Злочини режиму Асада: як почалася війна в Сирії та що змінило втручання Росії

З усіх, кого я знаю, ви найглибше поринули в цю тему. Вам чомусь дуже вона небайдужа. Скажіть, як давно і чому?

По-перше, я сам учасник війни на Донбасі. Що в Сирії, що в Україні – у нас фактично той самий ворог. Це те, що спонукало мене зацікавитися цією темою.

Зверніть увагу Туреччина "показала зуби" Росії: важливі висновки для України

Які ваші джерела? Звідки ви черпали інформацію?

В принципі можна знайти низку різних джерел в інтернеті – турецьких, арабських, будь-яких. Хто має час та натхнення, може сам розібратися з цим питанням.

Для більшості людей, які дивляться телевізор, Сирія – це дуже далеко, це щось взагалі незрозуміле. Вони бачили якісь ролики, де “Ісламська держава” комусь відрізає голову. Але в цілому це якесь таке місиво незрозуміло чого. Спробуймо структурувати, що за чим відбувалося. Наскільки я розумію, першим з таких важливих "майлстоунів" по цій дорозі було виведення американських військ з Іраку.

Скоріш за все, не виведення американських військ, а зміна політики американських окупаційних військ самого Іраку. Коли вони після розширеного фінансування більше перейшли на оборонний спектр.

Що це означає?

Вони просто почали виділяти менше грошей для того, аби закривати проблеми іракські безпосередньо. І закрилися у своїх безпекових питаннях. Це призвело до певного невдоволення. Тим більше, що самі американці в Іраку не розв'язали ті безпекові проблеми, які були в них першочерговими.

До чого це призвело?

До того, що після зміни Саддама Хусейна (п'ятий президент Іраку – 24 канал) до влади прийшла шиїтська верхівка. Відповідно сунітська більшість населення цієї країни була невдоволеною.

У 2016 році Саддама Хусейна стратили через повішення

І частина армії перестала підпорядковуватися центральній владі?

Ні. Американці створили достатньо потужні та боєздатні іракські сили. Але вони не були дуже чисельними. Були достатньо добре навчені, достатньо озброєні – і технічно, і професійно. Але їх було дуже небагато. Тому іракський уряд використовував різні племінні або місцеві ополчення для того, щоб підтримувати порядок у країні. Варто пам'ятати, що Ірак перебуває у стані економічної кризи, фактично й не виходив з неї після війни.

Але які наслідки це мало для Сирії?

Деякі сунітські радикали ще більше радикалізувалися. Відповідно було створена "Ісламська держава", й свою експансію вона поширила так само й на Сирію.

Що відомо про ІД? Невизнана мусульманська терористична держава і міжнародна терористична, мілітаристська група напрямку салафітський джихадизм. Раніше контролювала на Близькому Сході величезні території, однак зараз від неї залишилися розрізнені осередки, які діють партизанськими методами.

"Ісламська держава" має на меті розширення свого впливу на всю земну кулю, не рахуючись з людськими жертвами.

Тобто вона утворилася в Іраку, й звідти "поповзла" далі?

Так.

Звідки вона взяла зброю?

У тої самої іракської армії.

Тобто частина іракської армії перейшла в "Ісламську державу"? Чи "Ісламська держава" просто захопила зброю?

Просто захопила. Ба більше, вони розділяли полонених іракських військовослужбовців. Доля сунітів відрізнялася. А тих, хто не були сунітами, або були єзидами чи шиїтами, вони просто вбивали.

Дуже важливим на Близькому Сході є релігійний контекст. Ці країни значно релігійніші ніж ми, Росія, більшість країн Європи. Для них важливо – суніти, шиїти, алавіти тощо. Можете пояснити, в чому між ними різниця?

Я не є експертом у релігійних питаннях. Але якщо порівнювати з тим, що ближче до нас... Скоріш за все, якщо взяти, що суніти, наприклад, це католики – знову ж таки, це дуже умовне, лише для того, щоб показати якусь різницю – то шиїти, скоріш за все, це протестанти.

Тобто суніти вважають шиїтів умовно невірними? Це як ми вважаємо церкву "Відродження" Мунтяна, десь так?

Десь так. Хоча він так само каже "Амінь", "За Христа" і все таке.

Проблема ще одна Сирії була в тому, що у них більшість сунітська, але президент – алавіт. Якщо я не помиляюсь, всього 11% сирійців є алавітами.

Так, їх дуже небагато. Вони скупчені на західному узбережжі Сирії, тобто проживають таким собі невеличким анклавом.

Ну це все одно, якби Україна була значно релігійнішою і тут її президентом стає свідок Єгови?

Як варіант. Тим більше, всі свідки Єгови проживають десь в Чернігівській області, умовно кажучи. Тобто десь ще й не в самому центрі.

І це викликає певне невдоволення. Цьому невдоволенню, якщо не помиляюся, вже 57 років?

Так, 57 років тому в Сирії прийшла до влади опозиційна партія БААС. Це сирійська націоналістична партія. Привів її тодішній генерал сирійської армії Хафез Асад, батько Башара – сьогоднішнього диктатора. Така ось спадковість.

Хафез Асад – перший президент Сирії, обраний загальним голосуванням

І тут ми підходимо до подій "арабської весни" в Сирії. Тому що Сирія – чи не єдина країна регіону, яка вистояла проти неї. Але що цікаво: Башар Асад взагалі не мав бути президентом. Мав бути його брат, який загинув. Башар Асад, який має західну освіту, є офтальмологом, виявився надзвичайно жорстоким і кровожерливим диктатором. Наскільки я розумію, наступний крок – це "арабська весна"?

Довідка. Арабська весна – серія масових вуличних протестів, революцій та внутрішніх військових конфліктів у низці арабських країн, що почалися наприкінці 2010 року в Тунісі й тривають у деяких країнах до нині. Причиною виникнення протестного руху стало незадоволення політикою диктаторів.

Так, в 2011 році це все почалося. Відповідно, вона пройшла хвилею по Лівії, Єгипту, зачепила трошки Йорданію. А в Сирії режим вистояв. Насамперед – завдяки своїй надмірній жорстокості. Більше того, у людей залишилася в пам'яті жорстокість, яку в сунітському місті Хама під час подавлення протестів застосував батько нинішнього диктатора. Це були 1980-ті роки.

Місто Хама після штурму

Хама була центром спротиву безпосередньо. Там релігійний чинник достатньо сильний. Хафез Асад залучив армію, місто було розстріляне, загинуло, за різними оцінками, від 19 до 40 тисяч цивільних мешканців. Це склало дуже велике враження на сунітське населення. Вони взагалі намагаються уникнути розмов про це, ніби цього й не було.

Але потім була "арабська весна". Президент Асад дуже жорстоко розігнав протести.

Так. Але революційна хвиля залишилася. Вона постійно збільшувалася. Тобто в різних містах Сирії різні революційні та племінні групи виходили на повстання. Вони роззброювали сирійську армію, захоплювали арсенали, перебирали владу на себе.

До них приєдналася частина сирійської армії й назвала себе Вільною сирійською армією.

Вони, в принципі, на той час, до моменту початку війни з безпосередньо з "Ісламською державою", контролювали майже половину сирійської території.

Цікаво Популярний серед терористів: чим небезпечний російський Telegram

Водночас з іншого боку на них почала проводити експансію "Ісламська держава".

Так, і ця "Ісламська держава" воювала проти всіх. І проти курдів, які у більшості перебували на півночі та сході Сирії. І, відповідно, проти Вільної сирійської армії, яка була розташована на заході та півдні країни.

Тут, мабуть, важливо зрозуміти, яку частину Сирії займали, власне, війська Асада на момент втручання Росії у 2015 році?

У них залишалося десь 20% всієї території. При чому, вона була розпорошена між революційними анклавами, анклавами курдів…

Вона була умовно контрольованою?

