Хто може стояти за "звільненням" Залужного: розмова з Романом Світаном

На думку полковника запасу ЗСУ, льотчика-інструктора та військового експерта Романа Світана, це лише інформаційний вкид. Хто може стояти за нібито звільненням Залужного, до чого може призвести таке рішення та багато іншого – читайте в ексклюзивній розмові на 24 Каналі.

Не пропустіть Залізний генерал, що "мутить двіж": біографія Головнокомандувача ЗСУ Залужного

До чого потенційно може призвести відставка Залужного

Офіційно повідомили, що Валерія Залужного все ж не звільняють. Однак, чи можна припустити, що рано чи пізно Залужного таки звільнять і зміниться команда у Генштабі?

Такого механізму не буде, хіба якщо сам Залужний погодиться виконувати більш значущу роботу. Тому я не думаю, що хтось його звільнить.

Я більше повірив би у звільнення Рустема Умєрова (міністра оборони України – 24 Канал). Можливо, поставили б когось, хто більше розбирається у військовій справі, з базовим професійним військовим досвідом. Хтось на кшталт Ллойда Остіна (міністр оборони США – 24 Канал).

У нас достатня кількість генералів, знайди кандидатуру доволі легко. Запитайте у Валерія Залужного, Сергія Шаптали чи Сергія Наєва – вони втрьох можуть запропонувати з десяток кандидатур генералів у відставці, які могли б виконувати завдання на посаді міністра оборони.

Увесь наш генералітет, який зараз керує військами, – на своєму місці. Є певні моменти, пов'язані з ротаційними питаннями, призначеннями, нагородами та підвищенням у званнях, але це все йде у загальному потоці під час виконання бойових завдань.

А генералітет на своєму місці, тому навряд чи це (відставка Залужного – 24 Канал) можливо. У цьому немає ніякої доцільності, адже всі наші генерали виконують свої обов'язки, з огляду на ту кількість сил та засобів, яку їм дають політики. Здебільшого у нас політична складова якось впливає на виконання бойових завдань.

Якщо ж зі своєї волі генерал Залужний знайде краще місце для виконання своїх завдань, то тут запитань немає. Якщо й буде якийсь рух, то генералітет, який залишиться – це команда Залужного. Іншої команди у нас немає.

Генерал Залужний / Getty Images

Нічого поганого для Збройних Сил України, для народу та України як держави не може бути у цьому випадку, оскільки усталені механізми в управлінні військами зруйнувати практично неможливо. Генерал Залужний дуже добре ними керує.

Якщо все ж пофантазувати про зміну команди Генштабу, як Росія може скористатися цим проміжним періодом на полі бою?

Будь-яка зміна команди веде до певного часового провалу в управлінні. Тобто нова команда має увійти в курс справ, а це декілька тижнів, якщо не місяців. Та й зрештою, звідки вона (команда – 24 Канал) візьметься?

Річ у тім, що в армії одна справа – це призначення, а інша – питання довіри. Це дуже важливо. Зараз немає жодної команди на горизонті, яка могла б замінити команду Залужного без повної втрати контролю, а тим паче без завойованої довіри при виконанні завдань.

Зняти команду Залужного – це фактично здати країну, розваливши армію. Хто ж на це піде? При втраті керування армією будуть дуже великі втрати у самій армії – сотні тисяч військових можуть загинути. До того ж загинути можуть мільйони цивільних. Ніхто на таке точно не піде.

Хто може стояти за "звільненням" Залужного

Учора (29 січня – 24 Канал) я зі скепсисом поставився до чергового інформаційного вкиду про "зняття" Залужного. Він виглядав підготовленим. Нас ще з минулого тижня попередили, що росіяни готують купу серйозних інформаційно-психологічних спецоперацій. Ось вони й почались, ще з інциденту з Іл-76.

Це російські наративи, вони намагаються якось розколоти суспільство, роблять ці вкиди, штовхаючи суспільство до протидії. Вони хочуть третій "Майдан". Росіяни в цьому досягають успіхів. Це ж російський КДБ, який сто років цим займається, – чужими руками розхитує ситуацію. Але українське суспільство "вакциноване" від цього всього, розуміючи, хто генератор цих вкидів.

Реально потрібно обговорювати лише фактаж. Факти говорять про те, що генерал Залужний разом зі своєю командою виконує всі завдання, як і виконував. Це був реальний вкид, хоч диму без вогню не буває. Найімовірніше, що з такими ідеями носяться певні політичні групи, заздрячи показникам народної підтримки Збройних Сил України та особисто генерала Залужного.

Останніми місяцями йде серйозна політична боротьба з рейтингами Збройних Сил України. ЗСУ у цьому не беруть участі, бо не мають ніякого стосунку до політики, принаймні поки виконують бойові завдання. Це вже хтось у відставці може бути до цього дотичним. Але поки йде війна, ніхто не думає про якісь рейтинги. Вони складаються самі.

А ось політики починають "розхитувати повітря". Це можуть бути маргінали, які вже давно скотилися до нульових рейтингів, або чинні політики, які зараз міряються політичними рейтингами. До армії ця політична метушня немає ніякого стосунку. Вона всередині може генерувати якесь бачення процесів для того, щоб зганьбити Збройні Сили, особисто генерала Залужного чи наш генералітет.

До теми Готували іншу посаду: Зеленський ухвалив остаточне рішення про звільнення Залужного, – FT

За останній місяць ми бачили певні дії щодо просування нового закону про мобілізацію з негативом в бік Збройних Сил України. Зрозуміло, це все йде і повертається знову до цих політиків. Народ України чудово все це розуміє. Тому дивимось на розвиток подій далі. Але на цей момент, виходячи з фактів, наші генерали виконують своє завдання та залишаються на місці.

З появою інформації нібито про звільнення Залужного виникли питання щодо можливих кандидатів на місце Головнокомандувача ЗСУ. Йшлося про начальника ГУР МО Кирила Буданова, про це повідомляв наш колега – журналіст Роман Цимбалюк, посилаючись на свої джерела в оточені Залужного. Також згадували командувача Сухопутними військами ЗСУ. Хто загалом може бути на цій посаді після Залужного і хто найкращий з цих кандидатів?

Існують закони офіцерської етики, честі, коли триває інформаційний тиск, то армія гуртується. Зараз не знайдете жодного генерала, який погодиться посісти посаду Залужного, навіть якщо він сам скаже, що йому довелося написати рапорт і він йде.

Жоден генерал не погодиться зайняти його місце, тому що це буде порушенням кодексу офіцерської честі. Це означає взяти та вилити собі на голову і на свої генеральські погони відро з гноєм. Цього ніхто не робитиме, тому немає сенсу цю тему навіть озвучувати.

Щодо вкидів про кандидатів, це у чистому вигляді російське ІПСО. Ті, хто поширюють ці вкиди, свідомо чи мимоволі, стають розповсюджувачами таких наративів. Завдання ворога розбити "зграю", яка гуртується довкола "ватажка", внести роздрай в управління "зграєю". Це на 100% у чистому вигляді російське ІПСО.

Чи наважиться Путін летіти до Туреччини

Владімір Путін влітку може відвідати Туреччину. Наскільки реальними є те, що він полетить туди сам, чи може відправить свого двійника? Загалом, які шанси, що з його літаком може щось трапитися в повітрі?

Зараз Путін проводить так звану передвиборчу кампанію. Хоча це будуть фактично перевибори двійника Путіна на його трійника. Однак передвиборчу програму йому потрібно виконувати, необхідно показатися всюди, де його можуть прийняти.

Той Путін, якого показують або колективний Путін намагатиметься рухатися, створюючи такий інформаційний потік. Тому відвідування Туреччини, зустріч з Реджепом Ердоганом вкладаються у загальну канву передвиборчих дій.

Реджеп Ердоган / Getty Images

З Ердоганом буде все узгоджено, хто полетить до Туреччини – двійник, трійник чи хтось ще. Президент Туреччини підіграє, отримавши певні бонуси. Без цього – ніяк, це ж Схід. Спочатку там треба прийти із подарунками, а потім щось просити, і ще не факт, що дадуть. Хоча подарунки візьмуть обов'язково.

Проте політ позначений в інформаційному потоці, а значить хтось путіноподібний туди полетить. Ну а з літаком може статися будь-що. Цей політ може показати, через що в останній час МіГ-31 над Чорним морем тренується щодо дозаправлення. Також Ту-22 підіймаються, тренуються супроводжувати будь-який перший борт. Це контроль польоту цього борту.

Як літак дістанеться до Туреччини? Прикриватимуть якось. Не думаю, що хтось взагалі реагуватиме на такі дії, тому що незрозуміло, хто там летить, незрозуміло куди. Який в цьому сенс? Припустимо, що летить на тому борту двійник, а льотчик, припустимо, "забув" як дихати, і помер у польоті, а літак впав. Так в Кремлі дістануть трійника і скажуть, що ніхто нікуди не летів – там був двійник. Немає доцільності виконання певних дій воєнного характеру.

Цікаво Понад 20 років при владі: що відомо про Реджепа Ердогана, який втретє став президентом Туреччини

Якщо ж є можливість у нас ліквідувати борт як легальну військову ціль, тоді можна однозначно спробувати. Якщо літак йтиме якимось маршрутом із супроводом винищувачів або літаків підтримки, то їх можна спробувати ліквідувати як легальну військову ціль, звичайно, якщо до неї можна буде дотягнутися.

Чи зможе ЄС підтримати Україну, якщо в США не розберуться із допомогою

США, зокрема держсекретар Ентоні Блінкен, вже вбачають наслідки припинення військової допомоги Україні на полі бою. Про які наслідки йдеться і як нам в Україні потрібно сприймати такі заяви?

Наразі у США обговорюється питання про надання Україні цього року понад 60 мільярдів доларів військової допомоги. Для того, щоб створити певну інформаційну "подушку" для прискорення ухвалення цього рішення, з'являється така риторика. Вона є правильною та грамотною. Ба більше, розуміючи її доцільність, нам її потрібно підтримувати.

У нас є певні реальні проблеми, які пов'язані з кількістю боєприпасів. Зараз вийшли на рівень мінімально необхідних норм, так зване нормування. Проте це не є "снарядним голодом".

Поки не буде ухвалено рішення про надання Україні у 2024 році достатньої кількості військової амуніції, маємо на цих нормах утримати лінію фронту в режимі активної оборони та з мінімальною кількістю боєприпасів. Також нам потрібно не просісти в обороні, щоб потім не довелось проводити широкомасштабні наступальні операції та витрачати достатню кількість боєприпасів, щоб повернути назад території чи позиції.

Зараз однозначно складно, але сподіваємось, що зрештою в США ухвалять законопроєкт щодо підтримки України. Він відкриє кілька механізмів одразу. Зокрема сам по собі цей законопроєкт дасть можливість з приблизно 60 мільярдів доларів отримати трохи понад 10 мільярдів саме військової допомоги. Ті, що залишаться – майже 50 мільярдів – будуть спрямовані на різного рівня супроводження.

Будемо отримувати приблизно по 1 мільярду на місяць від США. Відкриються механізми постачання американської допомоги, а також ухвалення рішень щодо надання Україні достатньої кількості боєприпасів від країн Євросоюзу та загалом держав нашої коаліції, а це 50 країн по всьому світу.

Проте зараз усі орієнтуються саме на ухвалення цього закону в США. Тільки після цього ми можемо отримати все інше та відповідно планувати наші дії. Тому для нас це дуже важливо. Також нам потрібно на цей час менше втрачати позицій, територій, необхідно дочекатися розв'язання цього питання.

Якщо з якихось причин закон не ухвалять, а такий варіант можливий, тому що Дональд Трамп дуже потужно виступає проти фінансування України, тоді доведеться переорієнтовуватися на європейську допомогу.

Дональд Трамп проти фінансування України / Getty Images

Для цього теж є механізми. Достатня кількість країн Європи нам допомагає і вони готові це робити в майбутньому. Якщо буде розуміння, що США загальмували допомогу, тоді, орієнтуючись на європейську підтримку, доведеться прораховувати та планувати наші дії на полі бою.

Загалом це буде активна оборона на землі, працюватимемо далекими засобами ураження, безпілотниками та ракетами, які виробляються в Україні, ракетами, які передаватимуть країни Європи. Зараз непогано себе показали ракети Storm Shadow, SCALP. Можливо отримаємо ракети Taurus.

Також чекаємо на авіацію. Першу партія літаків – півтори-дві бригади – отримаємо саме від європейських партнерів. На їхню передачу Україні американці сильно не вплинуть. Це дія, яка вже відбулась, просто вона відтермінована.

Який, на вашу думку, все-таки найреалістичніший сценарій: США ухвалять пакет військової допомоги Україні чи нам допомагатиме Європа?

Те, що нам допомагатиме Європа – у цьому можна бути впевненим. Європейські демократичні інституції, які вже сформувалися, дають нам можливість сподіватись, що Європа точно не діятиме так, як політикум Сполучених Штатів.

Крім того, є пряма участь деяких європейських інституцій, європейських виробників у війні проти Росії на нашій території, починаючи від Rheinmetall і закінчуючи колишніми країнами "Варшавського договору", які також виробляють для нас зброю. Це бачення дає можливість опиратися на Європу, на європейську військову міць, яка зараз відновлюється.

Так, для цього треба час. Тому й така важлива американська допомога. Американці добре ставляться до військової компоненти – у них все це вже є. А Європі треба відновлюватися після практично двох десятків років скочування в безодню повної нездатності до оборони.

До того була "меркелівська ера", яка, найімовірніше, вже минула. Ангела Меркель повністю "вбила" європейську безпеку. Добре, що в Європі ще залишилося кілька країн, які є повністю самодостатніми щодо власної безпеки – це Франція, Велика Британія.

Вони виробляють все, починаючи від підводних човнів і закінчуючи ядерною зброєю. Не відстає від них Іспанія, Італія, наздоганяє Німеччина. Крім цього, країни скандинавської групи, які фінансово забезпечені й могли дозволити собі, зокрема й виробництво озброєння.

Читайте також Часу майже не лишилося․ Чи готова Європа відбити атаку Росії без підтримки США – аналіз Politico

Така самодостатність деяких європейських країн тепер дає нам можливість сподіватись на те, що спільна, європейська безпека буде відновлена, зокрема й з нашою допомогою. Це дає можливість сподіватися, що буде достатньо боєприпасів, засобів ураження для того, щоб у мінімальному, навіть можна сказати лайтовому для себе режимі, виконувати завдання зі знищення російської армії на нашій території.

ЗСУ могли знищити багато окупантів під Іловайськом

Обговоримо удар Збройних Сил України по скупченню російських інструкторів БпЛА під Іловайськом. У Росії заявляють про знищення десятків солдатів. На вашу думку, чи взагалі ми могли вдарити по цьому скупченню, і наскільки це важлива втрата для російської армії?

До Іловайська HIMARS дістає, тому могли виконати це завдання. До того ж по Іловайську могли відпрацювати ракети Storm Shadow, С-200, наші "Нептуни". У нас є достатня кількість сил і засобів для виконання точних ударів. Та ж "Вільха", яка дістає Іловайська. Тобто є чим, але фактично вже неважливо, яким саме боєприпасом.

У цьому сенсі росіяни самі себе "підсвітили". Вони довго рекламували свої збори. Я так розумію, наша розвідка відпрацювала правильно, грамотно. Тобто спершу розвідали, далі пройшла дорозвідка, коригування вогню, а коли ці інструктори зібралися здавати заліки на підвищення кваліфікації, – сталося знищення. Ну можна сказати підвищили кваліфікацію і виконали бойове завдання.

Це велика серйозна втрата для росіян. Кілька десятків операторів. Підготувати оператора дрона будь-якого рівня – хоч FPV, хоч дальнього – дуже непросто. І можна сказати, щонайменше кілька сотень безпілотників втратили своїх "поводирів".

Ми виконуємо ці завдання. Причому знищення йде до кожного конкретного оператора. Тобто, якщо в нас є достатньо підтверджень про перебування навіть одного оператора дрона, то він підлягає знищенню. Його одразу знищують високоточними дальніми засобами ураження, де б він не перебував – на полі бою, у місті чи в селі. У нас є системи радіотехнічної розвідки, щоб точно визначити, звідки саме йде управління безпілотником, а тоді дістатися до його оператора, щоб знищити.

Як працюють українські секретні дрони

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив, що Україна б'є по Росії секретними дронами, які проходять випробування у бою. Що ви про них знаєте та чи можуть ці дрони вплинути на загальну ситуацію на фронті?

Якщо вони секретні, ніхто ж про них не розповідатиме, навіть якщо щось знає. Якщо вони подані як секретні, то дійсно йде їхня апробація.

Наприклад, можемо поговорити про біду, з якою зараз зіткнулися росіяни, тобто зчитувати інформацію з російських джерел, а далі її проаналізувати. Можна говорити, що працюють наші дрони, причому працюють цілими роями.

Їх ведуть "матері", які абсолютно не реагують на російську РЕБ, тобто мають деякі елементи штучного інтелекту. "Мати" сама ухвалює рішення про знищення цілей, які закладені в її пам'яті. Це вона робить, використовуючи дрони, якими керує.

Саме виконання цього завдання зараз є для росіян великою проблемою. Вони не знають, як цьому протидіяти, не мають таких механізмів. Річ у тому, що "мати" не реагує на системи РЕБ, дістати її наземними засобами неможливо, а авіація підійти не може, бо сама потрапляє під удари наших зенітно-ракетних комплексів. Вони у нас працюють, а літакопад у росіян триває.

Також тривають удари дронами по російських позиціях і з цим вони теж не знають, що робити. З цією темою навіть почав виступати колишній генеральний директор "Роскосмосу" Дмітрій Рогозін, але він тільки розводить руками й каже, що українці випробовують нову зброю, яку ми ніяк не можемо зловити.

Насправді вони навіть не розуміють, як вона працює. Це саме той режим секретності, про який говорить Камишін. Росіяни не знають підходу до управління, до розподілу цілей та не зрозуміють алгоритму самої роботи.

Військовослужбовиця опановує керування FPV-дроном / Getty Images

Західні ЗМІ пишуть, що президент Володимир Зеленський йде на великий ризик, щоб переламати хід війни, тож атаки всередині Росії стануть частішими. Якщо таких атак справді буде більше, то чи варто чекати на зміну настрою у росіян?

Настрій у росіян точно ніяк не зміниться, що б ми не робили. Це така російська терористична популяція, чисельністю близько 100 мільйонів, яка заточена на геноцид української нації. Тому неважливо, якою буде відповідь, бо наша протидія зовсім на них не вплине.

На них може вплинути внутрішня нестабільність, пов'язана з економікою, яка падає. Але поки російська економіка живиться продажем енергоносіїв, отримує досить велику кількість грошей, то така ситуація всередині Росії – неможлива.

А знищити російську економіку можна за допомогою знищення механізмів отримання валюти, які вони використовують. В основному, це продаж вуглеводнів, тому треба знищувати все, що з цим пов'язано, оскільки це легальні військові цілі. Щобільше, система виробництва вуглеводнів живить економіку й зокрема російську армію. Отже, вона є легальною військовою ціллю.

Знищити її можна навіть завдяки малій кількості засобів, але потрібні системні удари. У нас немає тисячі дронів на добу, є десятки, але вони дальні й можуть бути відправлені на російські заводи з виробництва вуглеводнів. Вони можуть повністю вивести з ладу всю систему. А це, повторюсь ще раз, і виробництво палива для армії, і отримання фінансів для російської економіки. Це вже може вдарити по Росії.

Але все-таки росіяни пов'язуватимуть це не з українськими діями, а з неможливістю Москви керувати процесами на периферії та фінансувати державні утворення, які складають Росію. Однак тоді ці національні кластери, республіки почнуть такий відцентровий рух, який віддалятиме їх від центру і врешті-решт повністю відірве, починаючи з Північного Кавказу і закінчуючи Якутією. Уже є щонайменше десяток готових урядів, республік у вигнанні – від Ічкерії до Якутії.