Під час пресконференції 8 травня представники полку "Азов" пояснили, що захист міста і цивільних – це їхній пріоритет. Про це повідомляє 24 канал.

До теми Командир цим займається, – захисник Маріуполя про евакуацію поранених військових з "Азовсталі"

Бійці зізнались, що могли б легко відступити від Маріуполя ще кілька місяців тому, коли почалося оточення міста. Але вирішили все одно залишитися й боротися.

Про ситуацію в місті та на території заводу

Росіяни намагаються захопити Маріуполь вже 2,5 місяці. За цей час окупанти вбили понад 25 тисяч місцевих жителів.

Такого ще не було в історії, з такою кількістю жертв як серед ворожого війська, так і мирного населення. Найбільше розбиває мені серце те, що відбувається евакуація невеликих груп. Політики відзначають невеликі перемоги – евакуацію кількох десятків та сотень людей, водночас понад 25 тисяч людей було вбито російською армією,
– розповів офіцер управління розвідки Ілля Самойленко.

Наразі ворог веде інтенсивні обстріли по заводу "Азовсталь". Лише в ніч на 8 травня окупанти здійснили близько 25 вильотів, зокрема з трьох стратегічних бомбардувальників. Також вони гатять по заводу танками, мінометами. Натомість піхота та снайпери намагаються взяти "маріупольську фортецю" штурмом.

Пізніше Самойленко зізнався, що захисники міста вже не мають страху, оскільки кожна хвилина може стати останньою.

Під час захисту міста знищено понад 2 тисячі окупантів

Згідно з підрахунками полку, від 24 лютого до 15 квітня азовці знищили майже 2 500 російських окупантів. Також близько 5 тисяч живої сили ворога поранено.

Це більше ніж 15% військових втрат їхньої армії,
– зазначив Ілля Самойленко.

Він також розповів, що захисники Маріуполя знищили понад 60 танків і пошкодили ще 30. Це 10% їхніх втрат. Окрім цього, українські воїни знищили 10% артилерійських систем росіян.

При цьому Самойленко пригадав, що були дні, коли на Маріуполь скидали понад 150 авіабомб. І тоді захисники міста були наодинці з ворогом, адже не було ні повітряної допомоги, ні наземної, ні артилерійської підтримки.

Самойленко зауважив, що російські бомби не оминали цивільних. Окупанти просто кидали снаряди та руйнували будинки. І це не було стратегічним бомбардуванням. Вони просто руйнували все.

Чому захисники Маріуполя такі сильні

Багато людей, які наразі обороняють місто, у 2014 році були волонтерами, але вирішили залишити минуле за спиною і стати військовими, стати членами нової сучасної української армії.

Саме тому ми розпочали навчатися, готуватися і тренуватися так, як ми вважаємо, мало б бути найкраще. Ми витискали увесь досвід, який у нас є з воєнної історії, від військових спеціалістів і експертів, зі світового досвіду, ми аналізували усі операції, які відбувались у всьому світі, для того, щоб створити найкращу тактику,
– розповів Самойленко.

Він зауважив, що усі ці знання наразі проявляються при обороні Маріуполя. Невелика кількість людей з артилерійської 55 бригади, поліцейських підрозділів, з морських та наземних прикордонних сил та ЗСУ – усі перегрупувалися та забезпечили оборону міста, тим самим обороняючи й частину України.

Про стосунки військових та цивільних на заводі "Азовсталь"

Ілля Самойленко підтвердив, що на території заводу було декілька тисяч цивільних. Їх розмістили у бункерах якомога далі від військових позицій. Бійці ділилися з мирними жителями медичною допомогою, їжею та водою – усіма ресурсами, які мали.

Він пояснив, що звинувачувати бійців у тому, що вони використовували цивільних, як живий щит – означає думати, як росіянин. Люди самі знайшли прихисток на території заводу "Азовсталь", бо бачили, які звірства чинить російська армія.

Деякі цивільні на "Азовсталі" були настільки налякані, що їх доводилося витягати з бункерів для евакуації,
– пригадав захисник.

Він також додав, що цивільні для військових – обмежувальний фактор.

Якби тут не було цивільних, то місто було б просто полем бою. Але ми захищали їх, бо це наш обов'язок,
– зауважив він.

Чи евакуювали всіх цивільних та скільки військових залишилося на заводі

Святослав Паламар розповів, що неможливо сказати, чи вдалося евакуювати усіх цивільних з території заводу. Значна частина території – це завали. І немає спеціальної техніки, щоб їх розібрати. На території заводу є безліч загиблих цивільних та військових.

Два дні тому, попри режим тиші, загинули троє наших військових – один із них від влучення ПТРК в автівку, яка мала забирати цивільних, а двоє інших загинули під час скидання бомб з безпілотника. Також шестеро було поранено. Така ціна евакуації цивільних із заводу,
– додав Паламар.

Також він підкреслив, що не може назвати кількість військових на території заводу, оскільки це чутливе питання і ця інформація може наразити підрозділ на небезпеку.

