Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Армія не отримала майже півсотні БТРів: резонансні деталі розслідування

      Українські військові досі не отримали обіцяні ще в липні 48 нових бронетранспортерів БТР-4Е через те, що державний завод закупив не ту сталь.

      "Не та" сталь: з чого все почалось

      У 2016 році Міноборони замовило у Харківського конструкторського бюро машинобудування, що входить до складу державного оборонного концерну "Укроборонпром", півсотні бронетранспортерів.

      Важливо: Як Букін вивів з-під контролю оборонне підприємство: зміни в "Укроборонпромі"

      Що відомо про "Укроборонпром"?"Укроборонпром" – це об'єднання багатопрофільних підприємств різних галузей оборонної промисловості України. Нещодавно компанія потрапила у гучний скандал. Стало відомо, що на початку війни група людей вступила у змову з оборонними чиновниками. Вони скуповували військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах української армії. Накручували ціну у рази й за змовою з державним концерном "Укроборонпром" продавали на його заводи.

      До групи входили: заступник секретаря Ради нацбезпеки й оборони Олег Гладковський, його син Ігор, колишній працівник концерну Віталій Жуков, Андрій Рогоза – дрібний шахрай, спеціаліст із контрабанди.

      Центром оборудок стала підставна компанія "Оптимумспецдеталь". Група заробила понад чверть мільярда гривень. Значну частину роздала на хабарі та "відкати".

      Спочатку корпуси для них планували робити з українського металу – сталі марки 71, яка є базовою сталлю для БТР-4. Однак через довгий виробничий ланцюжок ця ідея провалилася. Завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов’язань з постачання готових корпусів на харківський завод, відтак останній отримав лише 20 недороблених замість майже півсотні готових.

      бтр
      Схема виготовлення БТРів

      Тому у грудні 2018 року ХКБМ замовив 33 тони фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів, в офіційного дилера виробника, польської фірми Texprotect.

      Що зі сталлю не так

      У березні її привезли, але військова прийомка (спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту, – 24 канал), її відбраковує через проблеми з:

      ​• маркуванням;
      • супровідними документами;
      • хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам.

      Останні містяться в результатах дослідження профільного Інституту електрозварювання імені Патона.

      До слова: Харківське бюро Морозова можуть закрити: Міноборони скасовує замовлення на БТР-4

      Окрім цього, у 2015 році ХКБМ замовив Інституту окреме дослідження по різних імпортних сталях. Там встановили, який саме вміст легуючих елементів (корисних складових на кшталт нікеля та марганця) і шкідливих домішок (на кшталт сірки та фосфору) має бути в металі, щоб шви БТРа зварилися нормально, і щоб сталь від термообробки не втратила свої бронеякості. Ці вимоги навіть вписано в конструкторську документацію.

      бтр
      Конструкторська документація, в якій записані усі вимоги до БТР

      Тому хімічний склад повинен був обговорюватися з постачальником на старті. Але в договорі по фінській сталі цього не було, через це завод придбав сталь хоч і якісну, але не ту, котра є оптимальною для виготовлення БТР-4Е у затвердженому самими конструкторами вигляді.

      бтр
      Завод придбав не ту сталь для виготовлення БТР

      Та замість визнати і виправити помилку керівництво заводу вирішило вмовити Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема наполягав на цьому директор ХКБМ Олексій Бабіч, котрий і підписував "неправильний" договір. Бабіч на той час узагалі був відсторонений концерном через скандал із розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці – він виявився одним із фігурантів.

      Дивіться відео розслідування про корупційні схеми в оборонному секторі України:

      Однак навіть не маючи повноважень на заводі – він проводив нараду, на котрій переконував працювати саме із фінською сталлю.

      В результаті – строки поставки зірвані, БТРів в армії нема

      В результаті перемовин конструктори і військові вирішили провести нові дослідження і "відстріл" як цілих шматків купленої сталі, так і надалі зварених швів для того, щоб вирішити, що робити далі. Але навіть цю перевірку досі не завершили.

      Цікаво: Корупційні схеми в "Укроборонпромі": як зараз живуть Гладковські

      В інституті Патона різними способами зварили кілька зразків саме цієї сталі із заниженим вмістом легуючих і перевірили шви на міцність, знайшовши ділянки з нижчими показниками твердості і надавши своє резюме: такий метал для корпусів БТРа використовувати можна лише за умов додаткових робіт – приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі. Це викликало нову хвилю затягування робіт. Завод вважає проблему вирішеною і хоче ставити підкладки, а прийомка каже, що це не той БТР, який вони замовляли.

      В результаті строки поставки зірвали і Міноборони досі не отримало БТРи. Міністерство виставило заводу штраф на 82 мільйони гривень за зрив контракту. Завод же хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться із міністерською прийомкою щодо її рішень по відбракуванню металу. За останньою інформацією, на ХКБМ із запланованих півсотні машин – наразі зібрана лише чверть, із тих корпусів, котрі спромігся за цей час виготовити Лозівський завод із українського металу.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук