У разі реалізації такого сценарію під загрозою можуть опинитися цілі міста. Про це йдеться в матеріалі спеціального кореспондента "РБК-Україна" Юрія Дощатова.
Дивіться також Ризик ядерної катастрофи зріс: чи справді це можливо та від яких країн є найбільша загроза
Чи справді міста можуть опинитися без води?
Україна, за даними джерел у державних структурах та української розвідки, входить у нову фазу загрози з боку Росії – йдеться про можливу системну кампанію ударів по об’єктах водопостачання. Мова не про поодинокі атаки, а про спробу виведення з ладу ключових елементів водної інфраструктури міст: водозаборів, насосних станцій, водогонів і каналізаційних вузлів.
У разі реалізації такого сценарію під ударом може опинитися не окремий регіон, а одразу десятки великих і середніх міст України, включно зі столицею. В основній зоні ризику 10 областей: Луганська, Донецька, Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Київ теж у зоні ризику.
Як пояснює співрозмовник у державних структурах, вразливість системи полягає в її централізованості. У більшості населених пунктів водопостачання залежить від одного або кількох ключових вузлів, які не мають повноцінного дублювання.
У кожному населеному пункті вони різні. Джерелом води можуть бути річки й іноді підземні свердловини. Але переважно в українських населених пунктах по одному водозабору. Лише в деяких великих містах працюють по кілька вузлів для забору води. Це означає, що виведення з ладу одного об'єкта може призвести до припинення водопостачання цілого населеного пункту,
– зазначає він.
Фактично це означає, що навіть один точковий удар по насосній станції або вузлу забору води може спричинити повну зупинку водопостачання в місті або регіоні.
Особливо критичною ситуація є для прифронтових та промислових міст, де інфраструктура вже працює з підвищеним навантаженням. Окремо експерти звертають увагу на досвід попередніх атак. Наприклад, у Миколаєві відновлення водопостачання після руйнування системи у 2022 році тривало роками та потребувало понад 6 мільярдів гривень інвестицій.
Це демонструє, що навіть часткове пошкодження водної інфраструктури може мати довготривалі наслідки. Додаткову складність створює те, що більшість водоканалів і насосних станцій мають обмежені резервні системи або вони фізично розташовані поруч з основними. Це означає, що при ударі одночасно можуть бути знищені та основні, і резервні елементи живлення та подачі води.
Що сказав Зеленський про можливу загрозу?
Зеленський підтверджує, що українська розвідка фіксує підготовку Росії до розширення переліку цілей. Після масованих атак на енергетику ворог переходить до інших критичних сфер – води та логістики.
Судячи з документів, які ми отримали від розвідки, росіяни битимуть по логістиці – по залізниці та іншому. Також будуть бити по водопостачанню,
– заявив Зеленський.
Він наголосив, що російська тактика спрямована на виснаження цивільної інфраструктури та створення проблем у життєзабезпеченні великих міст.
"Хочуть, щоб у нас були проблеми саме з водою", – підкреслив президент.
За словами глави держави, Україна вже враховує ці ризики в системі оборони. Йдеться про посилення протиповітряної оборони, фізичний захист критичних об’єктів і розробку резервних механізмів забезпечення водою у випадку надзвичайних ситуацій.
Яка основна мета ударів по обʼєктах водопостачання?
Військові та цивільні експерти сходяться на думці, що Росія не змінюватиме загальну модель ударів – лише перенесе фокус на інші об’єкти інфраструктури.
Військовий експерт Павло Нарожний пояснює, що сценарій атак залишиться таким самим, як і під час ударів по енергетиці.
"Тактика буде така сама – масовані удари, використання балістики й всього іншого. Це будуть такі самі удари по інфраструктурі, тільки не по енергогенерації, а по водопостачанню та водовідведенню", — зазначає він.
За його словами, головною метою таких атак є не військовий результат, а тиск на цивільне населення.
Їхня ціль – цивільне населення. Зробити так, щоб у великих містах України була гуманітарна катастрофа, щоб люди залишились без води, без водовідведення,
– наголошує експерт.
Політолог Валерій Димов додає, що удари по водній інфраструктурі є частиною ширшої стратегії психологічного та економічного тиску.
"Терористичний режим в Росії діє через логіку виснаження. Це спроба змусити суспільство погодитися на умови, які вигідні Кремлю, через руйнування базових систем життєзабезпечення", – пояснює він.
У чому ще криється небезпека?
Експерти також підкреслюють, що українська комунальна інфраструктура залишається однією з найбільш вразливих сфер критичної системи життєзабезпечення.
Основна проблема полягає у високому рівні зношеності мереж, які в багатьох містах будувалися десятки років тому і відтоді суттєво не оновлювалися. Через це значна частина водопровідних і каналізаційних систем працює на межі технічного ресурсу, що підвищує ризики аварій навіть без зовнішніх атак.
За оцінками профільних фахівців, до 70 – 80% мереж водопостачання та водовідведення потребують капітальної модернізації або повної заміни. Йдеться не лише про труби, а й про насосні станції, очисні споруди, системи подачі та розподілу води.
У багатьох містах відсутні повноцінні резервні лінії, які могли б миттєво взяти на себе навантаження у разі ураження основної інфраструктури. Це створює ситуацію, коли навіть локальне пошкодження одного ключового об’єкта може призвести до масштабного відключення води в місті або цілому районі.
Відновлення таких систем є складним і тривалим процесом, адже потребує не лише ремонту, а й виготовлення або постачання спеціалізованого обладнання, яке часто є дефіцитним.