Атакуватимуть не лише ракетами та дронами: інтерв'ю з Подоляком про стратегію ворога взимку

Радник голови Офісу Президента України в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів, що Росія намагатиметься атакувати українців і психологічно. Більше про це, як Україна готується до зими та чому на кордоні з Польщею не припиняються протести – далі у матеріалі.

Цікаво Долітає не лише до Москви: як і наскільки далеко Україна б'є по території Росії

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми розповідали, чому в Європі до влади приходять противники допомоги Україні, як з цим пов'язана Росія та чому Владіміра Путіна покликали на саміт G20. Деталі – читайте за посиланням.

Чому протести польських перевізників не припиняються

Кажуть про те, що за блокуванням кордонів Польщі – України можуть стояти російські спецслужби. У вас є пояснення тому, що відбувається на території Польщі? Як тому можна запобігти, тому що маємо другу смерть водія, який не дочекався перетину кордону?

Абсолютно дивна історія, але вона, на жаль, є відголосом внутрішньої боротьби в Польщі, тобто парламентських виборів. Треба дочекатися формування коаліційного уряду, який формують навколо персони Дональда Туска. Це має відбутися до 15 грудня. Думаю, що сьогоднішній уряд трошки відсторонився від проблематики, тому що вже йде, а нового уряду ще немає.

Наголошу, що все, що відбувається сьогодні на кордоні з Україною, не є державною політикою Польщі. Це абсолютно точно проти інтересів Польщі з погляду конкурентності, тому що транспортний безвіз для України є у межах наших домовленостей з Європейським Союзом. Якщо ми йдемо в ЄС, то все ж наші виробники чи наші транзитери мають працювати на рівних умовах з іншими країнами.

Трохи дивно виглядає, коли говорять, що Україна йде в Європейський Союз, але ми зробимо для них, користуючись адміністративними бар'єрами, складніші умови праці на європейському ринку.

Повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

Європейська комісія підтримує Україну в цьому плані, тому що ми працюємо у межах відкритої економіки, до якої належить вже частково Україна і повністю – Польща. Тут є один нюанс, але ми маємо розуміти три речі:

• це відгомін внутрішньої політичної ситуації в Польщі. Почекаємо, як буде новий уряд – думаю, що зможемо домовитись. Ситуацію на контролі тримає президент України, прем'єр-міністр та міністр інфраструктури, вони постійно ведуть певні діалоги;
• подібні економічні конфлікти, "торговельні війни" у нас ще будуть. На жаль, політика протекціонізму в певних країнах, навіть якщо вони мають стосунок до загального європейського ринку, все ж таки існує. Це лише про Україну;
• Польща є ключовим транзитером саме для військової допомоги України, вона продовжує це робити, логістика не порушується, і немає проблематики щодо ведення ефективних бойових дій України.

На кордоні з Польщею продовжуються протести перевізників / Getty Images

Які фейки активно поширюватиме Росія

ISW звернув увагу на результати соціологічних опитувань в Росії. Відповідно до них серед росіян нібито впала довіра до російського війська, й вони починають відділяти Владіміра Путіна від армії. Відповідно ті, хто симпатизує Путіну, підтримують армію на 90%. А ті, хто не задоволені – розчарувалися в армії. Також росіяни продовжують видавати фейки. Зокрема, запустили черговий про те, що третина українців виїхала до Росії, оскільки там "краща" медицина і є робота.

Ключовий параметр ефективної пропаганди – це правдоподібність. Росіяни два роки воюють з Україною, а виявляється "третина українців" вже поїхала в Росію. Тоді з ким ви тут воюєте? У них ліквідовано, зокрема, вбиті та поранені, приблизно 400 тисяч людей. Подивіться на це, а потім будете розповідати про "третину" українців, які виїхали.

Росія побудована на фейках, і тому її пропаганда не так ефективно працювала на початку війни. Сьогодні вона теж не працює, якщо говорити про те, що відбувається у внутрішньому політичному просторі самої Росії. Хоча там насправді немає політичного простору.

Чому у країни-агресорки щось вдається на зовнішніх інформаційних ринках? Для цього потрібно зрозуміти, чим відрізняється традиційний європейський політик від ультраправого.

Варте уваги Росія почала гібридну війну проти Фінляндії: для чого Путіну міграційна криза на кордоні ЄС

Традиційний європейський політик не хоче брати на себе відповідальність, а хоче дискутувати. Він не хоче вийти й сказати: я робитиму це і це. А хоче, щоб рішення ухвалювали інші покоління. Крім того, такі політики багато про що говорять, але їхні розмови не призводять до ухвалення конкретних рішень.

Ультраправі політики зазвичай харизматичні люди. Вони прямо говорять, що робитимуть, що візьмуть на себе відповідальність, щось заборонятимуть. Люди не слухають, про що говорять ці політики. Вони бачать типаж, традиційного політика, який не готовий працювати з ризиками, а з іншого боку – ультраправого, який готовий брати на себе відповідальність.

У мирний час люди звертають увагу на те, що говорять ЗМІ. У кризові часи – дивляться на емоції, як людина себе поводить, як виглядає тощо. Тобто бачать форму.

Сьогодні наляканий виборець не розуміє, що відбувається: тут війна, якісь кризи економічні, пропаганда. Тоді він робить свій вибір на користь харизматичніших політиків. Це є проблемою.

Тепер щодо соціологічних опитувань в Росії. Росіяни продавали міф про те, що їхню армію всі "бояться", і після цього вони два роки воюють з країною, яку принижували десятиріччями.

Пам'ятаєте, як на початку війни всі пропагандисти говорили: що там з цією Україною воювати? Зайшли і вийшли. Два дні. Вони самі здадуться. У перші дні війни вони писали, що "знищений увесь повітряний флот України", "увесь морський флот України та всі сухопутні частини". Росіяни кричали, що "захопили Херсон", зараз вже "захоплять Одесу", а за кілька годин "захоплять Київ".

Сьогодні їм важко визнати, що були "закохані" в армію, яка виявилась не спроможною, а воювала виключно "м'ясом". Всі говорять "друга армія світу", а я б сказав "перша м'ясна армія світу". Це ж відповідає тому, що Росія робила і під час Другої світової війни, і сьогодні.

Росія продовжуватиме поширювати фейки про Україну / Shutterstock

Безумовно, люди не хочуть відмовитись від цього міфу, тому що тоді треба визнати факт, що в тебе немає ефективної армії. Тоді маєш відповісти на ключове питання: а хто винний в цьому? І розумієш, що це – суб'єкт з дивним виглядом, на прізвище Путін. Не Сєргєй Шойгу, а Владімір Путін. Саме тоді швидко відбудеться його десакралізація. Цього і бояться в Росії.

Росіяни сьогодні технологічно роблять такі речі:

• якщо говорити про пропаганду на території України, то росіяни говорять, що начебто у нас почнуться внутрішні протести. І вони запитують, чому українці у всьому звинувачують Путіна? Яке він відношення має до вас? Росіяни сьогодні вдають, так само як робили з 2014 до 2022 року, мовляв, у вас там йдуть внутрішні конфлікти, ми взагалі ні до чого, а ви просто звикли перекладати всю "провину" на Путіна;
• у Росії зараз суттєво зменшилось обговорення так званої "сво", взагалі, не згадують війну і поступово переходять до розмов про те, що Росія сьогодні домінує у світі. Як вони пояснюють, чому провалились санкції? Тому що ми побудували "найкращу економіку", повернули гроші, з нами співпрацюють всі тощо;
• росіяни жорстоко дають від 7 до 20 років будь-кому, хто висловлює альтернативну думку. Немає різниці, про що – про мобілізацію, демобілізацію, корупцію тощо. Вони одразу дають людині статус іноагента, і якщо вона залишилась в Росії, то її принижують, вона має покаятись, сказати, що підтримує "сво", Росію. Інакше людина отримає конкретний юридичний термін ув'язнення.

Чи є у нас розуміння, які далі фейки вкидатиме в наш простір Росія? Росіяни говорили про "розбрат між Залужним і Зеленським", про "Майдан-3", про те, що українці виїжджають з України. Хоча ми не реагуємо на ці вкиди, але що далі нам нав'язуватиме ворог?

