Втрата Зеленським генпрокурора – це остаточна втрата можливості системно впливати на силовиків. Про це пише Вадим Денисенко.
На чому трималася система?
Починаючи з 1996 – 1997 років у нас була створена система в якій держава трималася на двох головних стовпах. Перший – силовики (які переважно орієнтувалися на діючого президента і тільки в часи Ющенка президент практично повністю і без бою віддав цей вплив регіоналам).
Другий стовп, на якому трималась система – регіональні еліти, які завжди домовлялися з Києвом і змінювали свою політичну орієнтацію при чергових змінах в столиці. Бюрократія завжди була додатком до одного із цих двох стовпів.
Тепер вплив президента обмежений
Відставка Кравченка – це удар по можливостях Зеленського не лише в прокуратурі, а взагалі в усіх силових структурах, які досі номінально ніби орієнтуються на нього.
По суті, зараз єдиним активом Зеленського є така-сяка більшість у Верховній Раді. Ключове питання, на яке зараз немає відповіді – що буде далі з цією більшістю? Власне, присутність Арахамії на розмові президента з Кравченком якраз показує роль парламенту.
По суті, ми маємо дві опції:
- спроба ще раз консолідувати парламент під Президента;
- проба створити нову більшість і поставити нового керівника Ради.
Станом на зараз відповіді на питання, як будуть розвиватися події нема. Конфігурація парламенту така, що без груп і частини "Слуги народу" створити нову більшість неможливо. Плюс, питання хто буде новим головою Верховної Ради взагалі зараз не обговорюється.
Протягом найближчого місяця саме це питання разом з переговорами, буде ключовим в політичному житті країни.