Майже 10 мільйонів населення України складають національні меншини сусідніх держав. Вони живуть цілими осередками у прикордонних областях. Як, наприклад, угорці на Закарпатті. Вони мають українські паспорти, але сповідують іншу релігію, мають відмінні традиції, цінності та часто спілкуються не українською. Їхні права мав би регулювати окремий закон, який давно застарів.
Зверніть увагу Зеленський виступив за ухвалення закону про нацменшини
Актуальність законопроєкту
За словами екснардепки Ірини Подоляк, мовиться не лише про питання мови, а й про культурні права та право на культурну самобутність. "Це все має підтримувати держава різними ініціативами", – наголосила вона.
Рідною мовою в Україні можуть навчатися лише корінні народи, зокрема:
- українці;
- кримські татари;
- караїми;
- кримчаки.
Україна – Угорщина
Найбільш актуальним закон про нацменшини став після ухвалення закону про освіту. Там прописали викладання у навчальних закладів виключно українською. Через це загострили відносини між Україною та Угорщиною, яка у результаті заблокувала нам північноатлантичну інтеграцію.
Виправити це мали нардепи Верховної Ради попереднього скликання, але розробляти новий закон почали тільки зараз. Міністри закордонних справ України та Угорщини домовилися долучити до розробки закону і представників корінного народу Угорщини. Втім виправити він має не лише питання вживання мови.
Новий законопроєкт
Представник президента в КСУ Федір Веніславський пояснив, що новий закон має надати права нацменшинам на вивчення поряд з українською мовою своєї мови. Також він має розвивати їхні культури. Цей закон має забезпечити максимальну автономію для національних меншин.
Цей законопроєкт буде ефективним, якщо він буде точковим, у ньому врахують конкретні місця, пункти, проблеми будуть чітко визначені. Загалом може бути лише передатування і політичне декларування про те, що ми виступаємо за захист нацменшин,
– зауважив експерт з політики Олександр Солонтай.
Застарілий закон
Співавторка чинного закону Ірина Подоляк розповіла, що цей закон – 1992 року, він є архаїчним та законодавча база повністю застаріла. Вона наголосила, що права нацменшин є значно ширшою темою, ніж лише питання мови.