Ця справа стосується розкрадання грошей на постачанні мін для ЗСУ. "Львівський арсенал" відповідно до угоди з Міноборони мав поставити 100 тисяч мінометних снарядів іноземного виробництва на суму 1,5 мільярда гривень. Але боєприпаси так і не дійшли до війська.
Дивіться також Крадіжка на снарядах для ЗСУ: ексчиновник Міноборони Лієв пройшов поліграф і один раз "схибив"
Яку запобіжку обрали директорові "Львівського арсеналу"
Слідча суддя ВАКС Катерина Сікора застосувала до директора "Львівського арсеналу" Юрія Збітнєва запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати визначене в ухвалі житло з 12 години дня до 8 години ранку,
– ідеться в повідомленні.
Окрім цього Юрій Збітнєв має дотримуватися низки обов'язків:
- здати закордонні паспорти;
- утриматися від спілкування з визначеними слідством особами;
- носити електронний браслет.
Прокурор ОГП просив призначити варту із заставою у понад 268 мільйони гривень. А захист просив не призначати запобіжний захід узагалі або призначити домашній арешт на 20 годин щодоби: з 12 години дня до 8 години ранку наступного дня.
У чому звинувачують директора "Львівського арсеналу"
За версією слідства, Юрій Збітнєв відповідав за укладення контракту зі словацьким посередником – компанією Sevotech. Також він надіслав комерційну пропозицію до Міноборони, підписав контракт із Міноборони на 100 тисяч мін та додаткову угоду до неї. Іще надіслав листи, необхідні для укладення контракту та здійснення передоплати, а надалі здійснення перерахунку 35% зі сплаченої передоплати на рахунки компанії Sevotech.
У чому суть справи: пояснення Центру протидії корупції
В листопаді 2022 року Міноборони перерахувало 1,34 мільярда гривень передоплати на рахунок "Львівського арсеналу". Це складало 97% від вартості всього контракту, ТОВ "Львівський арсенал" за цим контрактом мав отримати 3%.
Після отримання передоплати ТОВ перерахувало кошти із рахунку у державному Укргазбанку на свій же рахунок у приватному "Аккорд банку" – мовляв, у приватників кращі відсотки на залишок (так званий нічний кредит).
Надалі частину коштів у розмірі 3,6 мільйона доларів та 9,1 мільйона євро перевели на словацьку компанію Sevotech. Більша частина з них потім пішла на рахунки хорватської компанії WDG promet, яку зареєстрували лише 29 липня 2022 року. Зараз ці гроші зникли, а жодної міни так і не поставили.
Збітнєв співпрацював зі слідством
Це сталося після відкриття кримінального провадження щодо закупівлі мін. За його словами, таке рішення ухвалив, бо слідчі розповіли про можливу корупцію під час укладання та виконання контракту.
Збітнєв сказав, що для нього було важливо виконати контракт, але у нього був сумнів у наявності мін на хорватському заводі на всю суму, тому він перерахував на Sevotech лише 35%. За словами Збітнєва, при цьому від нього вимагали 100% передоплати як словацький контрагент, так і люди в України. Під час однієї із записаних розмов звучала фраза про те, що посадовець Міноборони Олександр Лієв нібито вимагав "либо платить на Sevotech все туда, либо возвращать обратно",
– сказано в повідомленні.
Не тільки Збітнєв: кого ще підозрюють
Це Олександр Лієв, екскерівник Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, і Тоомас Нахкур – керівник цього департаменту.
Лієву запобіжний захід не обрали, а от Нахкура відсторонили від посади. Він має здати паспорти для виїзду за кордон та носити електронний браслет.