Ба більше, командування УВ "Схід" унаслідок активних контратак ЗСУ зразу на кількох тактичних напрямках було змушене перегрупувати свої сили у власній операційній зоні, а також перерозподілити зусилля між смугами своїх армій. І головне – використати частину оперативних резервів. Про це пише Костянтин Машовець.

До теми Росіяни готові на все заради дороги до цього великого міста на Півдні України

Що сьогодні відбувається на Гуляйпільському напрямку?

Характерною ознакою ситуації на Гуляйпільському напрямку є його особлива двозначність для російських військ. З одного боку, у північних і частково центральних частинах операційної зони УВ "Схід" вони змушені вирішувати переважно оборонні завдання, а з іншого – одночасно намагаються наступати у південній частині.

На тактичному рівні це має такий вигляд.

1. У смузі російської 36 ЗВА ЗСУ продовжували контратаки в напрямку Соснівка – Тернове та Вербове – Калинівське. Унаслідок цього їм вдалося просунутися до Тернового і досягти Новомиколаївки. Після запеклих триденних боїв ЗСУ, ймовірно, змогли закріпитися в Терновому та в центрі Новомиколаївки.

Також піхотні групи російської 5 ОТБр, вочевидь, були частково вибиті з самого Березового. Хоча наразі вони намагаються утримати район Запорізького та на захід від Березового.

2. ЗСУ також продовжували контратаки вздовж річки Янчур, намагаючись закріпитися по рубежу Солодке – Привілля та прорватися до району Новогригорівки. Два дні тому я бачив верифіковану інформацію, що українські штурмові групи увійшли до Новогригорівки та почали бої за Солодке.

3. Водночас у смузі 5 армії, де ЗСУ також намагалися контратакувати, їхні результати наразі значно скромніші. Українські штурмові підрозділи змогли відтіснити противника назад до річки Гайчур з району Тернувате та Косівцеве, але поки що ЗСУ не змогли надійно закріпитися в Добропіллі на її східному березі. Противник активно атакує село зі сходу, намагаючись відновити рубіж оборони вздовж річки і регулярно заводить своїх штурмовиків до села.

4. Після вдалого витіснення підрозділів російської 127 МСД з Прилук та Оленокостянтинівки за Гайчур ЗСУ були змушені відступити з цих селищ через атаки противника з півдня, хоча раніше вони зуміли зв'язати бої за Варварівку на протилежному березі.

Противник, атакувавши через річку, зумів знову увійти в Оленокостянтинівку і витіснив контратакувальні групи ЗСУ з Прилук і навіть просунутися до Цвіткового.

5. Крім того, на захід і південний захід від Гуляйполя 57 та 60 ОМСБр російської 5 ЗВА продовжують активно атакувати вздовж дороги Гуляйполе – Омельник і у напрямку Дорожнянка – Гуляйпільське.

І хоча просування противника було мінімальним (за тиждень впертих атак у середньому воно дорівнює 1 – 1,5 кілометра), йому все ж вдалося розпочати бої за Залізничне і просунутися на південь від самої дороги.

6. У самому Гуляйполі тривають запеклі бої в західній частині. ЗСУ, утримуючи рубіж Цвіткове – Староукраїнка, продовжують обороняти кілька позицій у районі вулиць Франка та Лугової.

Зауважте Окупанти прориваються берегом Каховського водосховища: який населений пункт під загрозою

Погані новини для росіян на Гуляйпільському напрямку

В оперативному сенсі ситуація на Гуляйпільському напрямку виглядає досить несталою для обох сторін. ЗСУ досі не змогли повністю зупинити наступ російського УВ "Схід" і змусити його перейти до оборони. Хоча, принаймні в смузі однієї армії цього угрупування (36 ЗВА), противник таки був змушений перейти в оборону. Там російські війська фактично були глибоко відкинуті від річки Вовча на південь.

Водночас російська 5 ЗВА УВ "Схід" продовжує наполегливі спроби прорватися зі сходу на рубіж Верхня Терса – Гуляйпільське і надалі охопити Оріхівський район оборони ЗСУ зі сходу та північного сходу.

Поки що ці спроби були марними, але росіяни продовжують вперто атакувати, попри те що на їхньому правому (північному) фланзі внаслідок успішних контратак ЗСУ виникла загроза охоплення.

У разі подальшого просування ЗСУ на південь уздовж обох берегів річки Янчур і виходу в район Успенівки російська 5 ЗВА буде вимушена зупинити свій наступ (я вважаю, що зараз це головна мета українського командування), оскільки їй доведеться розвернути свій правий фланг фронтом на північ, щоб уникнути прориву ЗСУ. У цьому разі, найімовірніше, їй також доведеться залишити позиції на північ від Гуляйполя.

Зверніть увагу! Штурмові групи ЗСУ, прорвавшись у напрямку Вербове – Новогригорівка, перебувають уже за 4 кілометри від Успенівки та за 2,2 кілометра від дороги Гуляйполе – Велика Новосілка, що проходить через неї.

Ситуація для російського УВ "Схід" може погіршитися ще більше, якщо ЗСУ прорвуться до Темирівки (а вони також вже перебувають за 4,2 кілометра від неї). У цьому разі між російською 5 та 36 арміями буде вбита справжня кілка (приблизно 8 кілометрів завширшки, і це якщо ЗСУ будуть скромними та вирішать відкласти саму Успенівку на потім).

Очевидно, що все це наразі лише добрі побажання. Адже ЗСУ на цьому напрямку ведуть контратаки обмеженими силами та засобами, яких явно недостатньо для глибоких проривів і обходів. На мій погляд, справжня мета Сил оборони України – не розгром російської 36 ЗВА, а тим більше УВ "Схід", а зрив планів російського командування на літню кампанію цього року.

Інакше кажучи, як на мене, українське командування після аналізу ситуації на великому Запорізькому напрямку знайшло вдале місце і підібрало вдалий момент для проведення ефективних стабілізаційних дій обмеженими силами. У разі подальшого розвитку ці дії можуть набути оперативно-тактичного значення. Але, як на мене, можуть і не набути, адже надворі нині все-таки 2026 рік, а не 2023-й.