Чи загрожує закон двостороннім стосункам України і Польщі і як врегулювати ситуацію, розбиралися журналісти сайту "24".

Закон про презумпцію винності українських націоналістів і безвинності поляків

Нагадаємо, згідно із недавно прийнятим у Польщі так званим законом про "бандеризм", кожному, хто на території Польщі публічно вживатиме термін "польські концтабори", а також визнаватиме співучасть польської держави або її народу в Голокості, або заперечуватиме "злочини українських націоналістів", загрожує штраф або ув’язнення до трьох років.


Польська влада посилює радикальні рухи в країні

Читайте також: Клімкін відреагував на скандальний закон про заборону "бандеризму"

Цим законом фактично Польща хоче відбілити свою репутацію, особливо що стосується співпраці окремих її громадян з Третім рейхом, зокрема, і в таборах смерті для євреїв. Як зауважує директор центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" Валерій Димов, Польща тепер – як англійська королева, поза підозрою. Або більші католики, ніж Папа Римський.

Поляки кажуть: у тому, що відбувалося в складній історії взаємин під час Другої світової війни, винні всі, але не поляки. Це закон про переведення стрілок з хворої голови на здорову,
– зазначає Димов.

При цьому політолог додає: за версією "антибандерівського" закону, героїзувати діяльність українських націоналістів не можна, тому що польська репутація страждає, і така людина за це має бути покарана. Це де-факто, вважає Валерій Димов, закон про презумпцію вини українських націоналістів і безвинності поляків.

Ухвалений закон здійняв хвилю обурення не лише в Україні. Поки в Україні збиралися з думками, Ізраїль відреагував миттєво на положення документу, який заперечує причетність поляків до Голокосту. Ізраїль не тільки розкритикував закон, а й заявив про відкликання свого посла з Варшави. "Антибандерівський" закон розкритикували в США і ЄС. Представник Держдепартаменту США Хізер Нойерт заявила, що цей документ може підірвати свободу слова в країні і погіршити відносини поляків з зарубіжними партнерами. Захід закликав Анджея Дуду заветувати суперечливий закон. Втім, президент Польщі, який казав, що не стане підписувати закон автоматично, а досконально його вивчить, поставив свій підпис через кілька днів після його ухвалення сенатом.

Україна знову наступає на граблі

В Києві такий відверто антиукраїнський закон на "ура" не сприйняли та висловили свою занепокоєність. Спікер Андрій Парубій заявив, що це ніж у спину державі, яка воює з російським агресором. На позачергове засідання народні депутати не стали збиратися, вочевидь, продовжували насолоджуватися новорічним відпочинком. Верховна Рада ухвалила постанову-відповідь лише 6 лютого, хоча закон був прийнятий ще 26 січня.

Заява парламенту надто обережна, народні депутати, як могли, обійшли всі гострі кути, щоб, як вони вважають, не призвести до загострення конфлікту. Верховна Рада висловила свою стурбованість, зазначивши, що закон відкриває шлях до маніпуляцій і посилення антиукраїнських тенденцій у польському суспільстві. Депутати також відзначили, що закон є спробою польської сторони "прирівняти дії усіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського та комуністичного".

Незаперечним є те, що як у минулому, так і сьогодні розпалювання конфліктів між традиційно дружніми українським і польським народами лежить в інтересах спільних ворогів нашої державності і суверенітету, якими були нацистський і комуністичний режим, а сьогодні – російський агресор і окупант,
– йдеться в заяві.

Як зауважує директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк, парламент не зробив висновків з попередніх конфліктів, які були з Польщею. Замість того, наголошує експерт, щоб надати мільйони гривень на роботу істориків, всі тільки зробили політичні заяви, посміялись і пішли далі.

"Але конфлікт між Україною і Польщею залишається і зберігається. Тому сьогодні потрібно інвестувати час, знання, інтелект і гроші в наукові розробки для того, щоб можна було в майбутньому зупинити такі нападки з польської сторони. А вони все рівно зберігатимуться і надалі, тому що це дуже болюча тема для Польщі, яка може бути використана багатьма правими силами у майбутньому, тому вже сьогодні потрібно до цього бути готовим", – зазначає Давидюк.


В Польщі руйнують і плюндрують українські пам’ятники, а Київ висловлює стурбованість

Валерій Димов також вказує на суттєве зміщення праворуч польських політичних сил, в першу чергу, правлячої партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського. Втім, на його думку, не варто відповідати Польщі дзеркально, звинувачуючи поляків, тому що це буде провокація на провокацію. За словами експерта, як би ми відповіли дзеркально і заявили, що українці ні в чому не винні, це все поляки, то така заява не покращила б ситуацію взаємин між двома народами.

Ухвалення Верховною Радою постанови, яка містить політичну оцінку польського закону, де є пояснення, що політизація історичних питань – шлях у нікуди, правильний підхід. В України і Польщі складна історія стосунків, але в нас є спільний ворог, який завжди використовував ситуацію за принципом: розділяй і володарюй. Росія розділяла українців і поляків не один раз. І потім це призводило до розділу самої Польщі,
– наголошує Димов.

