Командувач Нацгвардії, український генерал Олександр Півненко ексклюзивно розповів на ютуб-каналі Анни Максимчук, що цього не сталося б, якби наша держава була до цього готова. Тому на початку Україна багато втратила.

Дивіться також Перемогти імперію реально? З якими війнами в історії порівнюють війну України з Росією та чим вони закінчились

"Ми не були готові. Тому ми втратили на початку дуже багато. Якби ми знали, впевнено діяли, були розставлені всі на позиціях, то не було б такого. Були б підірвані вчасно всі мости, якби була пророблена робота в інженерному плані", – сказав він.

Якщо зараз наші військові знають, що ворог наступає, є дані про район зосередження, з якого він буде діяти, то ЗСУ направляють усі засоби, які дотягуються, і знищують окупантів. Тоді російські плани змінюються.

Тобто якби ми так діяли, а ми ж бачили і знали, що на кордонах стоїть противник, то треба було по ньому працювати всіма засобами, тоді все було б по-іншому,
– підкреслив командувач Нацгвардії.

Що відбувалося у перші дні вторгнення?

Олександр Півненко зазначив, що з 28 січня військові вже були готові, занесли на свій поверх, де розташовувався окремий заїзд спеціального призначення, мішки з піском. Хоча особовий склад не вірив, що розпочнеться повномасштабна війна. Однією з головних ознак стало те, що 23 лютого з консульства Росії виїхали їхні люди, посли. Вони виїжджали через Гоптівку.

Я зрозумів, що у будь-якому випадку це станеться. Ми зібрали всіх військовослужбовців, поставили задачу, вивели мобільні групи на околиці Харкова. Я чекав і розпустив всіх додому. Тому що ніяких офіційних розпоряджень ніхто не віддавав. Я зустрів вибухи вдома у ліжку. Ми швидко зібралися. За дві години ми вже були готові до дій,
– пригадав він.

Він віддав усім розпорядження, чим займатися. Наших військовослужбовців перевдягнули в цивільну форму. Вони поїхали на цивільних машинах у напрямку кордону з Гоптівкою, де були бої. Було важливо зрозуміти, де ворог перебуває зараз.

Скільки у мене часу? Треба зараз зніматися, переходити, міняти локацію? Чи ми можемо ще на цьому місці побути і повоювати? Особисто я поїхав за моїми людьми. Поїхали околицями міста Харкова, щоб увійти у взаємодію з нашими військовослужбовцями: 92 бригада, танковий інститут, курсанти Національної академії, інші підрозділи, ТрО і тому подібне, щоб розібратися, хто де є, знайти конект і діяти злагоджено,
– сказав український генерал.

Вони їхали на завдання на Циркуни. Треба було підтримати військовослужбовців, танкістів. На повороті зустріли окупантів. Вони подумали, що це свої, тому що не очікували.

Завдання – заїхати в Циркуни і підтримати. Заїхали до них на блокпост. Коли почався бій, то ми зрозуміли, що це не наші військовослужбовці. У нас спрацювали навідники-оператори. Ми знищили танк з 30 пострілів. Відлетіла башта, розрізали БМП навпіл, знищили той блокпост. А потім ЗСУ зайшли на той блокпост, забрали полонених, які там були, та зайняли його,
– додав Олександр Півненко.

Олександр Півненко про війну: дивіться відео

Яка зараз ситуація на фронті?

  • Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що ЗСУ звільнили 400 квадратних кілометрів на Олександрівському напрямку. Ситуація там залишається складною, ворог продовжує тиск, застосовує малі штурмові групи, артилерію, безпілотні засоби та бронетехніку. Однак наші захисники не лише утримують позиції, а й проводять наступальні дії.

  • ГУР проводить наступальні дії під Степногірськом. Вони відновили контроль над ключовими позиціями, завдавши значних втрат ворогу.

  • За інформацією ISW, ЗСУ мають перевагу на важливих напрямках. Зокрема, на тактичному напрямку Костянтинівка – Дружківка. Водночас темпи окупантів сповільнились.