Згадати Все: Вибори як свято
Хоча вибори різних рівнів у всі роки в Союзі таки відбувалися, лише 1989-го відбулося яке-не-яке демократичне волевиявлення. А в усі часи масові черги до буфетів на виборчих дільницях, де продавали дефіцитні продукти, радянська пропаганда видавала за масовий похід віддати свій голос. Часто за єдиного кандидата у бюлетені.
Вибори – це велике свято. Усю урочистість події відчували навіть ті, хто ще не мав права голосу. Бо з самого ранку у домі незвичне пожвавлення.
У які дивні міфи вірили у СРСР – дивіться у випуск "Згадати Все"
Виборча дільниця зустрічала музикою, лозунгами й запахом свіжих булочок. Правду кажучи, саме буфет найбільше цікавив зголоднілу радянську людину.
Заклики йти на вибори у Радянському Союзі
Жінки, особливо з малими дітьми, ставали в чергу, і не один раз. Адже це була чи не єдина можливість купити додому сосисок або сирків, тобто чого не було в магазинах зазвичай,
– пригадала власна кореспондентка "Новой газеты" в Україні Ольга Мусафірова.
Процедура голосування зводилась до викреслення з бюлетеня всіх тих, кого виборець не підтримує. Тобто мало залишитись одне прізвище. Але весь парадокс полягає в тому, що у бюлетені й було лише одне прізвище. Заходити у кабінку для голосування абсолютно не мало сенсу.
Вибори у СРСР / Фото Getty Images
Кандидат-депутат не потребував жодної політичної реклами й не особливо переймався, що люди часто взагалі не знають, за кого голосують.
Звичайно, що не було цих бігбордів та рекламних роликів. Депутати ці були майже нікому невідомі,
– сказав журналіст Сергій Руденко.
У бюлетені було лише одне прізвище
Велика частина тодішньої Верховної Ради обиралася саме за професійним принципом. Серед 1500 депутатів двох палат Ради СРСР обов'язково були з півтисячі робітників, 160 колгоспників, 250 представників інтелектуальних професій. Приблизно третину місць у Верховній Раді займали жінки.
Чи була у СРСР безбідність – дивіться випуск "Згадати Все" про життя на пенсії
Що чекало на людину, якщо вона не прийшла на голосування – дивіться у програмі.