Взагалі – умовно контрольованою. Сирійської армії як такої не існувало.

Сирійський диктатор Башар Асад

Я зараз спробую провести певний аналіз зацікавлених груп та людей. Поправте мене, якщо я помилюсь. Є сирійська армія Башара Асада, вона хоче відновити свій контроль над всією Сирією. Друге – те, що ми називаємо озброєною опозицією. Це різні групи, іноді ті, що конфліктують між собою. Вони борються за відновлення свого контролю над всією Сирією? Чи за що?

Вони борються за повалення режиму.

Третє – це "Ісламська держава", яка взагалі воює проти всіх за світовий джихад. Є курди, які воюють за створення своєї автономії чи держави. Це внутрішні гравці. Ззовні у вирішальний момент Асада підтримав Путін, дав йому підтримку з повітря. Хто підтримує інших гравців?

Треба не забувати про те, що Асада підтримує ще й Іран. Це дуже потужна локальна сила. Ба більше, зараз у світлі останніх подій навіть вплив Ірану на сирійське питання значно збільшився.

Хто підтримував "Ісламську державу", хто підтримував курдів, хто – Вільну сирійську армію?

Вільну сирійську армію активніше під час останніх подій підтримувала Туреччина, до цього вони фактично самотужки протистояли. "Ісламська держава" воювала коштом власних награбованих ресурсів. Доказів її міжнародної підтримки якоюсь конкретною державою не було.

Я чув про Саудівську Аравію, це неправда?

Я би так не казав. Тому що Саудівська Аравія так само веде свою політику на Близькому Сході. Але вона є дуже близьким союзником США. Думаю, що це неправда.

Тобто "Ісламську державу" в принципі особливо ніхто не підтримував? Звідки у неї гроші були? Крім пограбованого, наскільки я знаю, вона займалася контрабандою та експортом нафти із захоплених родовищ.

Ну, різні зацікавлені сторони звинувачували одна одну, що вони допомагають "Ісламській державі"…

Але ж є дані розвідки?

Чесно кажучи, вони теж не підтверджені. Це один із міфів, який, наприклад, запроваджує російська пропаганда. То вони звинувачують американців, що ті контрабандою нафти займаються, то турків. Єдиної підтвердженої історії немає.

Щобільше, для тієї частини території, де є дуже незначна, а внаслідок війни й взагалі відсутня якась електрифікація і немає відповідно газу, то для них нафта або газолін (сира нафта – 24 канал) є першим товаром. Фактично валютою.

Що змінило втручання Росії у внутрішньосирійський конфлікт?

Все змінило. Ці дві бази, які вони розгорнули, які були до цього – порт Тартус та авіаційна база "Хмеймім"... Через ці порти запрацював так званий сирійський експрес. Тобто кораблями та літаками поїхала військова допомога. І техніка, і спеціалісти. На початковому етапі вони дуже сильно забезпечили військам Асада прикриття з повітря. На експертному рівні кажуть: якби не підтримка з повітря російськими літаками і ракетами, армія Асада не могла би відбитися.

Я колись дивився випуск російського пропагандиста Кисельова. Він розказував, з яким супротивником вони воюють в Алеппо. Величезну увагу тривалий час російські новини присвячували cаме боротьбі за Алеппо. Тому що це було велике місто, агломерація і там було розташоване досить велике угруповання бойовиків. Так от, за його даними, там було кілька тисяч озброєних людей, і буквально кілька десятків, якщо не одиниць, різної техніки. Це дуже мало. За особовим складом – це приблизно піхотна бригада некомплектна, майже без техніки. І от оце невеличке угруповання, оця вся навала російських "вагнерівців", інструкторів сил спецоперацій, з підтримкою з повітря, з військами Асада, вони дуже довго вибивали – фактично руйнуючи місто вщент. Яке співвідношення сил там було? Якщо ви кажете, що не було засобів до фінансування в тої ж самої "Ісламської держави", то чи це означає, що росіяни проти дуже легко озброєного противника дуже довго не могли нічого зробити?

