Історик і публіцист, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак пояснив 24 Каналу, що російсько-українська війна може нарешті змусити Європу набути життєздатної форми.

Дивіться також: Є кілька концепцій питання територій, вони мають бути вирішені на зустрічі лідерів, – Віткофф

Чи може Україна обійтися без допомоги Європи?

Попри коливання на фронті, Україна суттєво зросла як геополітичний суб'єкт, хоча й ціна надзвичайно висока. Водночас втрата Донбасу і Криму кардинально змінила географію та демографію країни – Україна стала внутрішньо значно однорідніша, ніж була до війни.

Це дозволяє нам більше не зациклюватися на болючих довоєнних суперечках. Вплив олігархів суттєво зменшився – Україна перестала бути олігархічною державою, і хоча нові олігархи ще можуть з'явитися, з цією проблемою ми принаймні впоралися. А головне – в українському суспільстві з'явився потужний консенсус щодо нульової толерантності до корупції,
– зазначив Грицак.

Скептицизм щодо Європи доречний, але не зараз, бо без європейської допомоги Україна не може обійтися. Попри всі недоліки ЄС, серед європейських політиків і виборців існує базовий консенсус на користь підтримки України.

Європейська допомога йде повільно і не в тих обсягах, які потрібні, але вона є – і рівень підтримки залишається стабільним вже пів року. До того ж у технологічному вимірі Україна без Європи та Заходу просто не обійдеться.

"Конфігурація Європи, мабуть, зміниться – це буде вже не та Європа, яка є зараз, а ширше об'єднання, що може включати Британію, Канаду та Коаліцію охочих. Скепсис ми собі зараз дозволити не можемо – нехай він прийде пізніше, після того, як ми досягнемо стратегічної мети: вийти з тіні Росії та повернутися на Захід", – сказав Грицак.

Чи може Європа гарантувати безпеку без України?

Європа довго почувалася захищеною під американською парасолькою НАТО і не надто боялася Путіна. Але коли ця парасолька похитнулася через погрози Трампа, стало очевидно: без України, яка тримає фронт, європейську безпеку не збудувати.

У відносинах з проросійськими сусідами – Угорщиною і Словаччиною – варто дочекатися квітневих виборів в Угорщині, які можуть змінити ситуацію. Натомість набагато важливішою є Польща – вона не втрачена, і Україна має докласти максимум зусиль, щоб зберегти її як ключового союзника на шляху до Європи.

Фіцо та Орбан не представляють усіх своїх громадян – Будапешт, наприклад, є досить ліберальним і проукраїнським, а угорська опозиція поділяє українські цінності. Тому Україна має шукати поле для маневру, працюючи не лише з урядами, а й з суспільством та опозиційними силами цих країн.

"Зараз для нас найважливіша позиція великих європейських гравців – Німеччини, Франції та Британії, яка, попри вихід з ЄС, залишається впливовою силою. Ключову роль гегемона нової Європи відіграватиме Німеччина – і в центрі цієї нової конфігурації надзвичайно важливе місце займатиме сама Україна", – наголосив Грицак.

Зверніть увагу! Політолог Олег Лісний пояснив, що затримки ухвалення 20-го пакету санкцій ЄС проти Росії не випадкові. За його словами, проблема криється не лише в позиції Угорщини чи Словаччини, а в системних недоліках механізму прийняття рішень у самому ЄС.

Що ще відомо про позицію партнерів щодо України?

  • Борис Джонсон на форумі YES заявив, що без підтримки Заходу та єдності союзників Україна не зможе перемогти. Він також розкритикував європейців за недостатній тиск на Путіна та закликав українців переконати США підтримувати їх.
  • Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн не назвала конкретного терміну вступу України до ЄС, хоча Київ планує бути готовим технічно до 2027 року.
  • Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає прискорений вступ України до ЄС недоцільним. Він підтримує концепцію "зворотного членства", за якою Україна спершу стає членом ЄС, а після проведення реформ приєднується до окремих напрямків співпраці.