Урок перший
Українці зневірюються в ефективності виборів

У 2014 році, спершу на президентських, а потім на позачергових парламентських виборах у нашій країні відчувався дух піднесення. Окрилені перемогою Революції гідності, люди йшли на виборчі дільниці з вірою, що ось-ось все стане краще. Тим більше, що Україна заплатила кров'ю за вигнання "януковичів".

Але минув рік президента, парламенту, а відчуття возу, що рухається, так і не настало. Результат — тільки 45% українців взагалі вирішили піти на виборчі дільниці. Мотивація — раз вже парламент нічого не змінює, то куди місцевим радам?

Згідно з останніми опитуванням фонду "Демократичні ініціативи", 55% українських громадян переконані, що вибори жодним чином не змінять ситуацію на місцях, і 57% – що вибори не вплинуть на ситуацію в Україні. Тим часом серед оптимістів є 24% людей, які впевнені, що місцеві вибори зможуть поліпшити ситуацію в їхньому місті або ж селі. Ще 19% переконані, що вибори змінять на краще ситуацію в країні. А от погіршення ситуації внаслідок голосування очікують лише 4% — на місцях і 5% — в Україні загалом.

Урок другий
Систему геть!

Урок другий є прямим наслідком першого. Нинішня система виборів терпить крах довіри громадян. Як зауважила у коментарі сайту "24" керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич, систему потрібно міняти в корені, "інакше у нас буде проблема з легалізацією влади. Влада з кожною такою виборчою кампанією втрачає легітимність в очах людей".

До того ж за новою системою виборів до місцевих рад — а саме за такою системою і рахують голоси зараз — депутат, який набрав найбільше голосів на своєму окрузі, може не потрапити до ради, якщо партія в цілому не набрала потрібної кількості голосів. Або навпаки – депутат, за якого мало хто голосував, потрапить у раду, бо його партія пройшла 5% бар'єр. Тож не дивно, що не всі виборці зрозуміють цю логіку, коли отримають у місцеву раду не тих, за кого голосували.

Урок третій
Привид Партії регіонів

Регіонали, як виявилось, не здаються. Майже як "русскіє". Вони під іменем Опозиційного блоку взяли участь у місцевих виборах, і за попередніми даними мають перемогу у щонайменше 3 областях і вихід у другий тур у мерських перегонах у Дніпропетровську, Запоріжжі та Миколаєві.

До того ж, як з'ясували журналісти, регіонали у різних обгортках пройдуть у місцеве самоврядування, бо попередньо потрапили до лав нинішніх великих демократичних партій — найбільше їх прихистила в себе "Солідарність" Петра Порошенка – 120. У "Батьківщини" 26 колишніх регіоналів. По одному якось затесалися навіть до лав "Свободи" і партії УКРОП. Це вже не кажучи про проекти "Наш край" і "Відродження", до складу яких увійшла маса колишніх регіоналів.

Урок четвертий
Місцеві партії рулять

На місцевих виборах цього разу висувалася значна кількість місцевих партій. За оцінками експертів, це здебільшого політичні проекти місцевих лідерів, котрі мають достатньо впливу і коштів, аби загітувати за себе якусь кількість людей.

Панікери вбачають у рейтингах місцевих партій сепаратистські настрої. Мовляв, кожен місцевий "князьок" загрібає під себе. Оптимісти називають цей момент наглядною демонстрацією прагнень місцевих громад до децентралізації.

Крім того, за попередніми даними виборів уже бачимо, що довіру виборців завоювали також непарламентські партії УКРОП і "Наш край". За словами політолога Володимира Фесенка, це саме тому, що люди не вірять у результативність парламентських партій.

Урок п'ятий
"Кажуть, цар – не справжній!"

Тільки в нашому випадку не цар несправжній, а демократія. Її наявність як мінімум викликає питання. Починаючи вже з найпростішого — підрахунку голосів. Ми вже четвертий день не маємо результатів виборів. Ні по процентному розподілу голосів за політичні партії, ні навіть даних про те, хто з кандидатів на посади голів облцентрів проходить у другий тур. Для прикладу, у Польщі, де вибори відбувались того ж таки 25 жовтня, про результати оголосили вже наступного дня.

Українські активісти і журналісти вже зауважують, що інакше, ніж спробою фальсифікації, пояснити таке затягування підрахунку голосів, дуже складно.

Урок шостий
Перевибори не панацея

У суспільстві досі звучали думки про доцільність позачергових виборів до парламенту. Мовляв, нинішні народні обранці нікуди не годяться. Але місцеві вибори вказують, як мінімум, на два "але".

По-перше, як випливає з попередніх даних, пропрезидентська політична сила "Блок Петра Порошенка" перемогла щонайменше у 10 областях України та має шанс поборотись за 8 мерських крісел в обласних центрах. А це значить, що судячи з такої підтримки пропрезидентської сили, у випадку нових виборів БПП у парламенті набере приблизно таку саму кількість мандатів, і розклад для них особливо не зміниться.

По-друге, результати сумнозвісного "Опозиційного блоку" змушують замислитись — чи потрібні позачергові вибори до ВР, якщо ми дійсно прагнемо позбутись привида Партії регіонів?

Читайте також:Вибори в Україні – свідомий хаос чи платформа для реформ. Думка світових ЗМІ