Коли ФОП офіційно закритий?
Відповідно до Податкового кодексу України внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у 2-х випадках, передає 24 Канал з посиланням на Державну податкову службу України у Донецькій області.
Читайте також IT-фахівці з бронюванням мають найвищі зарплати: скільки заробляють в галузі
- Йдеться про внесення до Єдиного державного реєстру, запис в якому фіксує дату припинення діяльності;
- А також якщо людина, яка має незалежну професійну діяльність (наприклад, адвокат, нотаріус чи аудитор), припиняє, призупиняє роботу або змінює форму діяльності, то це вважається офіційним з дати, коли уповноважений орган ухвалив відповідне рішення або з іншої дати, визначеної законом.
Зверніть увагу! Знімається ФОП з обліку якщо: підприємець сам вирішив закрити ФОП, є рішення суду про припинення діяльності, або ж підприємець помер, його оголосили померлим або визнали безвісти зниклим.
Водночас в Головному управлінні ДПС у Полтавській області зазначається, що після надходження відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи податкова проводить такі процедури: перевірку, остаточний розрахунок зі сплати єдиного внеску, закриття інтегрованих карток платника (ІКП).
Натомість закриття ІКП можливе лише за умови, що всі податки сплачені чи списані. Йдеться про податковий борг, недоїмка з ЄСВ, штрафи чи пеня.
Які штрафи можуть отримувати ФОП та за що?
Відомо, що один із найбільших штрафів для ФОПів буде за неоформлення найманих працівників (залежно від кількості цих працівників). Крім того, великим штрафом для ФОП є видача фіскальних чеків старої форми та відсутність реєстратора розрахункових операцій (залежно терміну, коли відбувався продаж товарів без PPO).
Загалом існують такі види штрафів: відсутність безготівкового розрахунку (POS-терміналу) – штраф від 1 700 до 17 000 гривень та ще додаткові 8 500 гривень штрафу від Держпродспоживслужби; ігнорування запиту податкової (ненадання відповіді чи документів) – 8 000 гривень; недотримання вимог щодо працевлаштування – штраф від 8 500 гривень до 34 000 гривень тощо.