Що сказав європейський комісар з прав людини щодо українських біженців?
Коли тимчасовий захист припиниться, а відбутися це може впродовж кількох років, то ситуація з українцями потребуватиме контролю та уваги. Йдеться про те, що до біженців повинні й надалі ставитися з повагою та гідністю. Про це сказав комісар з прав людини Майкл О'Флаерт під час виступу в Раді Європи, передає Громадське радіо.
Дивіться також Гарантії в 28 країнах світу: Україна приєдналася до Конвенції про безкоштовну юридичну допомогу
Посадовець зазначив, що після закінчення Директиви про тимчасовий захист українці, які виїхали з дому через війну, все одно потребуватимуть підтримки.
В найближчі місяці я приділятиму пильну увагу ситуації з переміщеними особами. Мене турбують мільйони людей, наприклад, у ЄС, де термін дії Директиви про тимчасовий захист закінчується саме в цей час наступного року,
– говорить О'Флаерт.
Крім того, він просить країни ЄС надалі стежити за умовами перебування біженців. Державам, які не входять у Євросоюз, комісар порадив звернути увагу на конкретні національні механізми, які були запроваджені. Важливо, аби при цьому не було нерівності між соціальним забезпеченням громадян країн та українців, які приїхали.
Зазначимо, що "Радіо Свобода" повідомляли про можливу відмову від рішення припинити тимчасовий захист після березня 2027 року. Натомість країнам пропонують запровадити реформи, щоб продовжити підтримку біженців. Так, наприклад, є ідеї щодо зменшення категорій осіб, які можуть отримати захист. Ймовірно, все залежатиме від їхнього ставлення до мобілізації та регіону походження в Україні. Пропозиції щодо цього в ЄС можуть представити у травні.
Що ще варто знати про тимчасовий захист у країнах ЄС?
Країни Євросоюзу обговорюють продовження тимчасового захисту для українців, але паралельно можуть змінити правила й поступово переводити на інші статуси проживання. Наразі біженці не часто переходять до інших правових статусів, адже доступні механізми в країнах ЄС є нерівномірними.
З 1 квітня замість статусу PESEL UKR українці повинні оформлювати новий дозвіл на проживання CUKR, що діє до 3 років. Вся процедура стає повністю електронною.
Водночас у Норвегії новоприбулі українські чоловіки віком від 18 до 60 років більше не отримають автоматичний тимчасовий захист. Тепер вони повинні подаватися на притулок за стандартною процедурою.


