17 липня 2025 року Верховна Рада проголосувала за призначення Юлії Свириденко прем'єр-міністеркою України, вона стала другою в історії держави жінкою на чолі Кабінету Міністрів.

12 липня 2026 року – за 5 днів до першої річниці на посаді – Свириденко заявила, що йде у відставку, а 14 липня її бажання підтвердила голосуванням Верховна Рада.

Хто така Юлія Свириденко, чим запам'яталася в Уряді та що планує робити після відставки – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Юлія Свириденко народилася на Різдво 1985 року в Чернігові. Початкову освіту здобула в рідному місті, а за дипломом про вищу – поїхала до Києва.

  • У столиці України Свириденко навчалася в провідному економічному виші країни – Київському торгівельно-економічному університеті.
  • Після завершення навчання та отримання диплома магістра з менеджменту антимонопольної діяльності Юлія вступила до аспірантури, але написання кандидатської та отримання наукового ступеня за вищу мету не ставила, натомість побачила перспективу у реальному секторі.

Робота економісткою в українсько-андоррському спільному підприємстві АТ "АМП" особливих радощів молодій жінці не приносила. Незабаром вона змінила роботу та паралельно підвищувала власну компетенцію.

Свириденко подалася на бухгалтерські курси в Київській школі економіки (КШЕ) Тимофія Милованова, а згодом – до Фонду державного майна України. Вже там вона отримала сертифікат спеціалістки з оцінки нерухомості та обладнання й з оцінки бізнесу.

Ще в студентські роки Юлія Свириденко почала працювати у приватному секторі, зокрема в українсько-китайській компанії "Еко-Втор", яка збудувала в Чернігові завод поліефірного полотна.

Щоб робота була ефективнішою, Свириденко вивчила китайську й могла спілкуватись з інвесторами без перекладачів.


26-річна Юлія Свириденко в Китаї / Фото з соцмереж

Цікаво, що мову Свириденко вивчала безпосередньо у Китаї, куди неодноразово літала та проходила стажування. Також міністерка знає і японську мову, яку вчила на курсах у Києві, а її викладачем був етнічний японець.

Використати цей досвід для користі України випала нагода вже в наш час, коли Юлія Свириденко проводила важливі переговори щодо відбудови України з міністром закордонних справ Японії Такеші Івая.

Юлія Свириденко на переговорах з японськими партнерами / Фото Мінекономіки

Крім цього, Юлія Свириденко добре знає базову для сучасних бізнесменів і чиновників англійську.

Після Революції Гідності бізнеследі повернулася на державну службу. Спершу Свириденко стала радницею голови Чернігівської ОДА Валерія Куліча, згодом очолила департамент економічного розвитку регіону, а у 2017 році після повернення з декретної відпустки стала заступницею губернатора.

Призначенню передував кумедний епізод. Попередником Юлії на посаді заступника губернатора був Леонід Сахневич. Під час селекторної наради Кабміну тодішній прем'єр Володимири Гройсман розіграв "шкільну сценку" та попросив чиновника повторити, що очільник Уряду сказав до того. Сахневич, який займався своїми справами (за термінологією Гройсмана, – "точив ляси"), це завдання провалив і нарвався на гнівну реакцію прем'єра.

Після цього публічного фіаско Сахневич втратив роботу, а його місце посіла Свириденко.

За час роботи в Чернігові Юлія Свириденко продовжила власну освіту та успішно пройшла декілька престижних міжнародних програм. Зокрема, вона закінчила програму навчання менеджерів (2016, Німецька академія управління Нижньої Саксонії (DMAN)), програму "Академія доброго урядування та підвищення компетентності в Європі" (вересень 2016, Берлін) та програму стратегій зростання приватного сектору, організовану Шведським агентством з питань міжнародного розвитку Sida (Швеція, 2017).

У 2018 році після відставки Куліча Свириденко кілька місяців фактично виконувала обов'язки голови Чернігівської ОДА, але звільнилася після призначення новим губернатором Олександра Мисника. Той все одно довго на посаді не пробув, адже після виборів президента України, які відбулися навесні 2019 року, новий голова держави традиційно провів ротацію команд.


Юлія Свириденко / Фото з фейсбук-сторінки міністерки

Після відставки Свириденко повернулася до приватного сектору та працювала в агрофірмі Куліча, але недовго – старий знайомий Тимофій Милованов запросив її до Зе-команди та номінував на посаду своєї заступниці у Міністерства економіки, яке сам і очолив.


Юлію Свириденко до Зе-команди запросив Милованов / Фото з фейсбуку Сергія Пермана

Доволі швидко Юлія Свириденко, де-факто, стала правою рукою міністра та опікувалася амбітним і навіть дещо зухвалим планом зі спроб легалізації ринку праці та виведенням із тіні заробітних плат співробітників у приватних компаніях. У міністерстві оцінили її здібності та багатозадачність, а сама вона швидко довела свою репутацію людини-оркестра та профі високого рівня.

Показово, що чиновниця зберегла свої позиції навіть після гучної відставки уряду Гончарука. Замість Милованова міністром економіки став Ігор Петрашко, а Свириденко успадкувала посаду його першої заступниці.


Зе-команда в опері / Фото з фейсбук-сторінки Альони Тимошенко

Наприкінці 2020 року Свириденко все ж змінила роботу та перейшла до Офісу Президента. Вона замінила на цій позиції інвестняню Юлію Ковалів. Як і попередниця, Свириденко займалася економічними питаннями та була частиною української делегації у ТКГ, головою Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва й представником держави в наглядовій раді НАК "Нафтогаз України".


Юлія Свириденко замінила Юлію Ковалів / Фото Офісу Президента

Восени 2021 року почали ширитися чутки про масштабні зміни у Кабміні. Одним із можливих кандидатів на виліт називали віцепрем'єр-міністра – міністра економіки Олексія Любченка. Впливовий чиновник із бекграундом податківця, мабуть, залишати уряд не хотів, але все ж таки був змушений подати заяву "за власним бажанням".

Далі запрацював турборежим: 3 листопада 2021 року парламентарі звільнили Любченка, тоді ж Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку оперативно рекомендував йому заміну в особі Юлії Свириденко. Наступного дня народні депутати підтримали цю пропозицію 256 голосами "за".

Як міністр Свириденко планувала зробити акцент на збільшенні експорту та конкурентоспроможності української продукції на міжнародних ринках, реформі залізниці, локалізації виробництва, а також програмі доступних іпотечних кредитів. Утім, вирішувати чиновниці довелося зовсім інші та куди більш глобальні завдання.

Саме на посаді міністра економіки України Юлія Свириденко зустріла повномасштабне вторгнення росіян. У нових реаліях Свириденко навіть зросла – вона не лише успішно опікувалася збереженням бізнесового промислового потенціалу держави, а стала одним з облич України на міжнародній арені.

Свириденко очолила об’єднану Міжвідомчу робочу групу з питань реалізації державної санкційної політики, метою якою було розробка та запровадження нових санкцій проти Росії. Також вона долучилася до постійних переговорів фактично як топовий дипломат. Сама ж вона стала першою віцепрем'єр-міністеркою Уряду Дениса Шмигаля.

Президент довірив Юлії Свириденко найважливіші напрямки. Свириденко стала одним із кураторів повоєнного відновлення та вела переговори по всій Європі – від Лісабона до Лондона, але не забувала й про інші континенти. Після перемоги на виборах президента США Дональда Трампа українка очолила переговори з укладення так званої угоди про корисні копалини між Україною та США.


Підписання угоди в США / Фото з фейсбук-сторінки Юлії Свириденко

Саме завдяки професіональній роботі команди дипломатів, юристів та економістів під орудою Свириденко Україна отримала найкращий із можливих варіантів угоди, яка в першому варіанті виглядала як кабальна. Потенційно ця угода може принести велику користь для економіки та розвитку України, але найголовніше – це дуже потішило Трампа та дозволило йому забути про негатив у стосунках із Зеленським, а в підсумку відкрило шлях до повернення США на бік України.

За швидким злетом дружини в бюрократичній ієрархії чоловік Юлії – Сергій Дерлеменко – спостерігав на відстані. Він – бізнесмен, був керівником компанії ТОВ "ДІТЕЛ", яка займається будівництвом споруд електропостачання та телекомунікацій.


Сергій Дерлеменко / Фото з фейсбук-сторінки чоловіка

У подружжя є донька – Софія Дерлеменко.

У декларації Юлії Свириденко вказані дві квартири у Чернігові, а також земельна ділянка під Черніговом.

  • У власності родини є однокімнатне помешкання у столиці України, придбане у 2014 році та куплена у 2021-му велика квартира на майже 120 квадратних метрів. До неї за рік було докуплене паркомісце.
  • На чоловіка Свириденко записаний старенький позашляховик BMW X3 2016 року (пересів на нього з Audi A6 Allroad 2010 року), сама ж Юлія Анатоліївна має довіреність на користування цим авто.

З грошових активів у подружжя в декларації вказано 4 тисячі доларів готівкою та 376 606 гривень на рахунках.

Успішна робота Юлії Свириденко, фаховість, яскравий імідж стильної бізнеследі (її вишукані просторі ділові костюми та високі шпильки стали фірмовим знаком і точно варті окремого розбору та високих оцінок від поціновувачів моди), а також добра репутація та відсутність "зашкварів" зробили чиновницю топовим претендентом на нову роль.

Звісно, якщо не вважати "зашкваром" псевдоскандал із гонорарами Свириденко в КШЕ (або KSE) за викладацьку діяльність, який спробували роздмухати представники так званої опозиції. Сумнівну честь розкручувати багато шуму з нічого випала колишньому журналісту, а нині депутату Володимиру Ар'єву, до якого, до речі, самого чимало питань із часів, коли він сам був "владою". Й не сказати, що він пройшов випробування мідними трубами достойно.

Саме Ар'єв направив депутатський запит до КШЕ з приводу зазначених у декларації Свириденко 246 тисяч гривень і отримав від директора Київської школи економіки Милованова ефектну відповідь, що гонорар Свириденко, можливо, й виглядає високим, але насправді відповідає ринковій зарплаті людей такого рівня.

Ми платимо й значно більші зарплати. Наприклад, гонорар за нещодавній приїзд Нобелівського лауреата в KSE в березні склав 70 тисяч доларів за 2,5 дні. А зарплата запрошеного професора, одного з тих, хто нещодавно переїхав з Єльського університету в Канаду, складає 50 тисяч доларів за пару тижнів викладання, – Тимофій Милованов пояснює нардепу Ар'єву розцінки в КШЕ.

Саме Свириденко на такі "наїзди" не зважає. З кінця 2024 року почали ширитися інсайди про можливе нове призначення Свириденко, цього разу – на чолі уряду. Чутки поновилися влітку 2025-го й 14 липня з'ясувалося, що вони дійсно правдиві. 17 липня 2025 року Рада проголосувала за її призначення.

За фракціями голосували за призначення Свириденко таким чином:

  • "Слуга народу" – 201 голос;

  • "Європейська солідарність" – 0 голосів;

  • "Батьківщина" – 0 голосів;

  • "Голос" – 1 голос;

  • "Відновлення" – 10 голосів;

  • "За майбутнє" – 12 голосів;

  • "Довіра" – 15 голосів.

22 народних депутати проголосували проти призначення Юлії Свириденко очільницею уряду. Ще 26 – утрималися, а 22 – не голосували.