Все це вони використовують вже два роки, просто періодично повертаються до одних і тих самих тем:

• "проблеми" з мобілізацією;
• Україну "всі кинули", та ніхто не дає зброї;
• корупція в Україні, що нібито "розпродаємо" зброю, а солдатам немає з чим воювати, і росіяни закликатимуть їх "втікати" з лінії фронту;
• в Україні багато людей, які "втомились" від війни, і вони готові йти на "компроміси" з Росією. Тому потрібно шукати рішення, адже війна забирає людей;
• "конфлікт" військового і політичного керівництва.

Про конфлікт військового і політичного керівництва вони обов'язково говоритимуть, але для мене це дивна конструкція. В Україні є відповідна вертикаль, де є Головнокомандувач і є Верховний Головнокомандувач, тобто безпосередньо президентська вертикаль. Безумовно, підлеглий не може сперечатися з керівництвом, за винятком, якщо ведеться дискусія у межах Ставки чи військового кабінету.

Політичної дискусії між ними бути не може, тому що це єдина управлінська вертикаль під час війни, вона домінує. Між Верховним Головнокомандувачем та Головнокомандувачем завжди всі питання розв'язуються у межах дискусії, в якій бере участь певна кількість людей.

Росіяни можуть навіть вигадати, що Росія підписала контракт з інопланетною цивілізацією і отримала якусь нову зброю, завдяки якій на полі бою все зміниться.

Глава міноборони Росії Сєргєй Шойгу періодично виступає на якихось засіданнях та розповідає, що вони "знищили" за останні два тижні 1800 одиниць бронетехніки та ліквідували величезну кількість українців. Також росіяни нібито практично вже "дійшли" до Азорських островів.

Пропаганда працює так: усвідомлюючи емоційно-психоемоційний стан великої кількості людей, туди заходять з тими тезами, які якраз відповідатимуть за додаткове депресування цього стану.

До речі "Льотчик ЗСУ перейшов на бік окупанта": у ГУР спростували черговий російський фейк

Сьогодні, коли розгортається відповідний етап, розмови про втрати, про невідповідність елементів мобілізації, які використовують ті чи інші ТЦК, будуть більш резонансними, ніж якби ми про них говорили, перебуваючи в адреналіновому штормі. Тобто коли ми готові йти вперед, попри все.

Росіяни робитимуть такі речі:

• кількісно масштабуватимуть всі ці об'єктивні речі, щоб створювалось враження, що скрізь корупція, "неправильна мобілізація", всі вже повтікали з України. Росіяни збільшуватимуть в сотні разів такі публікації;
• вони також додаватимуть "співчуття". Мовляв, українці праві, вони все правильно роблять. Раніше ж росіяни діяли через образи: "та що ви там можете зробити? Хто ви такі? А зараз вони вдаються до співчуття;
• українська мова. Один з наслідків війни – росіяни почали швидко вивчати українську мову. Принаймні всі, хто працює в інформаційному просторі України. Вони проводять свою роботу, використовуючи українську мову, оскільки вважають це одним з інструментів проникнення.

Водночас Росія втратила свою креативність, коли залишилась без своєї справжньої культурної еліти. Коли рокери підтримують авторитарного правителя, це говорить про те, що в країні немає культурного продукту.

Коли письменники, які не писали твори в стилі соцреалізму за Радянського Союзу, підтримують авторитарного правителя чи війну, це означає, що не буде культурного продукту та креації. Тому що всі, хто готові були б цей продукт створювати, не можуть прийняти відповідно правителя, який є менш освіченою людиною та не має відповідних знань.

До якої тактики обстрілів вдасться ворог

Що буде далі? Якщо спробувати зазирнути наперед, чого нам чекати?

Росія абсолютно передбачувана. Вона робитиме все, що зараз робить, тільки ще трішки додаватиме психологічного тиску. Наприклад, вони підіймають МіГ-31, щоб створювати довгі сирени, які вони відпрацьовують. Вони намагатимуться психологічно атакувати, враховуючи психоемоційний стан, в якому перебуває Україна.

