Вона не дає відповіді на питання "як посадити за ґрати за корупцію?", а пояснює, як її уникнути – тобто створити в місті такі умови, які б унеможливили неправомірну вигоду. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Цікаво Донбас після війни: чи реальна ідея вільної економічної зони

Які міста мають антикорупційну програму?

Команда "Антикорупційного штабу" у 2025 році розробила антикорупційні програми для Харкова, Приютівки та Фастова. Загалом ми маємо досвід індивідуальної розробки антикорупційних програм уже для 10 громад – у містах і селищах України.

Цей документ підвищує їхню інвестиційну привабливість, адже для міжнародних донорів і партнерів принципово важливо бачити, що надані кошти використовують прозоро й не спрямовують на збагачення посадових осіб.

Утім лише 20% обласних центрів мають затверджені антикорупційні програми:

  • Луцьк,
  • Рівне,
  • Житомир,
  • Чернівці,
  • Київ.

Миколаїв, Кропивницький та Львів перебувають в процесі розробки. В інших містах цей документ не розробляли і не затверджували, а міські ради посилаються на відсутність обов'язку затверджувати антикорупційну програму.

Розглянемо приклад Дніпра. Бюджет міста у 2026 році складає 24,5 мільярда гривень. Це кошти, які спрямовують на закупівлі, будівництво, комунальне майно, землю, соціальні програми тощо. За відсутності обов'язкової антикорупційної програми такі ресурси фактично витрачають без системних запобіжників корупції.

Тим часом, антикорупційну програму місто не розробляє, посилаючись на загрозу життю співробітників міської ради та підприємств у зв'язку з воєнним станом, а також необов'язковістю програми.

Які загрози тягне за собою відсутність антикорупційної програми?

Саме місцевий рівень традиційно залишається корупційно вразливим. Численні журналістські розслідування регулярно фіксують корупційні ризики саме на рівні місцевої влади: у сфері закупівель, землекористування, комунальних підприємств. Так, це дрібніші оборудки у порівнянні з кількамільйонним Києвом, однак траплятися вони можуть частіше.

Коли в громаді немає антикорупційної програми, не існує і системної роботи з ризиками: немає обов'язкової оцінки корупційних загроз, чітких процедур їх мінімізації, відповідальних підрозділів, регулярного моніторингу та публічної звітності.

Як антикор програма працює на місцях?

Досвід міст, які впровадили антикорупційні програми, демонструє іншу картину. Показовим є приклад Рівного. За 2 роки дії антикорупційної програми там значно посилилась інституційна спроможність та прозорість процесів:

  • з'явився відділ з питань запобігання та виявлення корупції, який зокрема створив канали для повідомлень про корупцію безпосередньо міськраді;
  • запустили онлайн трансляції засідань постійних комісій;
  • проводять консультації щодо дотримання антикорупційного законодавства для комунальників та працівників виконавчих органів;
  • ведуть внутрішній облік закуплених товарів, що зменшує ризики зловживань.

Це приклад того, як антикорупційна програма перетворюється з абстрактного документа на реальний механізм змін управлінських процесів.

Що не так із законом?

Закон України "Про запобігання корупції" сьогодні встановлює обов'язок затвердження антикорупційної програми лише для Києва та Севастополя. Усі інші органи місцевого самоврядування – незалежно від бюджету, населення чи рівня ризиків – фактично випадають з-під цієї вимоги.

Це створює системну прогалину в антикорупційній політиці держави, коли міста зі значними бюджетами та значними корупційними ризиками, не мають обов'язкових важливих антикорупційних інструментів. Саме тому варто внести зміни до законодавства і зробити затвердження антикорупційних програм обов'язковим щонайменше для всіх обласних центрів, у яких річні бюджети вимірюються у мільярдах гривень. Паралельно має бути закріплений механізм контролю за реальним виконанням.

Тільки так можна перейти від хаотичних заходів до системної роботи з корупційними ризиками, посилити громадський контроль, підвищити доброчесність місцевої влади і створити фундамент для справжньої прозорості на місцях.

Це зменшить корупцію в країні та наблизить державу до вступу в ЄС.