Ексклюзив Неможливого немає, – інтерв'ю азовця "Калини" про захист Маріуполя, 2 етап евакуації й зрадників

Як захисники Маріуполя оцінюють свої шанси

Офіцер управління штабу розклав варанти, які є в захисників "маріупольської фортеці":

  1. Просто відкласти зброю і чекати на кінець, спробувати прийняти повільну смерть від голоду, або ж швидку – від бомб.
  2. Спробувати втекти, як боягузи. Думати лише про власне життя, а не про обов'язок та присягу. Саме таке відбулося з командиром морпіхів 36-ї бригади, який відмовився виконувати наказ та намагався втекти з міста з невеликою групою армійців, прихопивши з собою кілька танків, броньованих машин та боєприпаси. Такий варіант також неможливий – він не лише ганебний, але й смертельний. Під час цієї спроби одна людина померла.
  3. Можна просто здатися.
  4. Єдиний сценарій, який гарантує життя і за нього не буде соромно – стояти й боротися.

Тож бійці вибрали найкращий для себе варіант. При цьому вони розуміють, що у російському полоні не мають великих шансів вижити. І здатися для них – просто неприйнятно.

Ми не можемо зробити такий подарунок ворогу. Кожна людина, яка є полоненою – це ресурс політичного і військового тиску, щоб підвищити рівень переговорів і позицій, які ми можемо залишити на політичній сцені,
– додав Самойленко.

Він також пригадав історію, коли одного з їхніх солдатів у 20-х числах квітня окупанти захопили в полон під час бою, поки той був без свідомості. Пропагандисти почали публікувати відео про те, що українські солдати складають зброю, а згодом мати героя отримала моторошне повідомлення з фактом його смерті. Росіяни відправили їй фото з мертвим сином з його ж телефону. Він був задушений.

При цьому коли українські військові змогли захопити кількох росіян, їх просто належним чином обміняли. А ворог поводиться не по-людськи й порушує усі правила та звичаї війни, а також міжнародні закони, які регулюють військові дії.

Єдиний вихід з ситуації – евакуація військових

Ілля Самойленко повідомив, що усі ресурси підрозділу для ефективної оборони вже вичерпані.

Ми можемо бути лише евакуйовані, тому що ми вже витратили всі наші ресурси для ефективної оборони. У нас все ще є провізія, вода та зброя, артилерія, але ми не можемо її використовувати, тому що ми близько до міста. Але всі наші ресурси обмежені, ми не отримували поновлення запасів,
– сказав він.

При цьому боєць додав, що захисники Маріуполя боротимуться до кращого вирішення ситуації. Але й наголосив, що у підрозділі – декілька сотень поранених людей, яких не можна залишати на "Азовсталі".

Вони заслуговують на належну підтримку та лікування. Ми не покинемо нікого. Ми надаємо необхідну допомогу, але у нас багато поранених солдатів, які мають бути евакуйовані,
– додав офіцер.

Також варто зауважити, що напередодні Володимир Зеленський розповів про підготовку евакуації з "Азовсталі" поранених військових та медиків. Якщо це вдасться зробити, це добре. Але тоді бійці матимуть ще менше шансів на надання медичної допомоги.

Якщо політики зможуть гарантувати для них безпеку, це добре. Медики виснажені. Вони герої, вони робили справді неможливі речі. Якщо медиків евакуюють із заводу, військові будуть обмежені в отриманні медичної допомоги,
– сказав Самойленко.

У масових похованнях може бути близько 10 тисяч людей

Українським бійцям відомо про масові місця поховань мирних жителів Маріуполя, але українських військових там немає.

Самойленко повідомив, що знає про братські могили довжиною у декілька сотень метрів. За його словами, там може бути поховано майже 10 тисяч людей.

Що могло б допомогти Маріуполю

Міжнародний розголос навколо Маріуполя та його захисників став дуже великим. Наразі на майданчиках з'являється багато петицій і заяв щодо порятунку українських бійців. За словами Самойленка, багато людей хочуть допомогти, але не знають, як це зробити.

Втрутитись могла б будь-яка країна, лише не Росія, і не та, що підтримує Росію. Будь-яка країна, яка має достатньо мужності втрутитися і зупинити Росію, це було б добре для нас,
– сказав Самойленко.

Бійці тримають зв'язок з командуванням та рідними

Наразі українські захисники у Маріуполі мають зв'язок з командуванням. Також у них є чіткий наказ – тримати оборону. Більшість бійців із полку мають зв'язок зі своїми сім'ями.

Ми захоплюємося їхньою підтримкою та дуже любимо їх, вони показують свою любов нам. Одного дня ми зустрінемося з нашими рідними, дружинами й друзями та будемо святкувати перемогу, але ми досі маємо боротися за нашу перемогу,
– зауважив офіцер.

Евакуація бійців з "Азовсталі": що відомо

  • На території заводу понад 500 поранених військових. Захисники міста неодноразово закликали владу та міжнародні організації влаштувати евакуацію й для них.
  • На заклики української влади та бійців в ООН заявили, що не можуть взяти на себе відповідальність за вивезення військових або поранених з "Азовсталі".
  • 6 травня активісти створили петицію, де вимагають ООН почати евакуацію всіх військових та цивільних із "Азовсталі", застосувавши процедуру екстрадиції.
  • 7 травня Зеленський анонсував другий етап евакуаційної місії – поранених і медиків. Він додав, що Україна й міжнародні партнери не припиняють боротися за евакуацію усіх захисників Маріуполя. І це "надзвичайно складне завдання".

До теми – понад 25 тисяч людей було вбито російською армією в Маріуполі: дивіться відео