В окремих колах з'являються побоювання щодо зростання "небажаних" народжень, "заробітку" на народжених дітях, збільшення кількості соціальних сиріт. Однак допомогу при народженні дитини необхідно підвищувати. В ексклюзивній колонці для 24 Каналу наведу окремі аргументи.

Читайте також Демографічна катастрофа в Україні: в яких областях найгірша і найкраща ситуація

Чому важливо збільшити допомогу при народженні дитини?

Аргумент №1 – розмір виплати не змінювався 11 років

Починаючи з 1 липня 2014 року допомога при народженні дитини надається у фіксованому розмірі 41 280 гривень й незалежно від черговості народження дитини (відповідно Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 19.04.2014). Тоді ж було скасовано допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Через те, що допомога при народженні дитини розподіляється на дві частини, одна з яких виплачується відразу (10 320 гривень), а іншу – батьки дитини отримують щомісячно (по 860 гривень) упродовж наступних 36 місяців, з'явилась певна плутанина.

Допомога при народженні дитини не переглядалась вже 11 років.

  • Прожитковий мінімум для дітей до 6 років за цей період збільшився у 2,5 раза, й, якщо у 2014 році розмір допомоги дорівнював 40 прожитковим мінімумам, то у 2025-му – лише 16.
  • Ще більші зміни відбулись щодо мінімальної заробітної плати: вона зросла майже у 7 разів. Отже, якщо у 2014 році допомога при народженні дитини становила 34 мінімальні зарплати, то сьогодні – лише 5.

Навіть за незмінності розміру допомоги невпинно зменшувалися її вагомість і роль. Через інфляційні процеси та девальвацію національної валюти постійно знижувалася купівельна спроможність цієї допомоги. Сім'ї відчували все меншу й меншу державну підтримку. Важливо, щоб допомога при народженні дитини пов'язувалась з соціальними стандартами й могла змінюватися відповідно їх зростанню.

Аргумент №2 – це сприяє реалізації дітородних планів у сім'ях

У 2008 – 2010 роках ми вирішили дослідити, як запровадження в Україні у 2005 році вагомої одноразової допомоги при народженні дитини вплинуло на дітородну поведінку. Для цього ми проаналізували групу респондентів, у яких вже після 2005 року народилася дитина.

Виявилось, що майже третина із них наважилась на народження дитини саме завдяки значній державній допомозі. Коли ж ми розглянули дітородні наміри цих респондентів, то з'ясувалось, що всі вони хотіли народити щонайменше дві дитини, а головною перепоною для народження ще однієї дитини був недостатній рівень матеріального забезпечення.

До того ж був доволі значним інтервал між народженням попередньої дитини (найчастіше первістка) й наступної (народженої після 2005 року). Швидше за все, якби на той час не було запроваджено вагому допомогу при народженні дитини, певна частка сімей відмовилась би від своїх початкових дітородних планів і мала б меншу кількість дітей, ніж хотіла.

Той факт, що Україна є однією з найбідніших країн у Європі, підносить економічний чинник на вищі позиції у ранжуванні як перепон для народження дитини, так й необхідних заходів для підвищення народжуваності у країні.

До повномасштабного вторгнення чимало опитувань показало зорієнтованість більшості людей репродуктивного віку в Україні на дводітну сім'ю, ще 15 – 20% хотіли б мати трьох або й більше дітей. Тобто потенціал для зростання народжуваності є (принаймні був), але без відчутної державної підтримки він може залишатися нереалізованим.

Аргумент №3 – можливість більших інвестицій у розвиток дитини

Допомогу при народженні дитини важливо розглядати як підтримку сім'ї з боку держави у відповідальний і доволі складний період її життєвого циклу, коли значно зростають потреби. Адже з'явився ще один член родини, а от заробітки зазвичай зменшуються через необхідність одному з подружжя на певний час призупинити свою професійну кар'єру та піклуватися про немовля.

Утім, за будь-яких умов, навіть якщо у сім'ї немає гострої потреби у державній допомозі, підвищення виплат при народженні дитини дозволяє збільшити інвестиції у розвиток дитини (у її людський капітал).

Скажімо, купувати для дитини якісніші продукти харчування, предмети гігієни, одяг, розвиваючі іграшки, відвідувати центри з розвитку дитини, якщо з'являються проблеми, консультуватися з кращими спеціалістами тощо.

Аргумент №4 – підвищується ймовірність народження у сім'ї ще однієї дитини

Проблема низької народжуваності доволі давно у фокусі уваги майже всіх європейських країн, що пояснює величезну кількість різноманітних досліджень цього питання. Існують дослідження, які чітко показують – якщо сім'я у період народження і виховання першої (чи попередньої) дитини зазнає суттєвих труднощів (це можуть бути ускладнення зі здоров'ям матері чи дитини, або фінансові негаразди), то зростає ризик відмови подружжя від народження ще однієї дитини, хоча попередньо такі наміри у них були. Матеріальні труднощі часто спричиняють конфлікти у сім'ях, що може призвести до розлучення.

Цікаво ЄС встановив демографічний рекорд: населення перевалило за 450 мільйонів – цифри стрімко ростуть

Соціологічні опитування в Україні під час повномасштабної війни свідчать про погіршення матеріального становища респондентів. До труднощів війни додаються ще й проблеми матеріального забезпечення. Коли народжується дитина, проблеми можуть посилюватися. Тому важливо, щоб держава допомагала якомога безболісніше пройти складний період, щоб у сім'ях збереглись наміри народити бажану кількість дітей.

Чому не варто очікувати швидких результатів?

Інколи можна почути думку на кшталт того, що державні виплати взагалі краще скасовувати, адже показники народжуваності не зростають. Запропоновані Міністерством соціальної політики заходи з підтримки сім'ї, зокрема підвищення допомоги при народженні дитини, також навряд чи покращать показники. Але не тому, що підвищення виплат незначне, а тому, що у країні – тривала й жорстока війна.

Держава має турбуватися про своє населення й майбутнє, має підтримувати тих, хто попри війну наважується на народження дітей. Своєю чергою, такі заходи як підвищення допомоги при народженні дитини, можуть сприяти посиленню довіри до держави, певною мірою втримувати населення репродуктивного віку від виїзду за кордон.

Ми дуже хочемо жити у мирі й злагоді. Ми дуже хочемо, щоб наша держава була сильною, незалежною, успішною й заможною, щоб рівень оплати праці кожного був високий і кожна сім'я мала можливість народити й виховати ту, кількість дітей, яку бажає. Однак поки цього немає, й тому важливо, щоб сім'ї відчували державну підтримку, допомога при народженні дитини була вагомою, але сімейна політика не обмежувалася лише її наданням.