Почнемо з хороших новин. 7 липня набув чинності закон про валюту. Правда вводиться в дію він через сім місяців від цієї дати. За цей час Уряд та НБУ мають підготувати всі нормативні акти для функціонування закону.

Читайте також: Чому в Україні йде масштабний наступ на контрабанду

Найбільше цього закону чекали експортери та імпортери, які постійно працюють з валютою. Поки що невідомо, яку саме нормативну базу запропонує нам Уряд та Нацбанк, але вже зараз можемо спрогнозувати, які зміни нас чекають.

За обіцянками офіційних представників НБУ, переглянуть або повністю скасують норму про граничний строк розрахунків за експортно-імпортними контрактами.


Норму про граничний строк розрахунків за експортно-імпортними контрактами можуть повністю скасувати

На цю норму найбільше нарікань в бізнесу. Її поступово збільшували, від 90 днів до 120, зараз вона 180, тож експортерам та імпортерам це суттєво полегшить діяльність. Та ще й індивідуальні санкції за порушення строків розрахунків буде замінено на систему штрафів.

Малому бізнесу спростить життя необов’язковість валютного нагляду за дрібними валютними операціями – до 150 тисяч гривень.

Також експортерам не потрібно буде продавати валютну виручку в тих об’ємах, які є зараз, і вони зможуть купувати валюту без прив’язки до конкретного контракту. Компанії зможуть залучити кредити з-за кордону, не реєструючи його у Нацбанку, а просто повідомити потім.

Цей закон дозволить інвестувати в цінні папери за кордоном і відкривати рахунки в будь-яких банках світу і підприємствам, і физичним особам. Можливо на це буде потрібен дозвіл, але вже точно не ліцензія НБУ. Всі, хто чесно заробив свої гроші, зможуть вільно їх витрачати.

Читайте також: Ефективність роботи української митниці у цифрах: підозріла статистика

І ще одна чудова новина для експортерів та імпортерів. Верховна Рада прийняла закон про Єдине вікно, яке вже 2 роки працює на митниці, але досі нормально не функціонувало, і, замість спрощення процедур, лише ускладнювало життя підприємцям.

Законопроект вносить зміни в Митний кодекс України та 34 закони, і тепер на пунктах пропуску залишаються лише митник і прикордонник, ніяких екологів, фіто-санітарів, ветеринарів чи інших суміжних служб контролютам не буде! І не тільки на пункті пропуску не потрібно буде спілкуватись з цими контролерами – на внутрішній митниці контактувати треба буде лише з митником.


Верховна Рада прийняла закон про Єдине вікно

Це стало можливим завдяки нормі, згідно з якою будь-який дозвільний докумет, виданий службою контролю, повинен містити електронний цифровий підпис і бути загружений в єдиний державний веб-портал Єдине вікно для міжнародної торгівлі, яке адмініструватиметься Державною фіскальною службою. Більше жодних паперових документів, все буде відбуватись автоматично. Це стосується товарів, які імпортуються в Україну. Але і для експортерів також є суттєві зміни.

Раніше вони були зобов’язані проходити абсолютно всі види контролю: і фіто-санітарний, і ветеринарний, і екологічний тщо, незалежно від того, потрібно це їм для виконання контракту чи ні, вимагає країна, в яку вони завозять товар, таких дозволів чи ні. Нарешті норми про обов’язковий контроль скасовані. Зараз експортери отримують міжнародні сертифікати виключно у випадку, якщо цього вимагає країна ввезення.

Ці два закони суттєво спростять обов’язкові процедури для тих підприємств, які проводять зовнішньоекономічну діяльність. Економія часу, грошей і зусиль дозволить спрямувати їх в розвиток бізнесу, збільшення прибутків, створення нових робочих місць.

Також доброю новиною для бізнесу є те, що законопроект про запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток нарешті зареєстровано в парламенті. Погано лише, що вніс його президент не тоді, коли обіцяв, а наприкінці сесії, коли і розглянути законопроект вже не можна було, щоб скасувати податок на прибуток вже з 2019 року.

Читайте також: Чому влада не хоче запроваджувати податок

Складається враження, що так зробили навмисне, оскільки в останній два тижні були насичені терміновими політичними питаннями – Антикорупційний суд та ЦВК. Та вкотре голосно пообіцяли, що з 2019-ого цей закон вступить в дію, і бізнес зможе інвестувати кошти в розвиток, не сплачуючи з них податки.

Хоча такі суттєві зміни можуть бути проголосовані не менше ніж за 6 місяців до початку їх дії. Тож або з 1-ого січня не бачити нам податок на виведений капітал, або Рада вкотре порушить закон і зробить сюрприз під ялинку.


У Раді зареєстрували законопроект про запровадження податку на виведений капітал

Ще один законопроект, який Рада встигла проголосувати в першому читанні, а значить над ним ще будуть працювати та вносити зміни, це законопроект про акцизи на транспортні засоби.

Автомобіль вже давно не предмет розкоші, а для багатьох – інструмент заробляння грошей. Але чомусь акцизи на вживані авто в найбіднішій країні Європи найвищі.

Власне цю несправедливу, запроваджену лобістами імпортерів та українських автовиробників норму і намагається змінити Верховна Рада. В результаті, за чинними ставками українці за 12-річний автомобіль "Фольскваген Пасат" з двохлітровим двигуном, який коштує 2 тисячі євро платили б практично 5 тисяч євро акцизу, а разом зі всіма платежами – 8 500 євро. Тобто у 4 рази більше від початкової ціни.

Ці надвисокі акцизи обов’язково будуть переглянуті, але на чию користь – тих, в кого більше грошей і для кого зроблять мінімальні ставки для нових автомобілів, чи тих, хто не може собі дозволити круті люксові марки, а намагається купити дешеву машину, щоб заробляти гроші – покаже час.

Наприклад, за проголосованим в першому читанні законопроектом запропонований варіант, по якому для 12-річного авто з двохлітровим бензиновим двигуном акциз становитиме 1200 євро, а для нового п'ятилітрового авто – 250 євро.

Читайте також: Скільки українці втрачають через корумповану митницю та що з цим робити

Вважаю, що це неприйнятно, то ж буду подавати поправки, в яких зворотня логіка – за дешевший автомобіль платиш менше, а за дорогий – більше, тож за 12-річну двохлітрову машину акциз буде 360 євро, а за нову п’ятилітрову – 1575 євро.

Більше того, буду наполягати, щоб ті акцизи, які ми встановимо, разом з митом та ПДВ, не перевищували початкову вартість машини більше ніж на 50%. Це ненормально платити за розмитнення ще одну вартість автомобіля.