Про це у коментарі 24 каналу заявив експерт Центру політико-правових реформ з конституційного права Богдан Бондаренко.

Читайте також: Рада скасувала депутатську недоторканність

Нардепи Верховної Ради ІХ скликання 373-ма голосами підтримали зняття депутатської недоторканності. Не голосували за законопроєкт лише представники "Опозиційної платформи – За життя" та позафракційний Андрій Деркач, утримались троє депутатів з "Європейської Солідарності".

Читайте також: Хто не підтримав зняття депутатської недоторканності: список

Більше того, після голосування представники ОПЗЖ заявили, що мають намір ініціювати звернення до Конституційного Суду України для скасування ухваленого парламентом закону.

Які є підстави для оскарження?

Як пояснив 24 каналу Бондаренко, зараз можна назвати три теоретичні підстави для оскарження.

Перша причина пов’язана із найскладнішим і найважливішим питанням – чи можна було перереєстровувати законопроєкт п’ятого президента Петра Порошенка №7203. Регламент передбачає, що якщо законопроєкт про внесення змін до Конституції отримав позитивний висновок КСУ, але не був розглянутий, він переноситься на наступну Верховну Раду. Питання в тому, чи був він розглянутий, чи ні.

Після того, як висновок КСУ восени 2018 року повернувся у парламент, депутати не схвалили законопроєкт у першому читанні, але направили його до комітету. Комітет щось дорозглядав, вони щось допрацьовували, дивились, думали. З огляду на це, чи можна вважати оце голосування за постанову повернення до комітету на доопрацювання розглядом законопроєкту – це питання,
– пояснив експрет.

За його словами, якщо документ вважати нерозглянутим, то вважається, що нерозглянутий законопроєкт можна було перереєстровувати. Якщо вважати його розглянутим, то його не можна було перереєстровувати і голосувати.

Друга підстава – голосування за законопроєкт про внесення змін до Конституції мають відбуватись лише на чергових сесіях. "Рішення КСУ від 2016 року про це конкретно говорить. При цьому воно звертає увагу не стільки на те, що сесії мають бути чергові, скільки на те, щоби вони не були позачергові", – зазначив експерт Центру політико-правових реформ.

За чинним законодавством чергові сесії – це ті, які відкриваються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. Регламент нам деталізує це положення і говорить, що це все правильно, крім першої сесії.

Сесія, яка була 29 серпня – це була перша сесія. Для неї виключення нема. З огляду на це теж є питання, особливо, якщо зважити, для чого впроваджувались такі правила про чергові сесії. Їх впровадили, аби не було можливості швидко проголосувати законопроєкт без його обговорення. Якщо попереднє голосування відбулось 29 серпня, а остаточне голосування – 3 вересня, то ця мета недосягнута і тут може бути проблема,
– пояснив Бондаренко.

Третя підстава, за його словами, може бути пов’язана із тим, що висновок комітету перед остаточним голосуванням був проголосований 2 вересня, коли сесії парламенту не було. А парламентські комітети, як підкреслив Бондаренко, не можуть засідати у міжсесійний період.

Як виглядає процедура оскарження?

Як пояснив 24 каналу радник юридичної фірми Primelex Євген Калінін, будь-який закон прийнятий Верховною Радою України може бути оскаржений до Конституційного суду України та визнаний неконституційним.

Відповідно до Конституції конституційне подання до суду може подати президент України, щонайменше сорок п’ять народних депутатів, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

У поданні обов’язково зазначають хто його подає та чому. Вказують вихідні дані документу, який просять перевірити на відповідність Конституції, конкретні положення Конституції України, на відповідність яким потрібно його перевірити, та на яких підставах. Також у поданні має бути вказаний перелік додаткових документів.

Якщо конституційне звернення не відповідає хоча б одній з зазначених вище вимог, КСУ відмовляє у відкритті конституційного провадження.

За результатами розгляду конституційних звернень КСУ надає свої висновки.

КСУ може визнавати закони та інші правові акти повністю або частково неконституційними. Якщо суд приймає таке рішення – закон втрачає чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність. Такі рішення є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Як довго суд вирішуватиме долю закону?

Що стосується термінів розгляду подання, то після відкриття провадження КСУ матиме 6 місяців для винесення рішення. "Але якщо КСУ прострочить цей термін – йому за це нічого не буде. Тому розглядатимуть вони цей закон стільки, скільки розглядатимуть", – сказав експерт.

Керуючий партнер адвокатського об'єднання Emiraise Людмила Кабанець у свою чергу зазначила, що якщо цей проєкт закону пройшов відповідне вивчення в КСУ та з цього приводу є відповідний висновок суду, немає сумнівів, що розгляд такого подання та ухвалення відповідного рішення суду не займе багато часу.

Дивіться також: Тепер заживемо, але це – не точно: реакція соцмереж на скасування депутатської недоторканності

Наскільки реальне скасування недоторканності?

Разом із тим, членкиня правління Інституту національної політики Марина Багрова зазначила 24 каналу, що, найімовірніше, заяву депутатів від ОПЗЖ, слід розглядати лише як популістичну.

Вона нагадала, що Конституційний Суд України уже дійшов висновку, що розглянутий законопроєкт відповідає Основному Закону країни, значить він не відступить від своєї позиції.

Багрова також нагадала, що КСУ неодноразово наголошував, що недоторканність народних депутатів не є особистим привілеєм, індивідуальним правом депутата, а має публічно-правовий характер. Недоторканність, як виходить із логіки КСУ, спрямована на убезпечення народного депутата від незаконного втручання в його діяльність, на забезпечення безперешкодного та ефективного здійснення ним своїх функцій та нормального функціонування парламенту.

Скасування закону через порушення регламенту Верховної Ради при його прийнятті, за її словами, також є малоймовірним. "З дня внесення даного законопроєкту 19 липня 2017 пройшло достатня кількість часу для того, щоб представники всіх політичних сил, кожен з депутатів Верховної Ради мали можливість ознайомитися з його текстом, внести необхідні доповнення і заперечення", – додала вона.

Що таке депутатська недоторканність? Це – юридична гарантія того, що депутата не притягуватимуть до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це парламенту.

В Україні депутатська недоторканність, фактично, є необмеженою, а самих парламентарів без погодження Ради не можна затримувати навіть на місці злочину.