Для них важливо атакувати дронами, що вони зараз і роблять. Для них важливо знищувати цивільне населення у прифронтових зонах, на жаль. Ми бачимо, що відбувається безпосередньо в Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій чи Херсонській областях.

Росія щоночі обстрілює українські міста "Шахедами" / Getty Images

Росіяни продовжуватимуть це робити. Тому українські військові пробують відтиснути їх з лівобережної України, щоб убезпечити Херсон від артилерійських атак.

Росіяни намагатимуться атакувати накопиченими крилатими ракетами. У них не таке "суперспроможне" виробництво, як хтось собі думає. Вони не багато виробляють, проте накопичують ракети, щоб атакувати критичну та енергетичну інфраструктуру. Це очевидно. Ми з вами це розуміємо.

Як Україна готується протистояти

Що в нас є? Чи є чим відповісти? У нас збільшені системи протиракетної оборони, додаткові йдуть і йтимуть.

До речі, президент Володимир Зеленський запропонував непогану формулу – якщо не хочете передавати, то дайте хоча б в оренду на зимовий період, щоб захистити більше об'єктів, бо очевидно, які думки виникатимуть у росіян, атакуючи нашу територію.

Є певні домовленості. Є перший, другий, третій формат захисту енергетичних об'єктів. Я не розкриватиму деталі, Укренерго може більше про це говорити. Але я бачу на об'єктах, як вони це роблять. Вони непогано розуміють, що відбуватиметься, з огляду на досвід минулого року.

Є домовленості з партнерами щодо додаткового енергетичного обладнання або додаткових обсягів, якщо нам буде потрібна електроенергія.

Що купити на випадок блекауту / Інфографіка 24 Каналу

Зрозуміло, що на лінії фронту вони тиснутимуть. 14 грудня Владімір Путін хоче поєднати пряму лінію з пресконференцією, щоб сказати "все під контролем". Нестиме щось псевдоісторичне, що "ми знищили 10 чи 20 українську армію під Авдіївкою". Він продовжуватиме це все робити, поки не буде три рішення:

• коли наші партнери нарешті зрозуміють, що світ не повернеться в довоєнний час;
• коли світ можна буде тримати під контролем з огляду свого особистого, безпечного й дуже важливого майбутнього. Якщо ти інвестуєш в Україну, не говориш, а інвестуєш у сумісні підприємства, зокрема, дронові та ракетні, або безпосередньо передаєш зброю;
• коли світ визнає, що Росія не просто може й повинна програти, а обов'язково програє, бо від цього залежить, як житимуть ваші діти, які маніфестації проходитимуть, чи перебуватимете ви під впливом ультраправих партій, які перемагатимуть на виборах та домінуватимуть у ваших парламентах чи місцевих органах влади. Ось це сьогодні є "поки".

Після цього – чітка математика, про яку я завжди говорю – ми заходимо в інший етап війни з огляду психоемоційної складової. Після цього у самій Росії, в якій і так сьогодні відбувається багато різноманітних подій, які дають зрозуміти, що вони поступово втрачають керованість багатьма процесами та їх можна буде пришвидшити.

Тому ми матимемо інший етап війни. Але, є погане "але" – у цій війні немає компромісу. Взагалі немає компромісу. У цій війні є "чорне" і "біле". Так, так буває. Я розумію, що хтось може подискутувати в межах філософських доктрин і сказати: "Завжди можна знайти вихід". Але ні, є кризові моменти в історії, коли є тільки "чорне" та "біле".

Будь-що, що не приведе нас до перемоги, означатиме для нас з вами "чорне", і ми з вами зникнемо з певним часом. Будь-що, що буде "біле", означатиме, що зникне ключовий "донатор" глобальної нестабільності – Росія, у такому політичному вигляді.

Це не означає, що Росія зникне взагалі. Було б непогано, напевно, щоб такої країни, яка поводить себе в різні часи однаково, не було. Росія завжди "третує" – ГУЛАГ для своїх, війна для зовнішніх. Але вона залишиться. Хоча було б непогано, якщо вона залишилася в іншому вигляді.