Військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ Олександр Мусієнко в ефірі 24 Каналу пояснив, що ризики з цього напрямку справді залишаються. Водночас станом на зараз Україна не фіксує такого розгортання ворожих сил, яке б свідчило про безпосередню підготовку до наступу.
Дивіться також Путін дотиснув Лукашенка відкрити другий фронт? Чому Білорусь оголошує мобілізацію і погрожує Україні
Що фіксують на кордоні з Білоруссю?
Після 2022 року Україна має прямий досвід того, як білоруська територія вже використовувалася для сприяння російській агресії, тож цей напрямок і далі лишається в полі постійної уваги.
Доки в Білорусі є режим Лукашенка і доки Білорусь фактично є союзною державою Росії, ми прекрасно розуміємо, що загрози такі будуть зберігатися,
– сказав Мусієнко.
Зараз на цьому напрямку фіксують не одну окрему ознаку, а цілий комплекс активностей. Йдеться про російсько-білоруські навчання, зокрема із силами ядерної зброї, активність у повітрі над територією Білорусі, а також встановлення антен і ретрансляторів, які Росія використовує, щоб підвищувати ефективність атак "Шахедами" по Україні й підтримувати цей терор проти цивільних.
Важливо! 20 травня 2026 року Володимир Зеленський заявив, що Росія розглядає сценарії додаткових нападів на Україну з напрямку Білорусь – Брянська область, насамперед на Чернігівсько-Київський напрямок. За його словами, Україна вже посилює захист півночі, готує превентивні кроки щодо Білорусі й окремих районів Росії та розраховує на активнішу дипломатичну роботу, щоб у Мінську розуміли наслідки можливого втягнення у війну.
Паралельно триває і розбудова воєнної інфраструктури біля кордону. Там ведеться інженерна підготовка, облаштовуються дороги та інші елементи, які можуть мати значення для дій противника, але вся ця активність не є прихованою і перебуває під наглядом українських Сил оборони.
Ми бачимо і фіксуємо, що відбувається розбудова певної воєнної інфраструктури, інженерна підготовка довкола кордону з Україною, дороги і так далі,
– наголосив військовослужбовець.
Усе це означає, що ризики на північному напрямку оцінюють не за припущеннями, а за конкретними діями, які вже видно.
Військовий пояснив чи зберігається загроза з боку Білорусі для України: дивіться відео
Водночас важливо, що ця ситуація контрольована, а зміни на білоруському напрямку відстежують у режимі постійного спостереження.
Україна посилила захист кордону з Білоруссю
На цьому напрямку вже працює не лише спостереження, а й конкретна система стримування. До захисту кордону залучені, зокрема, і підрозділи Сил територіальної оборони, які виконують завдання на різних ділянках і мають не дати ворогу реалізувати можливий задум ще на старті.
Є доручення Верховного головнокомандувача президента України посилити відповідні заходи, що і відбувається станом на зараз,
– сказав Мусієнко.
До слова! 19 травня 2026 року Олександр Сирський заявив, що російський Генштаб реально прораховує і планує можливі операції на півночі України, тому ризик розширення фронту існує. Водночас в Україні вже підготували цей напрямок до оборони: кордон укріпили фортифікаціями, капонірами, мінними полями, ровами та іншими загородженнями.
Йдеться про інженерне обладнання рубежів, загородження, мінування, підірвані мости на ключових переправах, посилене патрулювання і застосування дронів для постійного контролю ситуації. Таку оборону вибудовують з розрахунком на те, щоб ускладнити будь-яке просування, завчасно виявити загрозу і не дати противнику швидко використати перевагу в русі чи раптовості.
Це і мости, які підірвані через ключові переправи, де дуже важко їх форсувати і де буде складно противнику встановити понтонні переправи, тому що вони одразу будуть знищені,
– наголосив військовослужбовець.
На північному напрямку вже створено умови, за яких будь-яка спроба руху не залишиться непоміченою. У разі зміни обстановки ці заходи мають не лише сповільнити ворога, а й зірвати його дії ще до того, як вони набудуть загрозливого масштабу.
Ситуація на кордоні з Білоруссю зараз
Станом на зараз на білоруському напрямку не видно такого розгортання, яке свідчило б про підготовку до наступу. Безпосередню загрозу означатиме вже не загальна активність, а конкретні зміни: збільшення російського контингенту, прибуття нових підрозділів і озброєння, поява посилених угруповань або стратегічне розгортання білоруських військ.
Варто знати! Валерій Димов вважає, що спільні ядерні навчання і закриття лісів біля кордону є передусім психологічним тиском і спробою залякування. Павло Нарожний додавав, що самі по собі ці кроки ще не означають підготовки до негайного наступу, бо для реальної атаки Росії та Білорусі довелося б зібрати щонайменше близько 100 тисяч військових, а таке накопичення неможливо приховати від української розвідки.
Усе це відстежують по всій лінії кордону, якщо такі ознаки з'являться на напрямках Київщини, Чернігівщини, Житомирщини чи Рівненщини, реакція з українського боку не обмежиться спостереженням.
Ми готові до реагування. Не виключено, що якщо побачимо військову активність, яка означатиме дії ворога, то будемо застосовувати відповідні заходи, в тому числі превентивного характеру,
– наголосив військовослужбовець.
Тобто зараз мова не про безпосередній наступ, а про постійний контроль за ситуацією і готовність діяти одразу, щойно вона зміниться. Усі рішення на цьому напрямку прив'язані до реальних ознак розгортання, а не до припущень чи інформаційного шуму.
Що відомо про загрозу нового наступу з боку Білорусі?
Олександр Мусієнко зазначив, що 18 травня 2026 року Росія і Білорусь почали спільні ядерні навчання, а в Білорусі закрили доступ до 19 лісів біля кордону з Україною, Польщею та Литвою.
- Він також говорив про повітряну активність, російські антени-ретранслятори та розбудову інфраструктури біля кордону, але наголошував: безпосередньої загрози наступу зараз немає, поки там не зростає російський контингент і не починається нове розгортання сил.
Кирило Сазонов наголошує, що ризик повторного наступу з Білорусі не нульовий, але зараз український кордон на цьому напрямку значно сильніше укріплений, ніж у 2022 році.
- За його словами, реальну підготовку до великого наступу було б видно заздалегідь, бо для цього потрібне велике угруповання з технікою, логістикою, шпиталями і забезпеченням, а найближчим сценарієм він вважає радше спроби диверсійних груп, а не повномасштабний удар.