Тепер його критикують за безвідповідальну поведінку німецькі ЗМІ та політики, а дехто запитує, а чи нема певної системи у "примхах" головного дипломата ФРН?
Читайте також: Німеччина пропонує послабити санкції проти Росії в обмін на введення миротворців ООН на Донбас
Слід визнати, що подібні "коники" німецьким високопосадовцям зазвичай не притаманні. Всім відомі вибрики, скажімо, колишнього прем'єр-міністра Італії Сільвіо "Бунга-Бунга" Берлусконі або екс-президента Франції Ніколя "Сталевого коника" Саркозі, але німецька політика асоціювалася завжди з чимось солідним, поважним та консервативним. Хіба що сумнозвісний канцлер Ґерхард Шредер на прізвисько "Російський німець" міг дозволити собі невеличкий відступ від протоколу (одного разу під час офіційної події він змусив свого помічника принести йому пива), але, принаймні, в речах важливих вони завжди уособлювали надійність та непорушність.
"Знімаймо санкції, бо Путін нападе!"
Не так поводив себе нинішній міністр закордонних справ ФРН Зіґмар Ґабріель під час традиційної щорічної Мюнхенської конференції з питань європейської безпеки. Ця конференція давно вже стала майданчиком для спілкування найвидатніших експертів світу, на неї приїздять поважні делегації найпотужніших у військовому плані країн – США, Великої Британії, Франції тощо, а також керівництво НАТО – і очолюються вони першими особами цих держав, які не нехтують можливістю неофіційно поспілкуватися між собою "в кулуарах".
Але Ґабріель від початку почував себе в Мюнхені аж надто вільно. Спочатку, під час традиційної промови, він перелякав аудиторію заявою про те, що світ, мовляв, стоїть на краю прірви, що нова світова війна є неминучою і нічого з цим не вдієш. Однак потім він все ж таки вирішив дати світові шанс утриматися від загибелі – для цього, за його словами, слід... поступово знімати з Росії економічні санкції, які були запроваджені проти неї Євросоюзом та США за військову анексію українського Криму та гібридну агресію проти України на Донбасі.
Глава МЗС Німеччини Зіґмар Ґабріель вважає, що єдиним шляхом до збереження світової безпеки є скасування санкцій проти Росії
На думку Ґабріеля, Захід має заохочувати Кремль йти на поступки тим, що сам піде на поступки, до того ж – першим. Зняти певну частину санкцій, а Росія у відповідь виведе свої війська з Донбасу. Потім – зняти ще частину штрафних заходів, а Росія тоді передасть українцям контроль над українським же кордоном... І так далі. А якщо так не зробити – тоді, виходить, Третя світова буде неминучою, і Путін нападе..
Читайте також: Однопартійці Меркель різко розкритикували можливість послаблення санкцій проти Росії
Зрозуміло, що всі ці ідеї висувалися вже неодноразово, не самим лише Ґабріелем, і були так само неодноразово відкинуті: вже хоча б тому, що Кремль дотепер не визнає присутності своїх військ на Донбасі, а як "іхтамнєт", то немає кого й виводити, отже, санкції слід знімати не лише поступово, а ще й задурно. Не кажучи вже про те, що основні санкції Заходу були запроваджені саме через анексію Криму, а про Крим у Москві просто сказали: питання "вирішене" й повертатися до нього ніхто не буде. За що ж тоді реально можна бодай думати про "пом'якшення" для Росії?
Що записано в угоді?
"За гамбурзьким рахунком", ідею відмови від санкцій вустами "лояльних" європейських політиків вже тривалий час просуває сам Кремль під гаслом: "Хто з нас санкції зніме, тому за це нічого не буде!". Втім, Зіґмар Ґабріель підкреслив, що це – його власні роздуми, його власна ініціатива. Більше того – це навіть не ініціатива німецького високопосадовця, лідера зовнішньополітичного відомства ФРН. Це, мовляв, просто такі собі "думки вголос" від приватної особи.
Я знаю, що офіційна позиція є іншою,
– наголосив німецький дипломат.
Дивно: виходить, що він намагається "всидіти на двох стільцях": як міністр зобов'язаний відстоювати позицію своєї країни, але не може цього зробити, бо в нього думки – цілком протилежні. Журнал Der Spiegel підкреслює цю дилему: у статті від 18 лютого кореспондент видання Северин Вайланд зазначає, що "ідеї Ґабріеля, принаймні, з точки зору ХДС (партія Анґели Меркель – "24"), не відповідають духові нової коаліційної угоди".