Оскільки рішення підтримала необхідна парламентська більшість, то Юлія Свириденко стала новою очільницею 19-го Кабінету Міністрів України.

Робота Свириденко на чолі Кабміну вийшла неоднозначною. Іншою бути й не могла. Україна вже 5 років веде повномасштабну війну з немилосердним ворогом, який обрав тактику геноциду й щодня намагається спровокувати гуманітарну катастрофу, знищуючи критичну інфраструктуру та проводячи системний терор проти цивільних.

У цих умовах Україна перебудувала свою економіку та взагалі життя на воєнні рейки. Уряд мав цей процес координувати.

Юлія Свириденко – яскравий спалах в українській політиці:

Свириденко була активною на міжнародній арені та разом із президентом утворила таранний тандем, який забезпечив ухвалення важливих для України рішень про кредити та допомогу. Також за каденції цього уряду Україна зробила великий крок на шляху до ЄС, відкривши переговори по двох кластерах.

Не обійшлося й без критики. Свириденко дошкульно сварили за постійні роздачі громадянам так званих вертолітних грошей під виглядом різноманітних кешбеків і допомог, вказували на проблеми з комунікацією між міністерствами, а Верховна Рада, яка точно не забула ярлик "людина Єрмака", взагалі інколи просто саботувала роботу Кабміну, підкладаючи прем’єрці “неприємні сюрпризи”.

Влітку 2026 року Свириденко також "прилетіло" за непогашений конфлікт із Польщею (хоча вона до нього не має прямого відношення), а також проблеми з гальмуванням деяких важливих міжнародних проєктів.

Зі сторони це точно не виглядає як “залізна причина” для відставки, але інших інсайдери не підготували.

У неділю, 12 липня, президент України Володимир Зеленський доволі несподівано зустрівся з Юлією Свириденко та за підсумками розмови стало відомо про її майбутню відставку. Таким чином, не дочекавшись першої річниці на посаді, Свириденко залишає Уряд.

Про цю розмову Свириденко написала у себе в телеграмі, а президент зробив репост. До допису було прикріплено фото обох, де чиновниця радісно посміхалася, а президент був стриманим і серйозним.

Вдячна Президенту за довіру та високу оцінку роботи нашої команди. Пишаюся тим, що мала честь очолювати Уряд у найскладніший період новітньої історії України. Дякую кожному й кожній, хто боронить українську землю, наші військові — це наша сила й наша незалежність. Дякую всій урядовій команді за роботу на благо держави у час великих викликів… Готова й надалі служити Українській державі та виконувати завдання, спрямовані на посилення позицій України, захист національних інтересів і наближення справедливого миру, – Юлія Свириденко повідомляє про завершення своєї роботи в Уряді.

Те саме фото / Джерело – телеграм Юлії Свириденко

У понеділок, 13 липня 2026 року, до Верховної Ради надійшло подання за звільнення Свириденко з посади очільниці Уряду.

Наступного ранку Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва рекомендував парламенту підтримати відставку прем’єр-міністерки. За це проголосували 16 народних депутатів.

Рік Юлії Свириденко на посаді очільниці Уряду:

Про кар’єрне майбутнє Свириденко: були чутки про буцімто призначення на дипломатичну посаду й роль нового посла України в США. Повідомлялося, що ця ротація була ледь не вимогою США й могла бути головною причиною відставки, але ці припущення були розвіяні. 14 липня джерела в оточенні чиновниці повідомили, що вона не зацікавлена в такій роботі.

Юлія Свириденко звітує в Раді 14 липня 2026 року:

Також наразі невідомо, хто стане наступником Юлії Свириденко. Але вже ясно, що це буде чоловік. Наразі обговорюються кандидатури міністра оборони Михайла Федорова, мера Харкова Ігоря Терехова, ветерана Кабміну Дениса Шмигаля (куди ж без нього), а фаворитом наразі вважається чинний СЕО групи "Нафтогаз" Сергій Корецький.