

Та Польща – не єдиний член НАТО, що опинився під загрозою через російські ракети, якими агресор обстрілює Україну. На початку 2023 року, 10 лютого, російські ракети "Калібр" під час чергового обстрілу перетнули повітряний простір Румунії та Молдови.

О 10:18 дві російські крилаті ракети "Калібр" здійснили перетин державного кордону України з Республікою Молдова. Орієнтовно о 10:33 ці ракети перетнули повітряний простір Румунії. Після чого знову зайшли у повітряний простір України в точці перетину кордонів трьох держав. Ракети були запущені з акваторії Чорного моря,
– розповів головнокомандувачу ЗСУ Валерій Залужний.

Оскільки це вже далеко не перший інцидент, коли російські ракети загрожували членам НАТО, можна було б очікувати різкої реакції Альянсу. Але дзуськи. Румунський уряд взявся банально заперечувати слова українського главкома.

Серед офіційних коментаторів на інцидент відреагував хіба що представник Держдепартаменту США Ведант Патель. Та й той заявив лише, що США "тримають тісний контакт з союзниками з Румунії".

Контрасту додала хіба що реакція маленької (виключно територіально), але гордої Молдови. Кишинів негайно викликав посла Росії та заявив тому про неприпустимість порушення повітряного простору Молдови.

"Ми рішуче відкидаємо останні недружні дії та заяви щодо Республіки Молдова, вважаємо їх абсолютно неприйнятними для нашого народу. Закликаємо Росію припинити військову агресію проти України, яка вже призвела до численних людських жертв та матеріальних втрат", – наголосив речник МЗС Молдови Даніел Воде.

Також цікаво Операція "Деокупація": як Зеленський чітко вказав Путіну, що Крим буде українським

За час повномасштабної війни проти України російські військові атакували не лише європейські держави. Ще один інцидент над Чорним морем трапився 14 березня 2023 року – російський винищувач Су-27 протаранив розвідувальний безпілотник MQ-9 Reaper збройних сил США.

Безпілотник ВПС США вів розвідку в міжнародному повітряному просторі в акваторії Чорного моря. Раптом поблизу нього з'явилися російські Су-27. Вони кілька разів скидали паливо поблизу MQ-9 Reaper, а тоді один із винищувачів врізався в безпілотник, збивши його.

Росія в такий спосіб фактично проявила свою зневагу до найсильнішої армії світу, а пілотів на болотах величали справжніми "героями". Хоча вони й збили абсолютно беззбройний безпілотний літальний апарат.

Реагуючи на цей інцидент, речник Білого дому Джон Кірбі наголосив, що збиття дрона було "небезпечним і непрофесійним". Він запевнив, що Держдеп висловить російській стороні "свою стурбованість".

Після збиття безпілотника Сполучені Штати потопили його, але росіяни сподівалися дістати уламки з дна моря, щоб дослідити їх. Через декілька днів США відправили в Чорне море новий розвідувальний безпілотник – RQ-4 Global Hawk.

Після зриву дії "зернового коридору" росіяни взялися масовано обстрілювати портову інфраструктуру України на Чорному морі та гирлі Дунаю. Під час чергової такої атаки 4 вересня дрон іранського виробництва "Шахед" впав і здетонував на території Румунії.

Державна прикордонна служба України візуально зафіксувала детонацію безпілотника й одразу передала інформацію сусідній державі. МЗС України водночас закликало партнерів посилити систему ППО нашої держави.

У Румунії відразу ж зайняли вже звичну "страусину" позицію та заявили, що ніякі дрони на їхній території не падали.

Ніколи засоби нападу, використані Росією, не створювали прямих військових загроз національній території чи територіальним водам Румунії,
– заявили в міноборони країни.

МЗС Румунії зі свого боку погодилося, що ризики таких інцидентів існують. Втім, міністерка Лумініца Одобеску запевнила, що "досі такого не трапилося". Не побачив падіння дронів і президент Румунії Клаус Йоганніс.

Лише на третю добу після самого інциденту міністр оборони Румунії Анхель Тілвар підтвердив, що "частини російського безпілотника" дійсно впали на території члена НАТО. Президент Клаус Йоганніс одразу ж змінив власну позицію та назвав це порушенням суверенітету держави.

Відреагував на інцидент і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Він заявив, що розслідування цього інциденту триває, але заперечив, що падіння російського "Шахеда" в Румунії було зумисним.

Запізніла та надто слабка реакція Румунії лише розв'язала руки агресору. Вже 9 вересня ще один російський "Шахед" залетів на територію члена НАТО. Лише тоді офіційний Бухарест терміново викликав очільника російської дипломатичної місії. Тимчасовому повіреному Москви висловили рішучий протест і закликали припинити атакувати портову інфраструктуру та цивільне населення України.

Та й на тому історія не закінчилася. Уже 13 вересня на території Румунії втретє за два тижні впали російські безпілотники. Речник НАТО Ділан Уайт заявив що Альянс стежить за ситуацією та перебуває у тісному контакті з румунською владою. Втім, в Альянсі знову ж наголосили, що "немають доказів зумисного нападу".

Багаторічний речник НАТО Джеймі Ши в інтерв'ю 24 Каналу теж висловив думку, що атака Росії на Румунію не була зумисною. Мовляв, навіть сам Бухарест говорить, що територія Румунії не була ціллю Росії.

Тож якщо для НАТО й існує загроза, то вона надходить від готовності росіян завдавати ударів по тих частинах території України, що розташовані настільки близько до кордонів Альянсу. І це стосується не лише Румунії, а й інших сусідніх держав.

Втім, наскільки рішуче НАТО налаштоване на те, що це був навмисний акт агресії, чи був чіткий намір завдати удару по Румунії? Поки що докази свідчать про те, що це не так,
– наголосив Джеймі Ши.

Він вважає, що відповідю НАТО, найімовірніше, буде посилення системи ППО на території України та Румунії. Наприклад, ми це бачили після падіння ракет у Польщі, коли біля кордону з Україною розмістили додаткові системи Patriot.

Ми повинні реально визнати, що росіяни схильні до ризику, коли обирають ціль для атаки. Раніше це вже відбувалося дуже близько до кордонів Польщі,
– акцентував колишній речник Альянсу.

Інциденти з нападами на країн-членів НАТО – зумисні вони були чи випадкові – лише вкотре доводять одну просту річ: коли партнери надають нам зброю, вони допомагають передовсім собі, а не Україні.

Це стосується не лише систем ППО, а й наступальних озброєнь. Адже чим швидше Збройні Сили викинуть російські війська з окупованих територій України, тим швидше російські ракети й дрони перестануть залітати на територію Польщі, Румунії та інших сусідів.

Водночас, як ми бачимо, відсутність жорсткої реакції з боку Альянсу лише розв'язує росіянам руки й показує, що їхні провокації цілком себе виправдовують, а НАТО не готове до прямого військового протистояння. Навіть, якщо помиратимуть громадяни країн-членів Альянсу.

У нинішніх умовах слова про те, що Україна є щитом Європи від російського агресора – давно не метафора. І саме НАТО може стати головним бенефіціаром перемоги України у війні над Росією, адже це суттєво знизить ризики для самого Альянсу. Питання лише одне: наскільки партнери готові до цієї перемоги долучитися.