Який план Путіна "продаватимуть" Зеленському європейські мушкетери

Візит зі шлейфом капітуляції 

Сама собою це знаменна подія – і для України, і для європейської політики. Не так часто лідери трьох найбільших і найвпливовіших країн Євросоюзу здійснюють спільний візит.

Радимо Велика історична боротьба на наших очах: що зараз відбувається у Сєвєродонецьку

І їхній візит до Києва – не просто данина політичній моді. Одразу після їх відвідання столиці України у Брюсселі розпочнеться розгляд питання щодо надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. І позиція Німеччини, Італії та Франції в цьому питанні матиме великий вплив.

Звичайно, в центрі уваги буде й найболючіше питання – війна Росії проти України, оцінка перспектив її розвитку та можливостей мирного врегулювання.

Ми, звісно, хотіли б побачити у Києві трьох хоробрих європейських мушкетерів, які готові оголити свої "політичні шпаги" на підтримку України та надати збройні арсенали своїх країн для відбиття російської агресії. Але, на жаль, за спинами Макрона, Шольца та Драгі маячать тіні Рішельє, Мазаріні, Талейрана та Меттерниха. Щоправда, трьом поважним гостям Києва далеко до геніїв дипломатичної інтриги, які вміли боротися за столом мирних переговорів і на полях великих воєн.

Макрон, Шольц та Драгі бояться війни й навіть не приховують свого бажання швидше домовитися з Путіним про якнайшвидше її завершення в Україні. Але Путін готовий домовлятися лише за наш рахунок. А Україну це зовсім не влаштовує. Ми маємо свої умови припинення цієї війни – звільнення окупованих територій.

У Берліні, Парижі та Римі чудово розуміють, що Україна не може погодитися на російські умови миру. Тому, швидше за все, пропонуватимуть не план всеосяжного миру (це зараз просто неможливо), а припинення вогню в обмін на набір різних бонусів.

До теми Навіщо Україні візит Макрона, Шольца та Драгі

Обіцянки-цяцянки

Що можуть запропонувати українському керівництву три європейські лідери в обмін на умовний "Мінськ-3"?

• По-перше, сприяння отриманню статусу кандидата в члени ЄС.
• По-друге, масштабну економічну допомогу в повоєнному відновленні України.
• По-третє, домовленість із Путіним про розблокування українських портів на Чорному морі.
• По-четверте, можуть не лише пропонувати бонуси, а й натякати на можливі проблеми з обмеженням військово-технічної та економічної підтримки України у разі продовження війни.

Проте військово-технічна підтримка України з боку Німеччини, Франції та Італії й досі не дуже вражає.

Показовим є і формат майбутніх переговорів – троє на одного. І тут знову не втримаюся від аналогії з "Трьома мушкетерами" – Зеленський опиниться в ролі Д'Артаньяна (він його, до речі, чимось і нагадує своєю політичною відчайдушністю) – один проти трьох.

Але для того, щоб вистояти в майбутній дипломатичній дуелі, замало хоробрості Д'Артаньяна, знадобляться також спритність і хитрість Рішельє. Не знаю, чи готовий Володимир Зеленський і до такої ролі, але є сенс спробувати. Обставини змушують.

Схоже У війні з Росією Україна може сподіватися лише на трьох китів

Українська дипломатія воєнного часу

У реакції на можливі миротворчі пропозиції трьох європейських гостей не варто поспішати із категоричною відповіддю "Ні!". А про позитивну відповідь зараз взагалі не може йтися.

Потрібно викотити своє меню для подальших переговорів. Перший та обов'язковий пункт – гарантоване надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. Відкладання цього питання або м'яка відмова у вигляді статусу "кандидата в кандидати" означатиме таку саму реакцію України і на миротворчі ініціативи трьох європейських лідерів.

Також у нашому меню має бути набір вимог до Росії:

1) відведення російських військ на рубежі до 24 лютого;

2) публічне зобов'язання не проводити анексію окупованих територій;

3) звільнення військовополонених (у вигляді обміну), насамперед захисників Маріуполя.

Цей перелік, звісно, ​​можна розширити. Мені можуть заперечити: Росія, напевно, не погодиться на ці вимоги. Ну, так і ми не погоджуємося на вимоги Росії. На те вони й переговори, на яких наполягають три європейські лідери, щоб висувати один одному вимоги, а потім уже шукати компроміси. І якщо президент Макрон став фахівцем з переговорів з Путіним, то нехай і вмовляє свого візаві.

Так чи інакше, але очевидно, що зараз ні Україна, ні Росія не готові до реальних переговорів навіть про припинення вогню. Росія не збирається зупиняти свій наступ на Донбасі, а ми відбиватимемо російську агресію і прагнутимемо звільнення окупованих територій.

А переговори про можливі майбутні переговори можна безболісно вести й зараз. Перефразовуючи відому приказку: чим би Макрон і Шольц не тішилися... Для них дипломатичні маневри важливіші за війну. А в нас немає вибору – це війна за свободу, незалежність та майбутнє нашої країни.

Актуальне – Макрон, Шольц і Драгі проїхалися потягом Укрзалізниці: дивіться відео