Як написав Найєм у Facebook, на Мюнхенській конференції з безпеки він зустрівся зі спецпредставником США по Україні Куртом Волкером, який є одним із найбільш інформованих людей про деталі переговорів щодо введення миротворчої місії на Донбасі. Крім того, напередодні Мюнхенської конференції фонд Anders Fogh Rasmussen опублікував доповідь Hudson Institute про те, якою б могла бути миротворча місія ООН в Україні.

Читайте також: Порошенко підтвердив нещодавню розмову із Путіним та назвав головні теми

З розмови з Волкером стало ясно, що формат участі миротворців, викладений авторами звіту дивним чином дуже близький до суті реальних переговорів. Нижче я виклав всі відомі мені деталі цих переговорів, а також основні положення звіту Hudson Institute,
– зазначив Найєм.

Далі публікуємо головні параметри миротворчої місії ООН на Донбасі, описані Найємом:

1. Загальна чисельність контингенту – до 30 000 осіб, в тому числі 5000 осіб для активного спостереження за 409 кілометрами міжнародного кордону між Україною і Росією і 4000 осіб поліцейського контингенту.

2. Командування місії буде здійснюватися або безпосередньо ООН, або представником незалежного Міжнародного контингенту. Учасниками місії можуть бути миротворці з країн, що не входять в НАТО, прийнятні як для України, так і для Росії. Зокрема обговорюється участь сил з Білорусі, Казахстану, Монголії, а також Австрії, Фінляндії або Швеції, і низки південноамериканських країн. Допускається участь деяких країн-членів НАТО, дружніх до Росії, наприклад Греція.

Читайте також: "Блакитні шоломи" Німеччини можуть взяти участь у місії ООН на Донбасі

3. Росії необхідно буде забезпечити припинення вогню місцевими формуваннями і вивести важке озброєння, а владі самопроголошених республік доведеться публічно і відкрито прийняти умови роботи миротворців.

4. У рамках місії на місцях повинні бути розгорнуті також гуманітарні установи, групи юристів і експертів в галузі державного управління та посередників для роботи з місцевими громадами з постконфліктного відновлення і реінтеграції в українські державні структури.

Миротворча місія повинна стати механізмом примусу до виконання Мінських угод. При цьому перший пункт Мінських угод – припинення вогню повинен бути виконаний до початку розгортання місії. Проведення місцевих виборів, реалізація особливого статусу і амністія можуть бути виконані тільки після повного розгортання миротворчої місії.

Читайте також: У Росії є ще одна вимога до миротворців, – експерт

Розгортання місії передбачається в кілька етапів:

1) початок місії і забезпечення умов для її розгортання (до 2-х місяців);

2) просування та встановлення контролю над кордоном (від двох місяців);

3) початок підготовки інфраструктури для проведення місцевих виборів (до шести місяців).

Усі сторони згодні, що Рада безпеки ООН має прийняти єдине рішення на весь період дії контингенту, а не після кожного етапу.

Читайте також: Зустріч Клімкіна та Лаврова у Мюнхені: про що говорили

Найімовірнішим, за словами Найєма, є так званий "надійний мандат", що дозволяє миротворцям в обмежених умовах застосовувати силу для стримування сил місцевих сателітів РФ.

Що таке миротворча операція? Це дії міжнародної спільноти з метою запобігання виникненню міждержавних або внутрішніх конфліктів. Операції зі встановлення миру проводяться за обов'язкової згоди сторін конфлікту. Резолюцію про введення миротворців ООН повинні одноголосно підтримати всі постійні члени Радбезу ООН: США, Китай, Росія, Франція, Великобританія. Україна не є постійним членом Радбезу ООН.

22 серпня 2017 року Президент України Петро Порошенко зазначив, що на Генасамблеї ООН у вересні в Нью-Йорку він презентуватиме ідею введення миротворців на Донбас. Вже 5 вересня глава Кремля Володимир Путін заявив, що наявність миротворців ООН на Донбасі пішла б на користь вирішенню конфлікту на сході України. Однак він висунув вимогу, що миротворці повинні перебувати на лінії розмежування "і не на жодних інших територіях".

Згодом, російський лідер у телефонній розмові з канцлером Німеччини Ангелою Меркель все ж пішов на "поступки", погодившись на розміщення "блакитних касок" ООН не тільки на лінії зіткнення, але й в інших місцях, де СММ ОБСЄ проводить свої інспекційні поїздки.