Так і є. Насправді треба розуміти, там де Росія щось створює – це або КПРС або Червона армія. Відповідно вони так само відродили сирійську армію з того моменту, коли вона зазнала нищівної поразки як від опозиції, так і від “Ісламської держави”.

Зруйноване сирійське місто Алеппо

Вони так само почали відтворювати ту ж РККА (Рабоче-крестьянская Красная армия). Відповідно ті самі методи, сили, засоби, тактика – все збереглося. Тобто в принципі це дуже щільні обстріли, бомбардування, і потім лобові атаки.

Так, як вони фактично руйнували Грозний…

Єдине що, коли йшли війська у Східній Гуті, що на сході Дамаску, вони підходили не в саме місто, а на 300 метрів, наприклад, до зруйнованих будівель. Зрозуміло, що навіть для РПГ – це не та дистанція. Вони втрачали багато техніки внаслідок цього, але їх тактика не змінилася. Тобто в принципі повстанці, так само як бойовики “Ісламської держави”, застосовували тактику легкої піхоти. Особливо в дуже щільній міській забудові. Це все описано в книгах. Я вважаю, що цю тактику так само треба переймати і нашим збройним силам.

В чому вона полягала?

У застосуванні невеликих груп, які до того, як відділитися, наприклад, контролювали невелику територію. Створювалися безпечні проходи між будинками. Також використовувалися тунелі. До речі, цікаво, чому ми їх зараз не використовуємо. Скоріш за все, там просто ґрунт на Донбасі не такий. Але треба зариватися більш щільно. І несподівані атаки, маневрування постійні. Відходи – імітують вони відхід, потім повертаються і завдають нищівних ударів. Одним із елементів, які для нас є неприйнятні, це використання шахідів.

Хто такий шахід? Буквальний переклад з арабської – "свідок". У мусульман та православних арабів найчастіше вживається у сенсі "мученик за віру". У наш час шахідами називають терористів-смертників, з чим погоджуються далеко не всі мусульмани. Вони пояснюють це тим, що іслам засуджує самогубство і вбивство.

"Ісламська держава" переважає за кількістю використаних шахідів. Оці ж угруповання релігійні так само в принципі радикалізувалися під час цієї війни, і так само їх застосовували. Не настільки сильно, але це дуже деморалізує війська, які наступають.

Але через домінування в повітрі і ракетно-бомбові удари, застосування масово хімічної зброї… Вона масово там застосовується чи ні?

Річ у тім, що в принципі на якомусь етапі у західного світу все ж таки викликав стурбованість процес використання хімічної зброї проти революційних сил.

Зафіксовано понад 150 випадків, але не всі вони підтверджені. Ба більше, російська сторона намагається всіляко прикрити ці елементи.

З того, що нам відомо, це в 2017 році масове використання хімічної зброї проти міста Хан Шейхун. Це після того, коли США застосували 70 томагавків по сирійському режиму. Це мало не стільки військовий, скільки психологічний ефект.

Місто Хан Шейхун після хімічної атаки

Так само використовувалася хімічна зброя, як я казав, у Східній Гуті. Але там уже на міжнародному рівні в ООН вже десь досудове розслідування, розбір всієї цієї події. Відповідно, що дуже показово, як російський Центр з примирення саботував роботу ОХЗО – Організації із заборони хімічної зброї.

Тобто вони всіляко не сприяли тому, щоб експерти потрапили на ту територію. Вони провели зачистку території до того, як потрапила міжнародна організація туди.

Докази саме застосування хімічної зброї були збережені завдяки тому, що місцеві жителі просто заховали трупи людей, які загинули. Потім ці трупи шляхом ексгумації, з дотриманням заходів безпеки, були переправлені на непідконтрольну Асаду територію, і так з'явилися докази.

Це ті 2 мільйони, які проживають в Лівані; це 3,6 мільйона, які проживають в Туреччині; це 4 мільйони, які зараз в Ідлібі (сирійська провінція). І їхня доля поки що не зрозуміла.