Члени комітету суттєво погіршили початкову редакцію законопроєкту, ускладнивши деякі етапи розслідування проти депутатів, заявили у ЦПК.
До слова: Зняття депутатської недоторканності: які загрози несуть прогалини в законопроєкті
Зокрема, в антикорупційній громадській організації виділили декілька норм, що можуть створити перешкоди у розслідуваннях злочинів депутатів:
- Розпочати розслідування проти нардепа може лише генпрокурор:
депутати залишили норму, за якої лише одна людина може вносити у ЄРДР відомості щодо народних обранців. Це означає, що початок справи щодо злочину депутата буде залежати від фігури генпрокурора;
Згідно з чинним законодавством, будь-який слідчий чи прокурор міг би розпочати справу проти нардепа, але лише за умови існування недоторканності.
- Розгляд клопотань слідчих лише за присутності підозрюваного нардепа:
якщо слідчий захоче отримати доступ до банківських документів нардепа, він не зможе цього зробити, допоки той не з'явитися особисто до суду. Так само слідчий не зможе заарештувати, наприклад, зброю, яка є знаряддям злочину, або ж отримані внаслідок злочину кошти.
Зараз такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням.
Що відомо про закони щодо зняття депутатської недоторканності?Верховна Рада ще у вересні підтримала зняття депутатської недоторканності. Тоді ж закон підписав Президент України Володимир Зеленський. Він набуде чинності з 1 січня 2020 року.
Згодом у Верховній Раді зареєстрували ще один законопроєкт, що стосується імунітету депутатів. Спікер парламенту Дмитро Разумков підкреслив, що ще один закон має врегулювати нюанси щодо остаточного позбавлення депутатів недоторканності.