
Атака щонайменше 19 російських дронів на Польщу 10 вересня стала першим серйозним вторгненням у повітряний простір країни. Для нейтралізації ворожих повітряних цілей були залучені, зокрема, потужні винищувачі.
Керівник департаменту Dronarium Academy Дмитро Следюк в ефірі 24 Каналу розповів, чому Польща зреагувала саме у такий спосіб на заліт у її повітряний простір дронів. Він пояснив, через що в Україні збивають російські дрони іншими засобами.
популярні відео
Дивіться також Польща вперше відбивалась від російських "Шахедів": все, що відомо
За яким сценарієм поляки діяли, відбиваючи атаку російських дронів?
"У Польщі практично нема досвіду перехоплення малорозмірних і малопомітних з радіолокаційного погляду цілей. В них нема таких мобільних груп, як у нас, які доволі ефективно з цим працюють", – наголосив керівник департаменту Dronarium Academy.
Відповідно тому поляки працювали так, за його словами, як потребує військовий сценарій.
Вони підняли великі винищувачі, навіть дозаправник, у них працював літак радіолокаційної розвідки. Зреагували, ніби йшла авіаційна дивізія. Проте це стандартний сценарій реагування ППО. Тому вони і діяли, як було потрібно
Польським спеціалістам потрібно навчитися витрачати менше ресурсів та працювати з більшою ефективністю. Тому що, на його думку, винищувач F-35 навряд чи пристосований для збиття малошвидкісних таких малопомітних цілей.
Атака російських дронів на Польщу: яка була реакція?
- Вночі 10 вересня "Шахеди" вторглися у повітряний простір Польщі і країна підняла у небо військові літаки та перевела системи ППО у стан найвищої бойової готовності.
- Російську атаку відбивали винищувачі – польські F-16 та нідерландські F-35. Також були залучені італійські літаки дальнього радіолокаційного виявлення AWACS та літаки-заправники спільного користування НАТО.
- Експрезидент Польщі Анджей Дуда наголосив, що оскільки Польща немає системи протидії дронам, то для відбиття атаки залучила дорогі винищувачі. Водночас він вважає, що така реакція була правильною, тому що "життя поляків неоціненне".
- Також НАТО активував статтю 4, відповідно до якої країни-члени Альянсу мають консультуватися, коли територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої з держав-учасниць опиняються під загрозою.
- Крім того, НАТО починає місію "Східний вартовий" (Eastern Sentry), що має на меті посилення свого східного флангу.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі