Про те як відбувалась акція, хто, навіщо та з яким настроєм туди прийшов – читайте у матеріалі журналістів 24 каналу.
Читайте також: Як проходить 9 травня в Україні: головні події
Що це було?
Акція "Ніхто не забутий, ніщо не забуте", яка є частиною мережі акцій "Безсмертного полку".
Акція "Безсмертний полк" виникла у російському місті Томськ у 2011 році як громадська ініціатива. Хода містян із портретами загиблих на війні родичів мала стати альтернативою державним заходам із нагоди 9 травня. Однак буквально за два роки вона була повністю взята під контроль російською владою, і "Безсмертний полк" став чи не головним символом російських масових пропагандистських заходів.
Останні п’ять років кожна хода "Безсмертного полку" викликає бурхливі реакції через надмірну демонстрацію "радянського патріотизму", очевидну замовність та помітну байдужість її організаторів і учасників до ветеранів Другої світової війни.
Читайте також: "Безсмертний полк" в Україні: як локалізувати небезпечну для держави акцію
Останні кілька років аналогічні заходи в різних українських містах супроводжувались словесними та фізичними сутичками. Тому традиційно поліція під час проведення акції працює у посиленному режимі. Найпоширеніший привід для сутичок – використання забороненої в Україні "георгіївської стрічки" (яка була характерною ознакою бойовиків на початку окупації Криму та Донбасу), зображення Леніна та Сталіна, а також різні комуністичні лозунги та символіку.
Що там відбувалось?
Стандартна програма: хода від метро "Арсенальна" до парку Вічної Слави, яка мала завершитись покладанням квітів до могили Невідомого солдата. Подробиці – краще описувати за допомогою цитат тих, хто був присутній на цій акції.
Правоохоронців під час ходи було дійсно багато
"До районного управління поліції одна – запрошена, двоє – доставлено". Так начальник Головного управління Національної поліції у місті Києві Андрій Крищенко прокоментував наявність порушень на акції.
Всі порушення стались через традиційне використання забороненої символіки, яка викликала емоційну реакцію в оточуючих. Претензії у поліцейських виникли до фанатки Сталіна похилого віку та до жінки, яка для чогось пов’язала стрічки на своїх дітей. Ще одну жінку із елементами одягу з тими ж стрічками запросили до районного управління ще перед початком акції. Усні суперечки, які виникали серед учасників акції вчасно вирішувались, у тому числі – за допомогою поліції комунікації.
Поліція комунікації або поліція діалогу – підрозділи, які працюють в Україні на масових заходах. Їхнє завдання – зупиняти агресивних громадян "не силою, а словом"
Хто туди прийшов?
Люди, які хотіли вшанувати пам'ять загиблих внаслідок Другої світової війни. Самих ветеранів чи дітей війни серед учасників практично не було, що логічно, якщо зважати на їхній вік. Були їхні родичі, переважно – похилого віку. Кількість тих, хто охороняв, знімав та моніторив учасників ходи, була приблизно такою ж, як і кількість самих учасників акції.
Просто спостерігачів за ходою також вистачало
Попри те, що на початку колони поважно крокували Євген Мураєв, Вадим Новинський та інші проросійські депутати – було помітно, що на акцію люди вийшли за власним бажанням і якоїсь нормальної координації на заході немає.
Портрети в руках – у кого які знайшлись, та хто як оформив.
Учасники "Безмертного полку" прийшли на ходу із портретами...
... не портретами...
... колажами...
... та складними компіляціями зображень на тему маршала Жукова.
Хтось – із портретами, але не разом з ходою, бо "не хочу їм масовку створювати". Хтось – без портретів, але з квітами. Хтось – взагалі без нічого, але демонстративно на підтримку акції. А хтось – просто загубився:
- Лена не выстроилась! Где Лена?
- Лена не выстроится. Она плетется вне колонны на своих каблах
Були і ті, хто масимально контрастував із усією концепцією "Безсмертного полку"
На питання, чому та з яким портретом вони прийшли на акцію, люди розказували різне:
Це – пам’ять. Це – важливо. Це – про сім’ю.
Тато помер після війни. Артилеристом служив на Львівщині. Був поранений. Про подробиці навіть не знаю. Мала була, а розказувати мені не було вже кому.
Я сюди прийшла з портретом чоловіка. Де він воював? Яке там воював! Його тоді ще на світі не було!
Традиційне для акції "бо це для нас свято зі сльозами на очах" і "ніхто не заборонить нам пам’ятати" звучало не настільки часто, як очікувалось. Розмови були заміксовані найрізноманітнішим чином – від нарікань на неможливість знайти єдине фото діда-героя, кудись глибоко заховане, та розмов про вартість квітів до обговорень зради державного масштабу. Взагалі, тих, хто прийшов обговорити, наскільки у країні все погано – знайшлось чимало. Як сформулювала одна пані: "Есть такая блогерша Монтян. Она все правильно говорит. Но такими словами, что я, как интеллигент, не могу эти слова повторять. Хотя именно этими словами последнее время говорить и хочется".
Учасниця акції
Як усе пройшло?
Якщо коротко: сюр, розгубленість та непозбувна бентега буття. Біля виходу з метро "Арсенальна" медитувала одна із солісток інді-поп-групи "Панівалькова". Перехожі регулярно, але марно намагались її відволікти від цього заняття. Потім – кордон правоохоронців із рамками металошукачів. Одразу за ними – учасники акції, які одночасно намагаються розділитись по колонах, знайти знайомих та відповідати на питання журналістів.
При цьому журналістам постійно озвучують, що учасники акції їм не довіряють, що не треба політизувати ситуацію, що люди прийшли на свято, а їх провокують.
"Безсмертний полк" у Києві 9 травня
Оркестр, який супроводжує ходу, постійно виконує "Катюшу", "Десятий наш десантний батальйон", "День победы" и "Вставай, страна огромная". Учасники – співають ті ж пісні. Частіше – абсолютно ігноруючи, що саме грають музики, а не синхронізуючись із ними.
Регулярно виникають суперечки через ставлення до Радянського Союзу між людьми різних віку, рівня виховання та освіти. Діти, яких привели на ходу, відверто нудяться, мерзнуть і не завжди розуміють, чому на них стрічки, пілотки, елементи форми чи дерев’яні макети вогнепальної зброї.
Учасники акції "Безсмертний полк" у Києві
Люди похилого віку напружено очікують на провокації, тому, про всяк випадок, будь-яку суперечку пояснюють саме ними. В цілому – все спокійно та дещо понуро.
Незначне пожвавлення сталось на підході до Площі Слави, коли колона "Безсмертного полку" підійшла до місця проведення альтернативно-пародійної акції "Безсмертний Грут".
Відео із місця проведення акції "Безсмертний Грут":
Її організувало об’єднання "Демократична сокира" із метою протидії пропагандистським акціям окупантів Росії на території України.
"Безсмертний Грут": замість портретів ветеранів – зображення героїв фільмів Marvel
Комунікація між колонами почалась із подачі першого лозунгу "Безмертним Грутом" і виглядала фантастично:
– Слава Таносу — смерть ворогам! Свободу Вінтерфелу!
– Фашизм не пройдет!
– Вони там не зрозуміли, вони відповідають!
– Фашизм не пройдет!
Біля Вічного вогню, де на "Безсмертний полк" уже очікували проукраїнські активісти, все змішалось остаточно. Оркестр, що супроводжував ходу, продовжував грати "Катюшу". Інший музичний колектив, який зібрався біля Вічного вогню, співав пісні про війну в Афганістані. Окремі учасники ходи вмикали на телефонах пісні про Другу світову. Одночасно лунали гасла "Рашизм не пройде!" та "Україна понад усе", прославляння Сталіна, суперечки на тему війни на Донбасі та привітання із великим святом.
Учасники акції на Алеї слави
Проукраїнські учасники акції на Алеї Слави
Частина дорослих, не задіяна у суперечках, намагалась фотографуватись із принесеними портретами, пам’ятниками героям та іншими учасниками ходи. Діти, остаточно замерзлі і втомлені, з цікавістю реагували лише на коней кінних патрулів поліції, ігноруючи все інше. Принесені квіти вже ніхто нікуди не покладав – учасники ходи просто забирали їх із собою. Та, розходячись, обмінювались враженнями від події:
– Ох, гадость-нечисть…
– Зі святом Вас! Дай нам бог витримать у цьому дурдомі!
– Не мерзни. Щас придем, включим песни военных лет и будем шашлыки жарить.
Дивіться також відео 24 каналу про те, як пройшла акція до 9 травня у Києві:
Всі фото: Олексій Годзенко