"Україна зі свого боку не робить достатньо"

Політолог Максим Джигун каже, що "це не новина, оскільки скасування санкцій з оточення Януковича та його авторитарного режиму відбувається протягом тривалого часу".

Цікаво У ЄС пояснили скасування судом санкцій проти Януковичів

Згадайте рішення про скасовування санкцій з Азарова, Табачника й інших міністрів, які працювали в уряді Азарова. І цей процес відбувається не перший і не другий рік. Починаючи з 2018 року поступово європейські інституції відмовляються від тих санкцій і це, на жаль, логічно. Україна зі свого боку не робить достатньо для того, щоб тих людей засудити, повернути в Україну та дати їм відповідне покарання,
– каже експерт.

За словами Максима Джигуна, всі санкції, які накладаються, – це "радше політична, а не юридична історія". Це знак солідарності європейських організацій і інституцій з Україною, каже експерт.

Коли це питання було вкрай актуальним і Україна тиснула на Захід, щоб вони були солідарними, то вони приймали відповідні рішення. Україна виходить з фокуса європейців і вони розуміють, що для них це питання не є пріоритетом,
– додав політолог.

Максимм Джигун

Політолог Максим Джигун / Фото – фейсбук Максима Джигуна

Джигун зазначає, що у випадку, коли держава Україна не доводить справи до логічного завершення, то "ЄС вони тим більше не потрібні".

Я думаю, що ця тенденція буде продовжуватися, якщо Україна не зможе довести того, що це питання честі й гідності для нас. Не останню роль тут грають і політичні процеси в Україні, які відбуваються: боротьба з корупцією, очищення різних гілок влади, судова реформа,
– розповів політолог.

В чому небезпека прецеденту?

Таке рішення суду ЄС може бути дуже небезпечним. Про це в ефірі 24 каналу повідомив експерт з питань правової політики Максим Костецький. За його словами, таке рішення може бути викликаним як прецедент для скасування усіх інших рішень Ради ЄС по санкціях щодо колишніх українських топпосадовців. Йдеться, зокрема, не лише про поплічників Януковича, а й безпосередньо про свіжі санкції проти Януковича.

Небезпека, відповідно до цього рішення, є дуже серйозна. Проблема в тому, що вперше з'явився прецедент рішення Європейського суду, яким скасували рішення Ради ЄС про запровадження санкцій проти українських колишніх посадовців,
– каже Костецький.

Максим Костецький

Експерт з питань правової політики Максим Костецький / Фото – Радіо Свобода

Як скорочувалися санкції щодо оточення Януковича?

Політолог Максим Джигун каже, що зняття санкцій використовували й до Віктора Януковича. Так, під санкціями досі залишаються ексміністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, його заступник Віктор Ратушняк, ексгенпрокурор Віктор Пшонка та його син Артем, бізнесмен Сергій Курченко та ексміністр доходів і зборів Олександр Клименко.

У 2019 році Євросоюз зняв санкції з Андрія Клюєва, колишнього голови адміністрації президента Януковича. У березні 2020 року з санкційного списку виключили експрем'єра часів Януковича Миколу Азарова та ексміністра енергетики та вугільної промисловості України Едуарда Ставицького. 4 березня 2021 року Рада Євросоюзу зняла також санкції з колишнього віцепрем'єр-міністра Сергія Арбузова та ексміністра освіти Дмитра Табачника.

Санкції, які стосуються територіальної цілісності, складаються із заборони на отримання віз та заморожування активів. Вони були вперше запроваджені після того, як Росія в березні 2014 року окупувала український Крим, і посилені впродовж наступних років, упродовж яких Кремль продовжував підтримувати бойовиків на сході України.

У списку є такі люди, як колишній віцепрем’єр-міністр Росії Дмитро Рогозін, керівник Генерального штабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов та ведучий державного телебачення Дмитро Кисельов.

