Вранці 22 грудня на Житомирщині зійшов із рейок вантажний потяг Укрзалізниці. Також через аварію постраждав поїзд сполученням №45/46 Харків – Ужгород. Залізничники екстрено зупиняли рух, через що з траси зійшов локомотив.

Незабаром з'ясувалося, що це не просто аварія, а спланована атака Росії – ворог ударив "Шахедом". Ба більше, для цього Росія могла використати своїх сателітів із Білорусі.

24 Канал розбирає небезпечний прецедент. У цьому допоміг директор із розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський.

Читайте також Залізнична аварія на Житомирщині: назвали попередню причину, чому потяг зійшов з рейок

Удар по вантажному потягу поблизу Коростеня став одним із найпоказовіших епізодів останніх атак російських БпЛА по українській інфраструктурі.

Йдеться не просто про чергове застосування "Шахеда", а про атаку, яка могла здійснюватися в режимі активного керування та донаведення в реальному часі.

Наслідки удару / Фото ДСНС Житомирщини

Сукупність технічних, географічних і розвідувальних факторів вказує на те, що таке керування могло здійснюватися з території Білорусі.

Впродовж кількох днів після епізоду з локомотивом відбулися також атаки на ремонтну бригаду, залізничний міст і локомотивне депо – всі удари на ділянці Київ – Ковель, що тягнеться неподалік Білорусі та глибше від Росії.

Після всіх цих атак "білоруський слід" у наведенні "Шахедів" став очевидний багатьом фахівцям у галузі військових радіотехнологій. Зокрема про це заявляв і Сергій "Флеш" Бескрестнов.

У момент атаки в районі Коростеня одночасно рухалися два поїзди – вантажний і пасажирський №45/46 Харків – Ужгород. Обидва перебували в русі.

Це критично важлива деталь: ураження динамічної цілі вимагає або постійної корекції траєкторії, або принаймні оновлення координат цілі безпосередньо перед ударом.

Класичний "Шахед" у режимі автономного польоту за заздалегідь заданими координатами не здатен надійно вразити рухомий об'єкт, особливо залізничний потяг. Імовірність випадкового влучання в такій ситуації надзвичайно низька. Отже, оператор або система керування мали доступ до каналу зв'язку, що дозволяв коригувати політ дрона в режимі, близькому до реального часу.

Найімовірніше, першочерговою ціллю дрона була енергетична інфраструктура під Коростенем (підстанція Лісова – 330), але, побачивши вантажний потяг, російський оператор дрона вирішив перепризначити йому ціль на локомотив вантажного потяга, що перебував у русі.

Для онлайн-донаведення критично важливим є стабільний і достатньо широкий канал передачі даних. Йдеться не лише про телеметрію, а й про передачу відеосигналу з бортової камери.

На практиці пряме радіокерування такими дронами можливе на відстані приблизно 100 кілометрів, у кращому випадку — до 200 кілометрів, за умови використання потужних передавачів і сприятливих умов. Удар по Коростеню відбувся на відстані близько 262 кілометрів від найближчої точки державного кордону Російської Федерації.

Відстань до кордону з Білоруссю в цьому районі істотно менша. Саме цей фактор відкриває технічно реалістичну можливість розміщення: наземного ретранслятора, мобільної станції керування, або навіть безпосередньо екіпажів операторів на території Білорусі.

Анатолій Храпчинський припускає наявність "білоруського сліду", про який говорив президент Зеленський. Ба більше, Храпчинський не бачить тут великої дивини, адже Білорусь – союзник Росії в агресії проти України, чого не приховує і навіть пишається.

Анатолій Храпчинський

Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві

Безумовно, окремо треба говорити про територію Білорусі. Зараз там з'являються антени, які з великою ймовірністю формують наземні станції зв'язку, здатні працювати з тими "Шахедами", що заходять на Рівненську, Волинську або Житомирську області. Росія давно використовує Білорусь як елемент війни – не завжди для прямого запуску ударів, але системно для розвідки, логістики та інфраструктурної підтримки. Тому до цього треба звикнути й чітко розуміти: відсутність російських військ на кордоні не означає, що Білорусь не воює проти України.

Саме тому Росія цілком логічно заклала використання Білорусі як вузла зв’язку для побудови та підтримки mesh-мереж управління дронами. Це не про "може бути" – це про архітектуру війни, яку вони вибудовують.

Але варіант із Білоруссю – не єдиний. Керування могло здійснюватися шляхом ретрансляції сигналу через інші "Шахеди", які утворюють mesh-мережу.

Як працює mesh-мережа – пояснення Анатолія Храпчинського:

На жаль, mesh-ретрансляція для підтримки завдання ударів вглиб України вже виглядає теоретичною гіпотезою для реальної бойової задачі. Такої думки дотримується Анатолій Храпчинський.

