Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

А навіщо йому тоді Донбас? — уривок з книги "Аеропорт" Лойка

12:02, 9 вересня 2015 13190 Читать новость на русском
Донецький аеропорт
Донецький аеропорт

Сайт "24" продовжує ексклюзивно публікувати уривки роману про війну на Донбасі Сергія Лойка "Аеропорт" українською.

Презентація книги у Львові відбудеться 11 вересня, у п’ятницю, о 17:00 в Дзеркальній залі ЛНУ імені Франка.

Уривок з чотирнадцятого розділу. "Наталія Сергієвна"

– А навіщо йому тоді Донбас? – запитав боєць років сорока з косим шрамом через всю ліву щоку, який був помітний навіть крізь кіптяву. – Через вугілля, чи як?

– На фіга йому твоє вугілля, у нього газу завалися, – сказав Скерцо, дістаючи з продуктового мішка коробочку з чаями й обираючи пакетик. – Йому Донбас потрібний як димова завіса. Побуцаємося на Донбасі, побуцаємося, а там, дивись, за рік-півтора сякий-такий мирок укладемо. А про Крим наче як забули. Поїзд пішов. Гудбай,

Америка. Головне, щоби не було війни, вакаримас ка?

– Андрій, у вас на прикладі вирізано ім’я Юля, – Олексій спитав закіптюженого зі шрамом. – Дружина?

– Ні, я розлучений, – відповів Андрій, колишній електрик із Дніпра (так усі називали Дніпропетровськ), а тепер старшина-розвідник із позивним «Електрик». – Цю Юлю ніколи не забуду. От багато хто одне одного питає, за що, мовляв, воюємо. От я особисто знаю, за що чи за кого. За Юлю.

– Тимошенко, чи що? – спитав Панас, і всі навколо «вогнища», включно з Олексієм і самим Електриком, розсміялися.

– Та ні, звісно, – вів далі оповідь Електрик. – Юлі цій зараз років п’ять, а було чотири. У Славному це було. Приїхали ми туди минулого вересня. Зайняли оборону. Накопали собі окопів, бліндажів… Почали знайомитися з місцевим населенням. Я підібрав

на вулиці молоденьку кішку. Одного ока не було, друге підгнивало. Я їй заварював чистотіл і цим розчином і чайними пакетиками промивав око. Зараз кицька вже виховує своїх кошенят.

Але в мене була помічниця! Маленька чотирирічна дівчинка Юля. Вона приходила щоранку рівно о шостій. Говорила, хто рано встає, тому Бог дає! І допомагала мені лікувати кішку. Годувала нас виноградом, пиріжками та козиним молоком. Одного разу о шостій сорок п’ять нас із Сигнального почали обстрілювати сто двадцяті.

Ми вчотирьох – кицька, Юля, я та кулеметник – кілька годин відсиджувалися в бліндажі. Незважаючи на переляк, кішка й малявка заснули. Після обстрілу я їх, сонних, і передав мамі, з рук на руки.

А до цього маму під час обстрілу хлопці перехопили й засунули в інший бліндаж. Вона бігла за дочкою. Ридала там весь обстріл, вирватися намагалася. Через два дні Юля з кицькою виїхали. Відтоді в мене на прикладі вирізано «Юля». На пам’ять. Оце так.

Читайте також: Йо…на війна!!! Ненавиджу!!! Ненавиджу, б...дь, ненавиджу!!!, — уривок з "Аеропорт" Лойка

powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук