Про це 24 Каналу розповів керівник Центру військово-правових досліджень, військовий експерт Олександр Мусієнко, зауваживши, що ситуації тут все-таки відрізняються. Насамперед варто розуміти, що більшість повітряних цілей були збиті навіть не над Ізраїлем, а над Йорданією. Вже потім в Ізраїлі працювали системи ППО.
Дивіться також Дорогий і неідеальний: що таке "Залізний купол", чому не врятував Ізраїль і чи підходить Україні
Захід стримується через ядерну зброю Росії
Як наголосив Мусієнко, те, що Росія має перший у світі ядерний арсенал, змушує Захід стримуватися від певних рішень. Вони не хочуть довести все до більшої ескалації. Тому зовнішнє завдання України – переконати партнерів, що проти Росії можна діяти значно жорсткіше.
Ядерний арсенал Росії і є тим бар'єром, який стримує Захід. Коли кажуть, що Путін може застосувати тактичну ядерку по Україні. Якщо рахувати в кілотоннах, то Україна вже, мабуть, пережила, умовно, 2-3 середні ядерні бомби. Гляньте на руйнування від звичайних бомб за весь час повномасштабної війни, на наслідки для екології, на удари по електростанціях,
– сказав Мусієнко.
Запобіжники, які буцімто стримують Росію, потрібно переглядати. Путін вже перетягнув ядерні "Іскандери" до Білорусі – і нічого йому не зробили. Тут потрібно діяти жорсткіше.
Зрештою ситуація з обстрілом Ізраїлю закінчилася не так і погано. Світ вкотре приділить увагу до Ізраїлю та нагадає собі, що Росія підтримує Іран.
Це може змусити конгресменів пришвидшити розгляд питання допомоги Ізраїлю. А зараз в Палаті представників є лише один законопроєкт, де йдеться про допомогу і Україні, і Ізраїлю, і Тайваню. Тобто це може пришвидшити пакет допомоги і для нас,
– сказав Мусієнко.
Атака Ірану по Ізраїлю: коротко
- Іран завдав удару по Ізраїлю 14 квітня. Вони запустили 185 безпілотників, 36 крилатих ракет та 110 ракет класу "земля – земля".
- Ізраїль знищив близько 99% ракет та дронів. Відомо, що союзники допомагали знищувати ворожі повітряні цілі.
- Як повідомляли ЗМІ, Ізраїль відмовився від негайної відповіді на атаку Ірану. Таке рішення тамтешня влада ухвалила після розмови із президентом США Джо Байденом.