Що змінять в БЕБ?

Боротьба точиться за два питання: як саме перезавантажувати БЕБ, та як підкрутити БЕБ повноваження, щоб стало краще хоч комусь, бо зараз всім погано.

Читайте також Економічна війна повинна бути на всю потужність: 8 важливих кроків для Заходу

Бізнес хоче крутити повноваження в один бік, а влада – в інший, що й логічно. Зважаючи на кількість залучених сторін, стає очевидно, що це важливо для всіх цих людей.

Загалом маємо чотири основних принципових питання:

• як призначають директора БЕБ?
• Як саме і як часто відбуватиметься аудит ефективності БЕБ?
• Як і коли відбудеться переатестація всіх співробітників БЕБ?
• Яка загальна процедура набору кадрів до БЕБ?

Подивімось детальніше.

Законопроєкт №10439 (урядовий)

Якщо дуже спростити, то ідея законопроєкту від уряду – це, імітуючи виконання вимог і побажань всяких там G7 та МВФ, залишити все як є. І тут важливі деталі.

1) Як призначають Директора БЕБ?

Призначає комісія з шести людей: 3 від Кабміну, 3 від організацій, що надавали технічну допомогу протягом останніх трьох років щодо боротьби з корупцією та реформи органів правопорядку (далі – міжнародники).

Більшість – це 4 голоси, з яких хоча б 2 голоси членів комісії від міжнародників. Якщо ці 4 голоси за рішення ніяк не збираються, то достатньо 3 голосів, з яких хоча б 2 голоси членів комісії від міжнародників. Конкурсна комісія подає 3 кандидатури на затвердження прем'єр-міністру.

2) Аудит БЕБ

Аудит проводять 3 особи (далі – аудитори), які обирає Кабмін з запропонованих міжнародниками. Аудит проводять кожні 2 роки. Аудитори самі розробляють та оприлюднюють методику оцінювання ефективності. В аудиторів широкі повноваження, зокрема доступ до матеріалів справ, право вимагати документи з інших органів держави та проводити інтерв'ю зі співробітниками скільки заманеться.

3) Переатестація співробітників БЕБ

Все просто – працівники БЕБ, які працювали до схвалення цього закону, мають через рік після закінчення воєнного стану пройти атестацію за процедурою, яку визначить Кабінет Міністрів.

4) Без змін

Тож законопроєкт Кабміну пропонує насправді тупо зафіксувати стан справ у БЕБ. Якщо називати речі своїми іменами, то кожний директор слідчого органу, по факту, – завгосп. Там принтер заправить, на селектор сходить, листи напише. І він як раз може діяти через усякі комісії, дисциплінарні функції, керування кадровим наповненням.

Цікаво Чим для польського уряду може завершитися небезпечна гра

Якщо не проводити переатестацію, а будьмо відверті – не зрозуміло коли закінчиться війна, то завдання керівника тупо фіксувати стан справ, а потім бути звільненим за результатами аудиту. Тому, як саме обирати статиста, що споглядатиме за роботою спритних силовиків, – не так вже і важливо.

Ба більше, аудит слідчого органу, як підставу зміни керівництва, тупо взяли з закону про НАБУ, майже дослівно. Але забули розказати одну важливу штуку. Аудит НАБУ, як модельний приклад, не відбувся ні разу з 2015 року. Хоча закон передбачає щорічне проведення аудиту. Ні разу. Тому аудит теж можна писати будь-який, його потім можна просто не проводити.

Окремо важливим є те, що аудит не те щоб має якусь методику. Відсутність послідовності й наслідуванності оцінок ефективності може призвести до дуже різних результатів. Наприклад, якщо умовний аудит БЕБ у 2025 році вижене з посади директора БЕБ за щось одне, то це не заважатиме новому аудиту БЕБ у 2027 році вигнати наступного директора за ще щось інакше.

Оскільки переатестація за цим законопроєктом настане умовно при "наступній/іншій" владі, бо вибори однозначно відбудуться після припинення воєнного стану, то це просто фіксація як є, аж поки не буде наступний політичний цикл. А як є – то досить погано.

Законопроєкт №10439-2 (депутатів, бізнесу та інших)

1) Як призначають Директора БЕБ?

Призначає комісія з 7 людей: 3 від Кабміну та 4 від міжнародників. Більшість – це 4 голоси, з яких хоча б 3 голоси членів комісії від міжнародників. Якщо ці 4 голоси за рішення ніяк не збираються, то достатньо 3 голосів, з яких хоча б 2 голоси членів комісії від міжнародників.

Кворум – хоча б 4 присутніх, з яких хоча б 2 від міжнародників. Конкурсна комісія подає 1 кандидатуру на затвердження прем'єр-міністру.

2) Аудит БЕБ

Аудит проводять 3 особи, які обирає Кабмін з запропонованих міжнародниками. Аудит проводять через 1 рік з моменту призначення нового голови та через 3 роки. Аудитори самі розробляють та оприлюднюють методику оцінювання ефективності. В аудиторів широкі повноваження, зокрема, доступ до матеріалів справ, право вимагати документи з інших органів держави та проводити інтерв'ю зі співробітниками скільки заманеться.

3) Переатестація співробітників БЕБ

Все просто – працівники БЕБ, які працювали до схвалення цього закону, мають подати добровільну заяву на проходження атестації. Якщо не подають – це звільнення. Атестацію проводять комісії по 5 осіб, з яких не менше трьох від міжнародників. Атестація відбувається публічно з повною відеофіксацією. Процедуру атестації затверджує директор БЕБ.

Зауважте Путін здобув віртуальну перемогу на Херсонщині й готовий хвалитися

4) Конкурси на посади співробітників

Комісії по 5 людей, де 3 – від міжнародників (за пропозицією). Прийняття рішення – 4 голоси, де 2 від міжнародників. Цей законопроєкт вже трохи про інше. Він визнає, що з БЕБ все прям погано і намагається з цим щось зробити. Окрема вдячність за відсутність дискримінаційних норм типу "не брати з МВС, СБУ та податкової", бо в судах ця норма не встоїть.

Разом з тим, тут враховані проблеми, що сплили за перші роки роботи БЕБ: призначення 3 людей на посади БЕБ при проведенні конкурсу на 1, відсутність конкурсу на керівні посади через діяльність незаконної комісії з просування по службі, процедурно некоректне використання перевірки на поліграфі при наймі тощо.

Ризики законопроєкту

Однак повний аутсорсинг будь-якого найму в стилі "заплющили очі і чекаємо на щастя" містить свої ризики:

– Прибирати з кадрової комісії Раду громадського контролю на користь міжнародників – специфічне рішення, оскільки в органі, де колись буде 4 тисячі співробітників, процес найму буде постійним. Громадські діячі, обрані громадянами й підзвітні громадянам будуть точно ефективніші за бюрократів, які відбувають відрядження по черзі у кадровій комісії БЕБ.

– Де знайти дві роти міжнародників у всі комісії? Коли я намагався залучити міжнародників в спроби перезапуску конкурсних комісій БЕБ, з'ясувалась така штука, що майже усюди в них мандат організацій радити та допомагати ухвалювати рішення, але не ухвалювати їх самим. Ба більше, там не дуже з політичними скандалами.

– Як змусити міжнародників бути неприємними? Наведу приклад. Колись, за часів Мельника, БЕБ спробував додати в зумі на співбесідах міжнародників спостерігачами, а потім випустив 2 вагони пресрелізів, що "конкурси проходять за участі міжнародних експертів". І там була певна реакція, але вона була не так щоб публічна і не так щоб сильна. І це як раз приклад як воно працює.

– Аудит БЕБ. Тут фактично те саме, що й в попередній частині про урядовий законопроєкт. Теоретично все ок, фактично – може ніколи не відбутися (як в НАБУ). Методології не успадковуються і можна раз на рік ганяти директора БЕБ кожен раз на різних підставах.

Рекомендуємо Чому через Путіна ми "зіпсовані" назавжди, або як агресор повірив у абсурдну теорію

– Відсутність балансу в контролі за діяльністю БЕБ. Якщо архітектурно дивитись на НАБУ, як на приклад, то міжнародники можуть (але жодного разу не) звільняти директора за результатами аудиту. А українці можуть бути в курсі призначень та роботи шляхом як раз громадського контролю.

– Досить ризикове звуження рішення Кабміну на прийняття єдиної людини, обраною комісією. Тобто Кабмін церемоніально узгоджує результат комісії. Конкретно в цей момент це й може бути рішенням, типу єдиний кандидат за все хороше від бізнесу та партнерів, якого неможливо збити. Проте вже після першого разу результат може нам не сподобатись.

У підсумку №10439-2 – точно найкращий з варіантів, над яким можна працювати (якщо повернути Раду Громадського Контролю до кадрової комісії). Законопроєкт уряду №10439 просто консервує стан речей і не вартий його підтримки. Водночас сама архітектура законопроєкту відображає відсутність віри в спроможність широкого кола стейкхолдерів разом боротись за адекватний результат.