Анатолій Храпчинський

Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві

"Шахеди" вже активно використовують mesh-зв'язок. Якщо дуже спрощено, то це як Wi-Fi у вас вдома, але з принциповою різницею: кожен “девайс” у цій мережі одночасно є і клієнтом, і точкою доступу. Кожен дрон може ретранслювати сигнал далі й вибудовувати мережу. Саме це відкриває для ворога ключову можливість, керувати або змінювати точку цілі "Шахеда" практично на всій території України. І ми це вже бачимо в реальній тактиці. Вони майже перестали літати щільними групами. Натомість частина дронів через певні проміжки дистанції просто кружляє.

Це прямий індикатор того, що окремі "Шахеди" використовуються як повітряні ретранслятори. Вони формують канали зв'язку вглиб України, які далі замикаються або на ключові наземні системи, або безпосередньо на територію РФ. Саме там можуть знаходитися пункти, які дозволяють коригувати польотне завдання або змінювати ціль уже в польоті.

За цей рік противник також вибудував стаціонарну інфраструктуру пусків, у Донецьку, в Криму, а також поблизу Сумської й Чернігівської областей на території РФ. Усі ці точки можуть працювати як елементи єдиної мережі, умовні «наземні станції», які приймають і контролюють канали зв'язку.

Щодо дальності: mesh-канал може тягнутися до 300 км, але стабільна і якісна передача даних — це 150 – 180 кілометрів. Оптимум — близько 150 кілометрів, коли можна передавати великі пакети даних. Тобто, коли один "Шахед" кружляє, наприклад, у Чернігівській області або на півночі Київщини, — у нас фактично вже збудований канал зв'язку.

Експерт констатує, що росіяни не стоять на місці, а активно вдосконалюють "Шахеди", які вже давно не просто іранський імпорт. Нині це доволі технологічний продукт, який завдає великої шкоди й може стати ще небезпечнішим.

При цьому кожен додатковий вузол ретрансляції різко зменшує доступну пропускну здатність і підвищує затримки сигналу. Для точного донаведення по рухомій цілі така мережа є ненадійною, особливо в умовах протидії РЕБ. Тому, якщо це дійсно була mesh-мережа, росіянам вдалося обійти "червоні прапорці" та обдурити сили оборони. Але це не скасовує того, що вони могли підстрахуватися за рахунок веж у Білорусі.

Анатолій Храпчинський

Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві

Коли ми говоримо про ураження локомотива, це не означає, що десь сидить оператор із пультом і в ручному режимі наводить "Шахед". Це важливий момент, який часто неправильно інтерпретують. Згадаймо, як свого часу ворог активно використовував NVIDIA на дронах типу "Молнія". Там ці комп'ютери застосовувалися для запису та відпрацювання алгоритмів — як застосування озброєння, так і візуальної навігації. Фактично вони накопичували й навчали моделі, формували бібліотеки рішень.

Сьогодні більшість "Шахедів" уже оснащені камерами. Це означає, що дрон не просто летить за заздалегідь заданим маршрутом. Умовно кажучи, він заходить на територію України з первинним завданням — наприклад, уразити ТЕЦ чи інший стаціонарний об’єкт. Але під час польоту він сприймає навколишнє середовище.

Якщо в полі зору з'являється локомотив, а образ локомотива вже є в його пам’яті, дрон здатен захопити цю ціль. За заданої висоти, швидкості та ешелону польоту він отримує можливість виконати ураження. У цей момент дрон передає в мережу повідомлення про захоплення умовної "цілі №5".

Оператор при цьому не керує дроном вручну. Він бачить на екрані: на конкретному маршруті, у конкретному сегменті польоту, ціль захоплена, і дрон має технічну можливість відпрацювати по ній. Фактично роль оператора зводиться до підтвердження рішення, після чого дрон самостійно заходить на ціль.

Це означає, що у ворога вже є ситуативне розуміння обстановки. Вони його накопичують: дрони вже літали цими маршрутами, збирали дані, ці дані обробляються, оновлюються алгоритми. Це не фантастика, а реальність поточної війни. Саме тому ми бачимо атаки дронами вже у світлу частину доби. Причина проста: на більшості "Шахедів" встановлені камери. Аналогічну логіку Росія застосовує і з крилатими ракетами — вони часто підлітають під ранок, коли візуальна корекція максимально ефективна.

З урахуванням відомих характеристик модернізованих "Шахедів" можна виокремити два найбільш ймовірні варіанти:

  • Спеціалізовані радіочипи з наземним ретранслятором

У дронах фіксували наявність передавальних модулів китайського та російського виробництва — з потужністю до 5 Вт, робочими частотами в діапазоні 800 МГц – 2,5 ГГц, підтримкою OFDM/FHSS та шифрування AES-128/256.

