Армія не отримала майже півсотні БТРів: резонансні деталі розслідування

"Не та" сталь: з чого все почалось

У 2016 році Міноборони замовило у Харківського конструкторського бюро машинобудування, що входить до складу державного оборонного концерну "Укроборонпром", півсотні бронетранспортерів.

Важливо: Як Букін вивів з-під контролю оборонне підприємство: зміни в "Укроборонпромі"

Що відомо про "Укроборонпром"?"Укроборонпром" – це об'єднання багатопрофільних підприємств різних галузей оборонної промисловості України. Нещодавно компанія потрапила у гучний скандал. Стало відомо, що на початку війни група людей вступила у змову з оборонними чиновниками. Вони скуповували військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах української армії. Накручували ціну у рази й за змовою з державним концерном "Укроборонпром" продавали на його заводи.

До групи входили: заступник секретаря Ради нацбезпеки й оборони Олег Гладковський, його син Ігор, колишній працівник концерну Віталій Жуков, Андрій Рогоза – дрібний шахрай, спеціаліст із контрабанди.

Центром оборудок стала підставна компанія "Оптимумспецдеталь". Група заробила понад чверть мільярда гривень. Значну частину роздала на хабарі та "відкати".

Спочатку корпуси для них планували робити з українського металу – сталі марки 71, яка є базовою сталлю для БТР-4. Однак через довгий виробничий ланцюжок ця ідея провалилася. Завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов’язань з постачання готових корпусів на харківський завод, відтак останній отримав лише 20 недороблених замість майже півсотні готових.

Схема виготовлення БТРів

Тому у грудні 2018 року ХКБМ замовив 33 тони фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів, в офіційного дилера виробника, польської фірми Texprotect.

Що зі сталлю не так

У березні її привезли, але військова прийомка (спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту, – 24 канал), її відбраковує через проблеми з:

​• маркуванням;
• супровідними документами;
• хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам.

Останні містяться в результатах дослідження профільного Інституту електрозварювання імені Патона.

До слова: Харківське бюро Морозова можуть закрити: Міноборони скасовує замовлення на БТР-4

Окрім цього, у 2015 році ХКБМ замовив Інституту окреме дослідження по різних імпортних сталях. Там встановили, який саме вміст легуючих елементів (корисних складових на кшталт нікеля та марганця) і шкідливих домішок (на кшталт сірки та фосфору) має бути в металі, щоб шви БТРа зварилися нормально, і щоб сталь від термообробки не втратила свої бронеякості. Ці вимоги навіть вписано в конструкторську документацію.

Конструкторська документація, в якій записані усі вимоги до БТР

Тому хімічний склад повинен був обговорюватися з постачальником на старті. Але в договорі по фінській сталі цього не було, через це завод придбав сталь хоч і якісну, але не ту, котра є оптимальною для виготовлення БТР-4Е у затвердженому самими конструкторами вигляді.

Завод придбав не ту сталь для виготовлення БТР

Та замість визнати і виправити помилку керівництво заводу вирішило вмовити Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема наполягав на цьому директор ХКБМ Олексій Бабіч, котрий і підписував "неправильний" договір. Бабіч на той час узагалі був відсторонений концерном через скандал із розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці – він виявився одним із фігурантів.

Дивіться відео розслідування про корупційні схеми в оборонному секторі України:

Однак навіть не маючи повноважень на заводі – він проводив нараду, на котрій переконував працювати саме із фінською сталлю.

В результаті – строки поставки зірвані, БТРів в армії нема

В результаті перемовин конструктори і військові вирішили провести нові дослідження і "відстріл" як цілих шматків купленої сталі, так і надалі зварених швів для того, щоб вирішити, що робити далі. Але навіть цю перевірку досі не завершили.

Цікаво: Корупційні схеми в "Укроборонпромі": як зараз живуть Гладковські

В інституті Патона різними способами зварили кілька зразків саме цієї сталі із заниженим вмістом легуючих і перевірили шви на міцність, знайшовши ділянки з нижчими показниками твердості і надавши своє резюме: такий метал для корпусів БТРа використовувати можна лише за умов додаткових робіт – приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі. Це викликало нову хвилю затягування робіт. Завод вважає проблему вирішеною і хоче ставити підкладки, а прийомка каже, що це не той БТР, який вони замовляли.

В результаті строки поставки зірвали і Міноборони досі не отримало БТРи. Міністерство виставило заводу штраф на 82 мільйони гривень за зрив контракту. Завод же хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться із міністерською прийомкою щодо її рішень по відбракуванню металу. За останньою інформацією, на ХКБМ із запланованих півсотні машин – наразі зібрана лише чверть, із тих корпусів, котрі спромігся за цей час виготовити Лозівський завод із українського металу.