Пряма трансляція на
Останні випуски

Захід робить усе, щоб не розізлити Росію Східним партнерством з Україною, – Die Welt

- Читать новость на русском
Захід робить все, щоб не розізлити Росію Східним партнерством з Україною
Захід робить все, щоб не розізлити Росію Східним партнерством з Україною / theparliamentmagazine.eu

Східне партнерство – це програма ЄС, покликана налагодити тісніші економічні та політичні зв'язки із Україною, Грузією, Білоруссю, Вірменією, Азербайджаном та Молдовою. Однак насправді – це жорстка боротьба проти впливу Росії у цих регіонах, оскільки із 2015 року Володимир Путін намагається заманити в Євразійський економічний союз колишні радянські республіки, партнерства з якими прагне і Захід.

За ці роки Євросоюзу вдалося суттєво зблизитися з Україною, Грузією і Молдовою, але ці країни ще далекі від встановлення стабільної демократії через корупцію у структурах їхньої влади, пишуть Герхард Гнаук та Крістоф Шильтц у статті для Die Welt.

Читайте також: "Східне партнерство" ніколи не розроблялося для протидії Росії, – європарламентар

Є ще й зворотний бік медалі, згідно з яким, Захід робить усе, щоб не розізлити Росію Східним партнерством із усіма вищеперерахованими країнами, зауважують журналісти. Саме тому жодна з них не має перспектив вступу в ЄС.

Щодо України автори статті прогнозують, що членство в Євросоюзі їй "не світить", у крайньому разі, ще в найближчі два десятиліття.

Цей прогноз може підтвердити саміт Східного партнерства, під час якого Президент Петро Порошенко наполіг на "остаточному поверненні України в її європейський дім", на що європейський комісар із питань розширення та політики добросусідства Йоханнес Хан відповів: "Давайте зосередимося на тому, що можна здійснити", йдеться у публікації.

А здійснено вже чимало. Так, Україна, як Грузія і Молдова, підписала Угоду про асоціацію і вільну торгівлю з ЄС. Є й перші успіхи: за перше півріччя 2017 року торговельний оборот між Євросоюзом і Україною зріс на 23%.

Читайте також: Підвищення ставок: що зміниться у відносинах України та ЄС після саміту Східного партнерства

Показовою є також ситуація із Білоруссю. Після анексії Криму її президент Олександр Лукашенко почав шукати зближення з ЄС. Однак від участі у саміті він несподівано відмовився. З початку української кризи білоруський лідер проводить свою стару політику балансування між Сходом і Заходом, що, з точки зору європейських політиків, є неможливим, зазначають автори публікації.

Білорусь і Україна чітко демонструють, де проходять межі Східного партнерства: з одного боку, як у випадку з Україною, "тісніша співпраця небажана", а з іншого – вплив Росії призводить до того, що "зближення трьох країн здійснюється вкрай повільно", розмірковують Гнаук і Шильтц.

У кінцевому підсумку Східне партнерство – це перетягування канату між Москвою і Брюсселем за "вершки" колишньої радянської імперії. Йдеться про владу і гроші, а також про конкуренцію моделей суспільства: свобода Заходу проти російської автократії,
– роблять висновок журналісти.

Нагадаємо, 24 листопада учасники саміту Східного партнерства підписали спільну підсумкову декларацію. Так, згідно із текстом документу, Євросоюз засуджує порушення територіальної цілісності усіх країн "Східного партнерства", щоправда у декларації немає пунктів, що б підтверджували агресію Росії проти України. Не вказана у ній і можливість членства України в ЄС.

powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Коментарі