Коли і як було ухвалено рішення про ребрендинг ОПЗЖ ("Опозиційна платформа – За життя"), якими будуть основні програмні засади партії та чому ПЗЖМ ("Платформа за життя та мир) дрейфуватиме у бік "класичних лівих" – в ексклюзивному інтерв'ю сайту 24 каналу розповів політолог Валентин Гладких.

​Читайте Фракція ОПЗЖ припинила діяльність у Раді

Зміни в політсилі

Валентине, коли група Льовочкіна-Бойка ухвалила рішення про переформатування ОПЗЖ в ПЗЖМ?

Думаю, це черговий і неминучий етап еволюції колишньої Партії регіонів та політичних сил, які грали на її електоральному полі. Юрій Бойко казав, що внутрішнім вододілом стало голосування 24 лютого у Верховній Раді України за запровадження воєнного стану. Відсіявши тих членів фракції, які були проти цього рішення, крило Льовочкіна – Бойка, фактично розпочало процес політичного ребрендингу.

Чи буде в цьому старому – новому проєкті присутня фігура "сірого кардинала"?

Сьогодні в лавах цієї депутатської групи залишився по суті один єдиний фронтмен. Це Бойко. Втім, рішення схвалюватимуться за колегіальним принципом так, як заведено робити і в інших партіях.

Не думаю, що за спиною Бойка перебуватиме якийсь "сірий кардинал", котрий прийматиме всі рішення. Як людина, яка багато років перебуває в українській політиці, Бойко багато чому навчився. І він точно вміє захищати свої власні інтереси. Зрештою, навіть без цієї новоствореної політичної сили, він як достатньо впізнаваний політик може розраховувати на політичне майбутнє, на відміну від більшості колишніх і теперішніх партнерів за фракцією.

Валентин Гладких / Фото з особистого архіву спікера

Якими будуть основні програмні цілі нової парламентської групи?

Можу припустити, що вона зосередиться на соціально-економічній проблематиці. Депутати з її складу виступатимуть за вирішення проблем соціального захисту населення, економічний розвиток. Тим більше, що це добре співвідноситься з образом Бойка як "червоного директора". Буде група ось таких "міцних господарників".

Вони відкинуть частину тієї риторики, яка втратила підтримку суспільства на сьогодні. Перестануть ратувати за російську мову чи московський патріархат, тісні стосунки з Росією. Основну увагу акцентуватимуть серед іншого на питаннях економічного суверенітету.

З ужитку зникне риторика про "зовнішнє управління", щоб не бути непослідовними в час, коли ми гостро потребуємо підтримки наших міжнародних партнерів грошима та зброєю.

Важливо Реальної дружби не було ніколи і Єреван просто "кинули", – експерт про брудну гру Росії

Тобто ПЗЖМ перетвориться на класичну ліву партію?

Гадаю, що так. Таким чином у нас на одну ліву партію у парламенті стане більше. "Батьківщина" в останні роки так само зосереджується на пунктах, характерних для політсил класичного лівого спрямування.

При цьому важливо розуміти, що лівизна в цьому випадку вже – це скоріше не ідеологічний компонент, а політтехнологічний, орієнтований більшою мірою на цільовий електорат.

Бойко заявив, що ця нова партія є проукраїнською. Як з цими його словами співвідноситься присутність Качного у партійному списку? Він відомий своєю відверто антиукраїнською позицією.

Тут є один важливий нюанс. Відповідно до Закону України "Про регламент Верховної Ради України", депутатська група утворюється в кількості найменшої депутатської фракції на момент її створення (15 осіб – 24 канал).

Якщо від ОПЗЖ залишилося б менше певної кількості депутатів, це б не дозволило створити нову депутатську групу. Вони може й не хотіли б когось бачити у новоствореній групі, але це призвело б до того, що одна велика фракція розвалилася б просто на якісь розрізнені елементи.

Вийшло б так, що залишок цих депутатів став би "вільними агентами", як на футбольному трансферному ринку. І просто влилися б до інших фракцій. Найменш токсичні могли б написати відповідні заяви і поповнити, наприклад, лави "Слуги народу" або увійти б до складу інших вже наявних у парламенті депутатських груп.

Зрозуміло, що найбільш одіозних постатей, як то Шуфрич чи Качний навряд чи бодай кудись взяли б, але дуже багатьох запросто могли б прийняти до свого складу інші фракції та депутатські групи.

За словами експерта, Шуфрича навряд би взяли до якоїсь політсили / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Перспективи ПЗЖМ

Скільки електоральних циклів проіснує це політичне новоутворення?

До наступного циклу група обов'язково трансформується. На її базі буде створена якась нова політична сила. Я практично в цьому не сумніваюся.

На підтвердження моєї гіпотези грає той факт, що в нинішній Верховній Раді є лише одна фракція, яка була і в попередньому скликанні українського парламенту – "Батьківщина", решта – фактично новоутворені, власне як і ОПЗЖ та ЄС, які хоч і мають витоки у політичних силах, представлених у восьмому скликанні, проте не тотожні їм.

Переформатування і ребрендинг, як бачимо, прекрасно працюють і дають результати. Причому, це стосується не лише України, але й багатьох європейських демократій.

Політичні перспективи переформатованого ОПЗЖ залежать ще й від правового чинника. Ми подивимося, як відбуватиметься розслідування діяльності Медведчука в Україні.

Не виключаю, що деякі депутати, котрі були членами "медведчуківської" групи, як той же Качний, можуть також стати фігурантами кримінальних справ.

Судячи зі швидкості, з якою депутатами групи Бойка було прийнято рішення про ребрендинг ОПЗЖ, як Ви вважаєте, чи вивчили вони урок комуністів, які свого часу до останнього не хотіли змінювати вивіску і, як наслідок, припинили своє політичне існування?

Різниця в тому, що комуністи були цікаві своєму електорату, власне, тільки тому, що були комуністами. Якби вони змінили назву, втративши розкручений бренд, то втратили б підтримку свого потенційного виборця.

Комуністи і без того припинили б своє існування в силу того, що з часом їхні депутати фізично померли б від старості, як і електорат, на який вони орієнтувалися. Ви знаєте, яким був середній вік парламентарів, що зібралися у Компартії? Комуністи були заручниками свого бренду.

Треба сказати, що є ще один важливий момент. Комуністичну партію вже забороняли на світанку незалежності України. Згодом це рішення було визнано неконституційним і її поновили в правах.

Тому, врахувавши свій попередній позитивний досвід, комуністи, обираючи між смерті подібним ребрендингом та перспективою поборотися за свій розкручений бренд, обрали другий варіант. Щоправда, цього разу не так сталося, як гадалося.

З колишнім ОПЗЖ так не станеться, бо ОПЗЖ – це не бренд. Вони, на відміну від комуністів, без проблем можуть змінити назву, пристосувати свої політичні позиції до нинішніх соціально-політичних настроїв у суспільстві й шукати "свого" виборця на умовно"біло-блакитному" електоральному полі.

Проросійському політичному дискурсу в Україні настав остаточний і безповоротний кінець?

Думаю, що так.

Також цікаво – У Соловйова заговорили про Третю світову: дивіться відео