За наявності ретранслятора на території Білорусі це дозволяє забезпечити зв'язок на дистанції, достатній для керування польотом у районі Коростеня. Такі ретранслятори можуть бути розміщені біля кордону з Україною, зокрема на дахах багатоповерхівок. Цю версію, зокрема, офіційно озвучив і Президент України Володимир Зеленський. Обладнання, що допомагає росіянам нести смерть, може стояти на дахах звичайних житлових п'ятиповерхівок.

  • Керування через 4G-мережі

Окремі модифікації "шахедів" оснащуються 4G-модемами. У такому разі передача даних може здійснюватися через білоруську мобільну мережу. Це пояснює, чому дрон зберіг канал зв’язку далеко за межами зони, де російські SIM-карти вже не працюють. Факти використання білоруської телеком-інфраструктури в інтересах РФ уже фіксувалися раніше.

Українська розвідка раніше повідомляла про розгортання на території РБ спеціального майданчика для запуску та керування "Шахедами". Формально він поки не використовується для масових пусків по Україні, однак це не означає, що він не задіяний для інших задач — зокрема, для дистанційного керування та донаведення.

Цілком імовірно, що на цих об’єктах уже працюють російські військові оператори, які скеровують дрони по енергетичній та транспортній інфраструктурі України.

Додатковим непрямим підтвердженням цієї версії є те, що останнім часом удари по енергетичних і залізничних об'єктах Волині здійснюються з активним використанням повітряного простору Білорусі. Це зручно не лише з навігаційної точки зору, а й для підтримки стабільного каналу зв'язку.

Атака по потягу поблизу Коростеня має всі ознаки керованого удару з донаведенням у реальному часі. Географія інциденту, технічні обмеження каналів зв’язку та наявні розвіддані вказують на те, що найбільш імовірним місцем розміщення ретрансляторів або операторів є територія Республіки Білорусь.

Анатолій Храпчинський

Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві

Потенційно ця інфраструктура може використовуватися і проти Європи. Ми ж бачимо, що Росія розміщує "Орєшнік" на території Білорусі невипадково – це про скорочення часу підльоту ракет. З "Шахедами" логіка та сама: сьогодні з території Білорусі їх можуть не запускати, але вежі та ретранслятори зв’язку там цілком можуть працювати на європейський напрямок.

І давайте просто зафіксуємо факт: Росія вже активно використовує повітряний простір Білорусі для прольотів "Шахедів", у тому числі в напрямку Польщі. Це не гіпотеза – це вже практика.

Білорусь дедалі глибше втягується у війну не лише як транзитна або допоміжна територія, а як активний елемент системи управління ударами по Україні.

До теми Експерт окреслив, як "Шахеди" можуть загрожувати Європі

Така участь створює пряму загрозу не лише для української інфраструктури, а й для самих громадян Білорусі, які фактично стають співучасниками воєнних злочинів через дії військових і спецслужб на їхній території. Незалежно від того, чи в курсі сам Лукашенко, чим конкретно займаються допущені ним на білоруську територію російські військові, світова спільнота має реагувати на таку безпосередню дотичність білоруської влади до військової агресії.

Також має реагувати й Україна. Починати потрібно було ще вчора, вважає Храпчинський.

Анатолій Храпчинський

Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві

Що з цим робити? Протидія тут — це не лише навігація, а передусім канали зв’язку. Саме про це говорив Валерій Залужний, описуючи концепцію системи "Покрова" у своїй статті для The Economist у листопаді 2023 року (How to win a war of attrition).

Йдеться про комплексну протидію: навігації, зв'язку, сенсорам, обміну даними. Ключове — розгортання ефективних засобів радіоелектронної боротьби, здатних створювати завади саме на mesh-каналах зв’язку. Mesh-мережа має критичну вразливість: руйнування хоча б одного вузла порушує роботу всієї сітки. І саме в цю точку має бити сучасна протидронова оборона.

Анатолій Храпчинський вважає, що необхідно розібратися, що точно відбулося. Зокрема, варто встановити роль Білорусі в атаці на потяг під Коростенем. На думку експерта, для цього є всі інструменти.

Анатолій Храпчинський

Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві

Засоби електронної розвідки дозволяють чітко визначити, що саме це за об’єкт, які частоти він використовує і яку роль відіграє в мережі. Після цього вже ухвалюється рішення — як і чим на нього впливати.

Перший крок цілком прагматичний: розгортання спеціалізованих засобів радіоелектронної боротьби на аналогічній дистанції — у радіусі близько 40 кілометрів. Їхнє завдання — приглушити або зірвати всі функціональні можливості цих веж, зокрема роботу каналів зв’язку та ретрансляції.

Але ключова проблема не в технологіях. Ключова проблема — в рішучості. Для цього треба вже починати діяти, а не обговорювати це в теорії.