Як відомо, адекватного закону до цього в Україні не було, відповідно і регулювання українці не відчули.
Читайте також: Закон про українську мову: як відреагували на Сході України
У 2012 році ухвалили закон Ківалова-Колесніченка, який дозволяв заміняти державну мову регіональною. Тобто тією, яку 10% населення регіону вважають рідною. Виявилося, що у 8-ми областях і в Криму російська мова повністю заміняла українську, навіть витісняла її: російською проводили навчання у школах, а чиновники користувались на офіційному рівні. Лише 28 лютого 2018 року його визнали неконституційним і скасували.
Відтоді і до 25 квітня 2019 року ніякого закону не було. Яка доля тепер чекає на цей закон – поки неясно, бо деякі депутати теж називають його неконституційним.
Як працюватиме закон про мову
За більш як 2 місяці затягувань та понад 2 тисячі правок – мова стала державним символом. А це значить, що кожен українець повинен знати її хоча б на базовому рівні. Для цього держава створить безкоштовні курси вивчення державної мови.
За незнання української будуть штрафувати:
• За ухилення від законних вимог уповноваженого із захисту мови – штраф від 1770-3400 гривень.
• Порушення правил застосування мови у діловодстві та правоохоронних органах – від 3400-6800 гривень.
• Покарання у сфері культури, освіти і реклами сягають від 3400-5100 гривень.
• Для друкованих ЗМІ вводяться штрафи в розмірі 6800-8500 гривень.
• За повторне порушення протягом року можна заплатити 8500-11900 гривень.
Штрафи за порушення мовного закону
Систему покарань запровадять за 3 роки. Укладачі закону вважають, що цього з головою вистачить для вивчення мови. Власне, якщо ви маєте справу із людьми: наприклад в бізнесі, на публічних заходах чи виступах, то українська мова до вживання обов'язкова. Якщо ж звучить іноземна, то має бути переклад і державною.
Як розмовлятимуть політики? Вони, як і весь державний сектор, тепер змушені перейти на українську. Рівень володіння мовою у них перевірятиме інспектор. Загалом, у списку тих, хто зобов'язаний знати мову: Президент, міністри, їхні заступники, судді, прокурори, депутати і решта посадовців. Закон охоплює практично усі сфери життя українців: від транспортної – до культурної.
А як же люди, які не розмовляють українською або не розуміють її? Тут все дуже просто:
- Для особистого спілкування вони можуть використовувати будь-яку мову;
- Для них завжди відкриті безкоштовні курси вивчення державної.
Фільмів в оригіналі тепер не буде? Буде. Згідно із законом 10% стрічок українських кінотеатрів можуть бути іншомовними. Правда, із субтитрами. Якщо ж показ планується без субтитрів, то про це мають заздалегідь повідомити.
Що ще зміниться?
Окремі правила тепер для телебачення. Якщо раніше загальнонаціональні та регіональні канали мали забезпечувати 75% україномовного контенту, то тепер ці квоти чітко регулюються законом. Для місцевих телеканалів схема така – 20% програм можуть бути іншомовними, а на кримськотатарських каналах частка українських програм має бути не менше 30%.
Скільки українців спілкуються українською? В Україні 28,1% громадян вдома спілкуються російською, 15,8% – розмовляють виключно російською. 46% громадян вдома спілкуються здебільшого або повністю українською, 24,9% спілкуються обома мовами рівноцінно.
Якою мовою говорять в Україні
Як все це впливає на російськомовне населення? Якщо говорити про повсякденне життя – ніяк. Ви вільні розмовляти тією мовою, якою вам захочеться, а от щодо до публічних сфер діяльності – тут потрібно спілкуватися однозначно українською.
Як би там не було, а Україна не перша крана світу, яка активно відстоює права своєї мови. Так, Франція 1996 року запровадила квоти на іноземні пісні по радіо. А Естонія ще з 1991 року, після відновлення незалежності, створила мовну інспекцію. Система працює дуже просто – не знаєш мови – платиш штраф і вчиш.
Читайте також: Будда, медитація і нірвана: цікаві факти про буддизм, які має знати кожен
Взагалі, у більшості європейських країн для того, аби отримати роботу необхідно знати державну мову. Ніхто не забороняє розмовляти тими мовами, якими зручно. Але на державному рівні – повинна звучати лише державна мова.
Олександр Вілкул виступив проти мовного закону. Чи має він рацію? Ні. Рекомендації Україні щодо створення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" надавала Європейська Комісія. Згідно з нею, державна мова в ситуації, що склалася в Україні, потребує додаткового захисту і закріплення на державному рівні. Політика у мовній сфері вимагає належних гарантій для збереження державної мови як інструмента єднання суспільства.
Які країни не підтримали мовний закону в Україні? Угорщина не єдина країна, яка висловила своє невдоволення, у списку, звичайно ж, і Росія. Основний аргумент – український мовний закон утискає права нацменшин і забороняє говорити російською. Але це питання у законі врегулювали: з 2023 року українська є мовою навчального процесу. Представники нацменшин матимуть змогу отримати дошкільну і початкову освіту на своїй мові, далі – виключно українська.