Політолог Петро Олещук пояснив 24 Каналу, що Путін перейшов до прямих погроз щодо можливої війни, що свідчить про серйозність намірів Кремля використати ці гроші проти самої Європи.

Дивіться також: Корупційний скандал у ЄС: ексголова європейської дипломатії подала у відставку

Що насправді стримує ЄС від використання активів Росії?

Бельгія не хоче брати на себе юридичну відповідальність за використання заморожених російських активів, адже йдеться про суму, співмірну з її річним бюджетом – і незрозуміло, хто виплачуватиме компенсації, якщо Росія колись подасть позов.

Це спонукає Брюссель обережним. Водночас інші європейські країни не поспішають розділити цю відповідальність і виробити спільний механізм.

"ЄС чітко розуміє, що війна не завершиться цього чи наступного року, а на підтримку України та закупівлю зброї потрібно знаходити гроші на роки вперед. Заморожені російські активи – один із ключових варіантів", – пояснив Олещук.

Проте щоразу питання впирається в "залізобетонні" юридичні та політичні бар’єри. Теоретично їх можна обійти, але на практиці Євросоюз досі не зміг узгодити інструмент, який би зняв ризики з окремих держав.

У Бельгії зрозуміли, що ці заморожені російські активи можуть стати предметом торгу між США і Росією. І що, зрештою, американці можуть виставити претензії вже не росіянам, а європейцям.

Саме тому вони не хочуть втручатися, щоб потім не опинитися між двох вогнів – російського шантажу та можливих американських претензій.

Путін перейшов до відкритих погроз Європі. Коли вони кажуть, що не хочуть воювати, це означає, що вони якраз готуються воювати. Поки вони думають про повернення грошей, Росія думає про те, як на них нападати й, можливо, використати ті самі гроші для цього. Усе впирається виключно в наявність чи відсутність політичної волі,
– сказав Олещук.

Що ще відомо про позицію Європи щодо гарантій США?