Парад поразки

Він не подасть виду, але почуття гидливості та відрази буде з ним увесь день. Цей день мав стати тріумфом, якщо не волі, то хоч би російської зброї. Але все пішло не так.

Не пропустіть Російська армія погрожувала дійти до Ла-Маншу, але не змогла дістатися навіть Фастова

Корумпована, невмотивована, зі застарілою зброєю та повною відсутністю уявлення про моральні якості армія покидьків та злодіїв проходитиме перед ним. Ґвалтівники, мародери, боягузи... Армія не воїнів, але прапорщиків (у тому, радянському, карикатурному уявленні – тупих і злодійкуватих). Не такою він хотів бачити "російську армію", яка дарує всім навколо "рускій мір".

Її й не могло бути іншої за путінського ладу. Де доблестю вважається не служіння, а прислужування. Тоді й тільки тоді ти міг розраховувати, що з часом тобі діставатимуться крихти з панського столу дедалі більші.

Де були автори, але читачів виявилося так мало, що сам факт передачі знань через складання літер став покликанням тонкого прошарку безхребетної інтелігенції, для якої піком протесту став пошук грошей на від'їзд із країни.

Де забиті, депресивні регіони такими і залишаються: роки минають, а унітази та "Нутелла" – як і раніше екзотика. Все тому, що не зростання добробуту твоїх громадян є мірилом успіху країни, а те, наскільки сильно ти їх контролюєш і керуєш ними. Із цим проблем справді немає. Біснуваті плебеї, котрі миттєво повірили в українських нацистів, – що ще може бути найкращим показником?

Яка країна, такі й "герої"

Хоча... Можливо про сором я поквапився. Путін (хотілося написати "людина", але якось рука не піднялася), який напередодні підписав указ про присвоєння звання гвардійської бригаді, чиї "одиниці" (так, і слово "солдат" теж не пишеться стосовно "цих") вбивали мирне населення в Бучі, ґвалтували жінок і дітей, розстрілювали заради забави коней, прибивали саморізами собак і вішали курей, відзначивши їх "масовий героїзм і відвагу, стійкість і мужність" під час бойових дій із "захисту" вітчизни", не може відчувати сорому.

Цей указ складно навіть виправдати найвищою метою, коли лідер, розуміючи всю ницість вчиненого його підлеглими, не може їх зрадити, і тоді він не тільки не карає їх, але навіть заохочує. Так було завжди. І є.

Цікаво Путін стане підупалим вожаком, якого стадо роздере на шматочки

І все ж таки... Все ж таки сором... У 2022-му не буде, як у 1945-му, кидання прапорів до підніжжя Кремля – хіба що ті, які намалюють і пошиють самі. Не буде радості переможця, пошани країн світу, почуття гордості за здійснений подвиг. Ні.

Буде зневага до себе та тих, хто навколо, нарікання на проср*ні можливості, злість, підозрілість і, звичайно, ненависть до всіх: за те, що не зрозуміли, не оцінили, не возвеличили. За те, що місце в історії дісталося ганебне, нікчемне та посоромлене. Таке, коли хочеться швидше перегорнути сторінку, а потім обов'язково піти помити руки.

Актуальне – у війні проти України російські окупанти втратили шалену кількість техніки: дивіться відео