"З Табачника, Азарова і решти топпосадовців познімали санкції. І тепер вони мають значно більше можливостей в Європі. Тому, звичайно, це буде повторюватися. Мені це схоже до рішення про люстрацію. Після нього багато людей зверталися у європейські судові інституції. Тут може бути схожа система і це будуть використовувати", – пояснив він.

До того, я не виключаю, що вони не лише скасують санкції, під якими є, але й отримають всі підстави для повернення в Україну і компенсацію від держави, яка нібито їх незаконно засудила. Хоча це нонсенс і неправда, але через слабку позицію держави вони мають всі підстави це зробити,
– додав експерт.

Експерт зазначає, що багато топпосадовців часів Януковича були люстровані. Після чого вони відновилися на посадах, отримали компенсації та далі отримують кошти з державного бюджету України. За його словами, з боку Януковича та його сина також могли діяти лобістські сили. Юристи президента-втікача, каже експерт, вибудували правильну систему захисту. Водночас з українського боку було багато прогалин по проведенню судових засідань.

У 2014 році була політична доцільність, необхідно було дати якийсь вирок і показати українцям, що "ми засудили колишнього президента, який був бандитом". Але, фактично, за такими поспішними рішеннями, де не враховані всі фактори та не дотримані всі процедури, легше потім звернутися до західних інституцій,
– наголосив політолог.

"Немає системності та довіри до українських судів"

Максим Джигун наголошує, що питання зняття санкцій також залежить від міжнародної позиції України у світі. На сьогодні вона, каже експерт, доволі слабка. "Ми це бачимо у різних напрямках: у відносинах з США, де ми вдаємось вже до всіляких ультиматумів, вимог ПДЧ і НАТО. Так само і в європейському напрямку. Європейцям не хватає системності та довіри до нашої судової гілки. Їм не вистачає аргументів, чому наші суди – чесні і їхні рішення можна порівнювати з рішенням ЄС", – додав він.

Поки Україна не зробить цю тему важливою для Європи та не переконає їх, що засудження таких діячів, як Янукович, які узурпували владу та стали авторитарними лідерами, які діяли в системі беззаконня і що це той прецедент, який потрібно унеможливлювати на європейському континенті, доти ніякої реакції не буде,
– каже Джигун.

Політолог, незалежний експерт Ігор Хсів каже, що Генпрокуратура, яка вела ці справи, "зробила все можливе і неможливе для того, щоб ці санкції були скасовані".

Україна надає документи в Європейський суд. Матеріали справи свідомо формуються таким чином, щоб реальні докази не потрапляли. Вони викидаються зі справи тим чи іншим чином. А ті докази, які є сумнівними і які легко спростувати, вони навпаки підшиваються у справу. Це відома схема, як розвалюються справи,
– каже Хсів.

Європейський Союз, каже експерт, працює за чіткими формальними процедурами, з усіма нормами та правилами. Тобто, суд розглядає докази, які їм надає українська прокуратура.

Цю справу розвалюють на стадії формування тут, в Україні. Це робилося не лише стосовно Януковича, а й всіх інших, з яких вже зняли арешти та повернули кошти. У тому санкційному списку вже майже нікого не залишилося,
– каже політолог.

"Санкції поступово знімалися, гроші їм верталися. А в Україну практично нічого не було повернуто з того, що було награбоване, вивезене за кордон. Ці кошти були заморожені й чекали вирішення по суті в судах. Зараз все це повертається грабіжникам. Це чергова ганьба української влади й суду. Це така гра в піддавки, якою в Україні займаються відносно колишніх корупціонерів вже дуже багато років", – додав експерт.

Контекст

  • 9 червня у Люксембурзі суд виніс рішення, що Європейській раді “не вдалося продемонструвати, що право на захист і право на ефективний судовий захист було дотримано в кримінальному процесі” української влади.
  • До Януковича та його сина продовжують застосовуватись обмежувальні заходи ЄС, засновані на законодавчих актах, прийнятих у 2021 році через змінені причини. Тобто, рішення суду щодо анулювання старих санкцій стосується тих, які вже втратили чинність. І це прецедент.