Головний медик батальйону "Айдар", лікар-анестезіолог Андрій, який сьогодні допомагає щастинському шпиталю, каже, що тільки на його пам’яті безпосередньо по лікарні здійснили три обстріли — один раз із системи реактивного залпового вогню і двічі з мінометів.
По місту ж обстріли тривають щодня, не тільки лікарню обстрілюють. Стріляють по всьому: по вулицях, по парку, будинку культури, по супермаркету,
— пригадує Андрій.
Стосовно лікарів, то мінімальна потреба перекрита, але важко сказати, що лікарів достатньо. Лікарі працюють уже 4–ий місяць без зарплати, беззмінно, впродовж усього АТО, серед них — двоє хірургів. Волонтери також долучаються до роботи.
Я сам — начмед батальйону "Айдар", але за потреби, долучаюся до роботи лікарні,
— каже Андрій.
Аби доставляти поранених із передової до шпиталю, у лікарні є броньоване авто "Цербер". Є й не броньовані авто, але усі вони — у дірках від куль.
Сьогодні повноцінно працюють усі 4 відділення шпиталю: хірургічне, терапевтичне, гінекологічне і дитяче,
— каже начмед "Айдару".
Практично усе обладнання й медикаменти — допомога волонтерів і небайдужих людей, які допомагають шпиталю виживати та рятувати життя.
Лікарі кажуть, що шпиталь може помістити стільки поранених, скільки до нього поміститься. Навіть перев’язочні кабінети часто стають операційними. Одночасно, бувало, поступало близько 30-ти важкопоранених, тоді задіювалися усі поверхи лікарні, усі відділення.
Поруч є лікарня у Петрівці, за 12 кілометрів, але там складна ситуація, бо майже не залишилося персоналу. За 40 кілометрів — районна, у Новоайдарі, але це, уточнює Андрій — тилова лікарня. Більшість поранених із цього району Луганщини проходили саме через щастинську лікарню, а це — тисячі людей.