Політолог Віталій Кулик вважає, що такі дії з боку польської влади саме зараз пов'язані з тим, що тамтешні політики зрозуміли, що до українських мігрантів у громадян Польщі неприязні немає, тому вирішили зіграти на історичних подіях. Так, на його думку, представники польських правих хочуть створити якийсь політичний драйв. Однак експерт також переконаний: Україні не треба відповідати симетрично і приймати закони про заборону польської ідеології. За його словами, якщо такий закон приймуть, це посилить і без того проблемні відносини з нашими сусідами.

Рука Москви

Йти на системний і відвертий конфлікт з Польщею, можливо, не треба. Та треба нагадати, що історична суперечка з новою силою розгорнулася в 2016 році після прийняття польським парламентом закону, який визнає Волинську трагедію геноцидом українців проти поляків. Тоді Верховна Рада також ухвалила заяву, де, як і зараз висловила стурбованість і занепокоєність. Чи почули це у Варшаві? Відповідь очевидна. За цей час протистояння лише посилилося.

На переконання співголови ГІ "Права справа" Дмитра Снєгирьова, Україна сама винна в тому, що поляки так зверхньо до нас ставляться. Як нагадує експерт, ще в 2013 році низка народних депутатів – фракції КПУ і Партії регіонів – звернулися до польського сейму з пропозицією визнати Волинську трагедію актом геноциду українців проти польського народу, а діяльність організацій ОУН і УПА злочинною. Тоді, наголошує Снєгирьов, навіть у поляків це викликало відчуття легкого шоку. Адже вперше в світовій історії представники вищого законодавчого органу зверталися до іншої країни з вимогою визнати злочинцями своїх співвітчизників. Нонсенс.

В 2016 році Порошенко робить кроки, які до цього ніхто не робив з українських президентів. У Варшаві Порошенко в знак поваги стає на коліно перед пам’ятником жертвам Волинської трагедії. Один нюанс: у Польщі це пам’ятник загиблим під час волинської різанини. Поляки теж були ошелешені. Після чого почалися заяви МЗС Польщі, що Варшава ніколи не поставить знак рівності між вояками Армії Крайової і УПА,
– зауважує експерт.


Путін хоче не тільки посварити Україну і Польщу, а розколоти Європу

Експерт також звертає увагу на те, що "антибандерівський" закон – зазіхання Польщі на частину українських земель, Галичину, яку в документі означено як "Східна Малопольща". При цьому, говорить Снєгирьов, поляки встановлюють без дозволу свої мілітарні символи на нашій території.

І ми мовчимо, тому що не можна сваритися з нашим адвокатом в ЄС. Навіщо нам тоді такий адвокат, який зазіхає на наші території? Чому Україна не вимагає від Польщі вибачення за операцію Вісла? І цю думку нам вкидає Росія, а ми ковтаємо ці образи і мусимо пристати на польське бачення нашої історії. Ось в чому помилка. Всі вважають, що росіяни роздмухують конфлікт антиукраїнськими і антипольськими акціями. Навпаки – нам нав’язують, що ми не повинні сваритися,
– переконаний Дмитро Снєгирьов.

На думку експерта, поляки скористалися ситуацією. Але після ухвалення "антибандерівського" закону, на який Україна м’яко відреагувала, прокинуться знову Угорщина і Румунія, які теж мають претензії до нас.

Валерій Димов переконаний, що в Польщі є тверезі розумні голови – інтелігенція, послідовники Єжи Гедройця, які розуміють, до чого може призвести використання складних історичних процесів, їх політизація і спроба екстраполювати на майбутнє. Але застерігає: чварами скористається Росія.

Україна не писатиме історію Польщі в Києві, але й поляки не мають писати історію України у Варшаві. Тоді ми прийдемо до того, що нам знову історію писатимуть у Москві. Тому м’якість постанови не означає, що її не почують у Польщі,
– підкреслює Валерій Димов.

Однозначно, що "антибандерівський" закон погіршить стосунки між Україною і Польщею. Попри заспокійливі заяви, що українцям нічого не загрожує в Польщі, це не так. Радикально налаштовані поляки сприйматимуть українців зовсім не дружньо. Яскравий приклад – мітинг у Перемишлі в 2016 році, де учасники кричали: "Смерть українцям". Росія використає закон не лише в пропагандистських цілях, з особливою насолодою підкреслюючи, що в Києві "фашисти" і "бЕндерівці". Кремль посилить гібридну війну в Україні і Польщі, щоб максимально поглибити розкол не тільки між двома країнами, а в ЄС загалом. І є всі підстави побоюватися того, що Москва може досягти своєї мети.

Читайте також: Історична пам'ять і популізм: між Україною і Польщею знову пробігла чорна кішка