Законопроєкт "Про публічні консультації" не допоможе українцям суттєво впливати на рішення влади. Також, органам влади доведеться проводити консультації щодо всіх питань, що уповільнить процес ухвалення рішень. Про це у своєму дайджесті повідомляє Центр спільних дій.

Важливо Зеленський вніс у Раду законопроєкт про криміналізацію контрабанди

На такому етапі у законопроєкті можна буде поміняти відносно невеликі його деталі, а саму суть рішення, фактично, змінити буде неможливо. Найважливіше в проведенні консультацій є обговорення ще до формування законопроєкту – на етапі вироблення концепції того, як саме буде вирішуватися проблема,
– розповів аналітик "Центру спільних дій" Назар Заболотний.

У чому неузгодженість

Тобто, під час публічних консультацій можна буде змінити лише окремі статті чи пункти нормативно-правового акту. Тому вплив результатів таких консультацій на зміст рішення буде здебільшого невеликим. Законопроєкт "Про публічні консультації" у тому вигляді в якому він є зараз також не сильно узгоджується із процедурами прийняття рішень, які діють в Україні. А саме – з парламентськими.

Щоб подати альтернативний законопроєкт – запропонувати альтернативну ідею, у народних депутатів, Кабміну і Президента України є 14 днів від реєстрації основного законопроєкту. Публічні консультації триватимуть 15 днів, а після цього треба ще буде зробити звіт і лише з цього моменту ви матимете змогу готувати альтернативне рішення. Тобто, поки триватимуть консультації, мине час для альтернативного законопроєкту,
– додав Заболотний.

Окрім того, на думку аналітиків, не всі рішення потребують консультацій. Наприклад, якщо йдеться про дрібні зміни до законодавства, які не матимуть суттєвого впливу на громадян. Однак, якщо консультації будуть обов’язковими, це уповільнить процес їхнього ухвалення. Крім цього, обов’язковість публічних консультацій при ухваленні рішень може призвести до збільшення штатів органів влади та їхні видатків.

Через те, що публічні консультації не можна буде проводити на умовах анонімності, це може ускладнити повноцінну критику проєктів рішень і не даватиме їм об’єктивної оцінки.

Чому консультації мають бути добровільними

Назар Заболотний розповів, що практика публічних консультацій за кордоном не є прямим обов’язком. Однак, у більшості західних європейських країн і США найбільш зацікавленими у їх проведенні є органи державної влади чи конкретний політик. Адже це дає можливість зменшити напругу в суспільстві й приймати рішення, які не викликають сильного спротиву. Українське законодавство подібне до законодавства Хорватії і є досить жорстким.

У нас хочуть це зробити обов’язковим, що може призвести до формалізації. Проведення цих публічних консультацій бажано залишити добровільними. Крім тих випадків, які стосуються прав і свобод людини, де обов’язково треба проводити такі публічні консультації. Також обов’язково проводити їх і відносно тих речей, що впливають на ведення бізнесу в Україні. Це дасть змогу нашій державі бути більш відкритою до інвестицій,
– розповів аналітик "Центру спільних дій".

За словами Заболотного, у всіх інших випадках, проведення таких консультацій має бути в дискреції органів державної влади.

"Це найважливіша зміна, яку ще можна зробити на етапі підготовки законопроєкту перед другим читанням", – розповів аналітик.

Серед плюсів, які передбачаються в новому законопроєкті "Про публічні консультації":

  • стандартизація процедур в усіх органах держави, які будуть діяти за однаковими принципами;
  • прийняття закону розширить коло питань щодо яких можуть проводитися публічні консультації.

За словами аналітика, на сьогодні деякі органи державної влади не сильно люблять залучати людей в процес формування своїх рішень.

Знайти баланс

Назар Заболотний зазначив, у законопроєкт треба внести декілька змін. Зокрема, більшу частину консультацій зробити не обов’язковими, а лише надати органам державної влади можливість на їх проведення.

За Конституцією України, органи державної влади мають діяти тільки в порядку та спосіб, які визначені законом. Якщо їм не надати такого права, то вони не матимуть змоги цей процес легалізувати. З одного боку це надасть їм можливість самим визначати, де це їм треба, а з іншого – не проводити консультації відносно дріб’язкових питань. Головна логіка полягає в тому, щоб знайти здоровий баланс, де треба їх проводити, а де ні, а не формалізувати сам процес,
– наголосив аналітик.

Нагадаємо, законопроєкт "Про публічні консультації" готують до другого читання. Якщо нардепи його ухвалять, органи влади повинні будуть проводити публічні консультації з приводу майже всіх своїх рішень.

Винятками будуть ті рішення, які стосуються обмеженого числа людей, регулюють внутрішню роботу органу чи установи або є дуже терміновими. Тобто не потрібно буде консультуватися для того, щоб накласти санкції на посадовця або ввести надзвичайний стан.