Читайте також: У Німеччині санкції проти Росії порівняли з "мертвою конякою"
Справді, проти них одразу виступила низка відомих німецьких політиків, наприклад, голова комітету з іноземних справ Бундестагу Норберт Реттґен. У своєму інтерв'ю газеті Bild am Sonntag він у подробицях "розібрав" їхню суть та продемонстрував, чому ці ідеї є неприйнятними.
Доки російський уряд не виконує мінські домовленості, будь-який крок назустріч йому був би неправильним сигналом, який би заохотив Путіна нічого не змінювати у своїй політиці,
– вважає він.
Віце-спікер парламентської фракції ХДС Йоханн Вадефуль зазначив: "Подібні вимоги йдуть всупереч з результатами коаліційних перемовин". "Навіть виконуючий обов'язки міністра закордонних справ не має права висловлювати власну точку зору, відмінну від тієї, якої він має дотримуватися офіційно. Послідовність є частиною його роботи", – зазначає Вадефуль.
Однопартієць Ангели Меркель Йоханн Вадефуль розкритикував пропозицію Ґабріеля щодо послаблення санкцій проти Росії і назвав поведінку міністра закордонних справ ФРН "не послідовною"
В новій коаліційній угоді, підписаній нещодавно ХДС/ХСС та Соціал-демократичною партією Німеччини, чітко вказано: "В разі виконання мінських домовленостей, ми готові розглянути скасування санкцій і готові вести про це діалог з нашими європейськими партнерами". Тепер соціал-демократи заявляють, що подібне формулювання дозволяє інтерпретувати його таким чином, що, мовляв, якщо Росія поступово виконуватиме мінські домовленості – то з неї можна так само поступово знімати й санкції. Далебі, Ґабріель запропонував дещо інше: знімати санкції, заохочуючи Росію виконувати мінські домовленості...
"Збитий льотчик"?
Щодо самого Зіґмара Ґабріеля, то він, здається, просто втратив інтерес до своєї офіційної діяльності. В кулуарах Мюнхенської конференції мала відбутися також перша за рік зустріч міністрів закордонних справ "нормандської четвірки" – України, ФРН, Франції та Росії. Щоправда, міністр закордонних справ Франції Жан-Ів ле Дріан до Мюнхена прилетіти не зміг, надіславши замість себе офіційного представника. Це стало офіційним приводом для Ґабріеля взагалі покинути баварську столицю. Він повернувся до Берліна, де в будівлі видавництва Axel Springer Verlag дав урочисту прес-конференцію з приводу звільнення з турецької тюрми кореспондента газети Die Welt Деніза Юселя. Цей вчинок викликав обурення в багатьох німецьких дипломатів: з одного боку, Ґабріель і справді доклав багато зусиль, аби Юсель вийшов на свободу, а з іншого – подібна шкала пріоритетів німецького міністра закордонних справ є цілком незрозумілою.
Зіґмар Ґабріель проігнорував зустріч "нормандської четвірки", яка мала відбутися під час Мюнхенської конференції
Деякі німецькі коментатори, втім, мають всьому цьому цілком логічне пояснення. Справа в тому, що, швидше за все, Зіґмар Ґабріель проводить останні тижні в ролі лідера німецького зовнішньополітичного відомства та й взагалі – високопосадовця. Навіть після того, як тепер уже екс-глава СДПН Мартін Шульц був змушений відмовитись від цієї посади, шанси Ґабріеля утриматись на своїй посаді жодним чином не збільшились. Тому, де-факто він тепер все більше думає про свою подальшу кар'єру, якщо, звичайно, не хоче стати простим пенсіонером, і все менше – про свої обов'язки міністра закордонних справ.
Читайте також: Ганебно, що Україна вже не має значення у дебатах щодо санкцій проти Росії, – журналістка
Напевно, ніхто не здивується, якщо після завершення своєї каденції в ролі глави МЗС Німеччини, Зіґмар Ґабріель отримає високу та прибуткову посаду в структурі однієї з російських державних компаній: його політичний ментор Ґерхард Шредер очолив раду директорів "Роснефти", "винайнявшись" ще під час свого канцлерства та презентувавши Путіну в якості "приданого" контракт на будівництво газопроводу "Північний потік-2". Тож і Ґабріеля, цілком ймовірно, може чекати схожа кар'єра. Але для того, щоб ці плани здійснилися – слід наполегливо нагадувати майбутньому кремлівському роботодавцеві про свої заслуги. Зокрема – про просування ідеї зняття з Росії європейських санкцій "за красиві очі".
І байдуже, що він змушений був зазначити, що це лише його власна ініціатива, а не офіційна політика Німеччини. Для російської пропаганди досить вже і цього, аби розповсюдити інофрмацію про те, що Німеччина нібито скасовує санкції проти Росії. Що ж, зі "збитого" Ґабріеля – хоч шерсті жменьку...