Далі у матеріалі читайте, що повинні робити мегаполіси, аби бути комфортними та дружніми до містян.
До теми: Чому мегаполіси роблять людей нещасними, або Як не потрапити у "спальне гетто"
Найкращі дороги – нерівні і вузькі
Сьогодні популярна концепція Vision Zero – принцип нульової смертності на дорогах. Вулиці повинні бути спроектовані так, щоб на них взагалі не траплялись ДТП. Швидкість автомобілів у розвинених містах обмежується не тільки за допомогою дорожніх знаків, а й фізично.
Для цього звужують дороги, встановлюють острівці безпеки, будують "антикишені" тощо. Неприємна новина для водіїв – хороша дорога підвищує ризик травмування й смерті, адже спонукає їхати швидше. Тому розвинені міста відмовляються від такої розкоші.
Українські міста також почали знижувати швидкість автівок за допомогою фізичних обмежень. Наприклад, у Вінниці зараз масово встановлюють острівці безпеки та так звані "антикишені".
Острівці безпеки на вулиці у Вінниці / Фото: Віктор Перлов
"Антикишені" звужують дорогу та убезпечують пішоходів / Фото: Віктор Перлов
Електронні табло – запорука психічного здоров’я?
Міський дизайн впливає на настрій і психологічний стан людей. Безпечні вулиці, комфортний і пунктуальний міський транспорт створюють атмосферу розслабленості. Для цього міста встановлюють електронні табло із графіком руху транспорту й усіляко покращують інфраструктуру. Такі табло вже у Львові, Івано-Франківську, Житомирі, Кропивницькому – однак поки тільки на деяких зупинках.
Електронне табло на зупинках громадського транспорту у Кропивницькому / Фото: Міська рада міста Кропивницького
У Дубаї зупинки обладнують не тільки табло зі зворотнім відліком руху транспорту, а й кондиціонерами.
Зупинка з кондиціонером в Дубаї / Фото: kuku.travel
Дивіться також: Вокзал, де хочеться ночувати: як виглядають сучасні залізничні станції в Саудівській Аравії
Шукайте жінку
Ґендерна нерівність може спіткати жінок навіть у питаннях містопланування. В Україні жінкам частіше доводиться долати перешкоди у вигляді підземних переходів чи сходів з візочками або малими дітьми. Малопристосований до пересування з дітьми й транспорт, в організаціях і установах нечасто трапляються дитячі кімнати.
Жінки вимушено менш активно беруть участь в соціальному житті. Така нерівність – втрати для економіки. Місто, дружнє до жінок, автоматично стає більш успішним. Сьогодні українські міста намагаються зробити простір більш зручним для жінок з дітьми. Дитячі кімнати вже давно не новинка для громадських закладів. Тепер їх все частіше облаштовують у ЦНАПах, приміщеннях судів, одна така є навіть у Верховній Раді.
Дитяча кімната в приміщенні Луцького міськрайонного суду / Фото: 4vlada.com
Дізнайтесь більше: Ленін у президії, перший кондиціонер та 4-тонна люстра: маловідомі факти про Верховну Раду
Трохи небезпеки для дітей
Якщо ваші міста встановлюють яскраві й безпечні дитячі майданчики – вони зовсім відстали від урбаністичних трендів. Діти потребують здорового ризику для гармонійного розвитку. Навіть на безпечному майданчику вони трансформують простір під свої потреби – підіймаються на гірки знизу догори, залізають на конструкції зверху.
Яскраві елементи дитячих майданчиків вибиваються з міського дизайну і не сприяють розвитку смаку.
Наприклад, у Німеччині майданчики інколи виглядають зовсім не по-дитячому – вони мають природній дизайн, створені з натуральних матеріалів і дають дітям відчуття захоплення й ризику.
Дитячий майданчик у Німеччині / Фото: dw.com
Доступність і економіка
Міста, що будують безбар'єрний простір, більш економічно успішні. У комфортних містах, фактично, немає маломобільних груп населення – усі можуть комфортно пересуватися, діставатися робочого місця, бути активними громадянами. Тимчасово втратити мобільність може кожен – через травму, хворобу, неуважність або втому.
Актуально! Міста проти людей: чому українські мегаполіси недоступні для українців
Особливої уваги потребують люди з дітьми, люди, які пересуваються на візках, пенсіонери й ті, хто переносить вантажі. Простір, комфортний для пересування – першочергова потреба кожного.
А ще доступними мають бути школи й садочки, торгові центри, театри, парки, музеї й культурні пам'ятки. У Дніпрі, наприклад, створили безбар'єрний вхід до академічного театру опери та балету.
Безбар'єрний вхід до академічного театру опери та балету у Дніпрі / Фото: shirok-rn.dp.gov.ua
Відновлення закинутих територій
Занедбані території мають потенціал. У світі зараз існує тренд відновлення закинутих заводів, фабрик, будівель і використання їх для потреб міста. Така тенденція від початку року спостерігається й на ринку нерухомості України.
Часто такі ревіталізовані території стають об’єктами для інвестування й розвитку економіки міста.
Одним з найбільш відомих в Україні є інноваційний центр "Промприлад.Реновація" в Івано-Франківську. Він розташований на території ревіталізованого заводу в Івано-Франківську. Центр працює для розвитку чотирьох важливих для регіону напрямків: нової економіки, урбаністики, сучасного мистецтва й неформальної освіти.
Ревіталізований завод "Промприлад" в Івано-Франківську / Фото: 24 канал
Дізнайтесь більше: Як перетворити старий завод на інноваційний простір: приклад Івано-Франківська
Автор: Аліна Рудченко