Live
Переглядів: Час читання:3 хв

Захід робить усе, щоб не розізлити Росію Східним партнерством з Україною, – Die Welt

Захід робить усе, щоб не розізлити Росію Східним партнерством з Україною, – Die Welt

Захід робить все, щоб не розізлити Росію Східним партнерством з Україною / theparliamentmagazine.eu

Східне партнерство – це програма ЄС, покликана налагодити тісніші економічні та політичні зв'язки із Україною, Грузією, Білоруссю, Вірменією, Азербайджаном та Молдовою. Однак насправді – це жорстка боротьба проти впливу Росії у цих регіонах, оскільки із 2015 року Володимир Путін намагається заманити в Євразійський економічний союз колишні радянські республіки, партнерства з якими прагне і Захід.

За ці роки Євросоюзу вдалося суттєво зблизитися з Україною, Грузією і Молдовою, але ці країни ще далекі від встановлення стабільної демократії через корупцію у структурах їхньої влади, пишуть Герхард Гнаук та Крістоф Шильтц у статті для Die Welt.

Реклама
Adv

популярні відео

Читайте також: "Східне партнерство" ніколи не розроблялося для протидії Росії, – європарламентар

Є ще й зворотний бік медалі, згідно з яким, Захід робить усе, щоб не розізлити Росію Східним партнерством із усіма вищеперерахованими країнами, зауважують журналісти. Саме тому жодна з них не має перспектив вступу в ЄС.

Щодо України автори статті прогнозують, що членство в Євросоюзі їй "не світить", у крайньому разі, ще в найближчі два десятиліття.

Цей прогноз може підтвердити саміт Східного партнерства, під час якого Президент Петро Порошенко наполіг на "остаточному поверненні України в її європейський дім", на що європейський комісар із питань розширення та політики добросусідства Йоханнес Хан відповів: "Давайте зосередимося на тому, що можна здійснити", йдеться у публікації.

Реклама

А здійснено вже чимало. Так, Україна, як Грузія і Молдова, підписала Угоду про асоціацію і вільну торгівлю з ЄС. Є й перші успіхи: за перше півріччя 2017 року торговельний оборот між Євросоюзом і Україною зріс на 23%.

Читайте також: Підвищення ставок: що зміниться у відносинах України та ЄС після саміту Східного партнерства

Показовою є також ситуація із Білоруссю. Після анексії Криму її президент Олександр Лукашенко почав шукати зближення з ЄС. Однак від участі у саміті він несподівано відмовився. З початку української кризи білоруський лідер проводить свою стару політику балансування між Сходом і Заходом, що, з точки зору європейських політиків, є неможливим, зазначають автори публікації.

Білорусь і Україна чітко демонструють, де проходять межі Східного партнерства: з одного боку, як у випадку з Україною, "тісніша співпраця небажана", а з іншого – вплив Росії призводить до того, що "зближення трьох країн здійснюється вкрай повільно", розмірковують Гнаук і Шильтц.

Реклама

У кінцевому підсумку Східне партнерство – це перетягування канату між Москвою і Брюсселем за "вершки" колишньої радянської імперії. Йдеться про владу і гроші, а також про конкуренцію моделей суспільства: свобода Заходу проти російської автократії– роблять висновок журналісти.

Нагадаємо, 24 листопада учасники саміту Східного партнерства підписали спільну підсумкову декларацію. Так, згідно із текстом документу, Євросоюз засуджує порушення територіальної цілісності усіх країн "Східного партнерства", щоправда у декларації немає пунктів, що б підтверджували агресію Росії проти України. Не вказана у ній і можливість членства України в ЄС.

Повʼязані теми:

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv