Але ж, насправді, це вже було. Президент, який під телекамери ганяє силовиків через бурштин, ми це вже бачили, правда ж? Згадайте, як у 2015 році Петро Порошенко так само, під телекамери давав лічені тижні правоохоронцям на ліквідацію бурштинової мафії.
До теми: Казанський показав, як МВС "кришує" видобуток бурштину: репортаж
Втім, Порошенко після цих грізних заяв так і не приїхав на бурштинові клондайки і не показав, хто і як їх "кришує". Відтак, копачі спокійно продовжили працювати далі, просто змінили дах з місцевого криміналу на друзів колишнього президента.
Дивіться відео різкої реакції Петра Порошенка на нелегальний видобуток бурштину:
Що робить нинішній президент? Зараз він йде тим самим шляхом що і попередній: показове шмагання чиновників, грізні вказівки підлеглим, пара гучних звільнень, і повернення до Києва.
Дивіться відео, як Зеленський вимагає масових звільнень правоохоронців на Житомирщині:
Чи є у вас сумніви у тому, що за якийсь час бурштинові клондайки знову не запрацюють? І знову на цьому не почнуть наживатися правоохоронці, чиновники та місцевий кримінал?
У мене сумнівів мало. Тому що проблема потребує не просто заміни прізвищ на табличках в кабінетах.
Її треба вирішувати системно, і єдиний вихід тут – легалізація цього видобутку. І прикладів чимало по всьому світу.
Раніше на Житомирщині виявили рекордну партію незаконно видобутого бурштину. Правоохоронці провели обшуки та знайшли понад дві тонни коштовного матеріалу.
Видобуток бурштину у світі
Наприклад, на телеканалі Discovery чи Viasat Explore ви можете побачити, як вирішене це питання в США чи в Канаді. На цих каналах є кілька передач про копачів золота.
Зокрема, там показують, як старателі об'єднуються в артілі, кожна з яких може скинувшись грошима на відкритому аукціоні купити право оренди земельної. Щоб законно мити золото, срібло, нефрит чи інші корисні копалини.
Право на ділянку отримує той, хто чесно запропонує більше грошей на торгах. А ліцензія продається тільки в тому випадку, якщо старателі після намиву обов'язково зроблять рекультивацію, тобто відновлять ґрунт на ділянці, і висадять нові дерева чи кущі.
В разі, якщо рекультивація не проведена, а це легко перевірити, наступного разу старателів можуть не допустити до аукціону. Або й взагалі оштрафувати на значну суму. Така система всім вигідна – місцеві старателі отримують законне право на своїй землі видобувати корисні копалини, місцевий бюджет отримує чималі гроші за продаж ліцензій, гроші потім йдуть на розвиток місцевої медицини, освіти чи розбудову доріг.
Важливо! Після візиту Зеленського на Житомирщині почали розслідування
Природа теж не страждає, адже її відновлюють під пильним оком екологів. Водночас поліція чи Нацгвардія не займається обілечуванням копачів, не вступає з ними в збройні сутички, натомість займається тим, що ловить крадіїв, наркоторговців чи маніяків.
Водночас держава не втрачає свій авторитет і не наражається на загрозу сепаратизму в місцевих старательських республіках. А президенту не доводиться в ручному режимі знімати керівників районних відділків поліції. В той час, як копачі, крім того, що законно заробляють гроші, ще й стають героями телепрограм. І всі задоволені.
Чому в Україні не легалізують видобуток бурштину
Чому ж в Україні не так? Тому що, якщо зробити так, як в США чи Канаді, без шаленого заробітку залишаться полковники та генерали поліції, з дозволу яких сьогодні "кришують" нелегальних копачів на Поліссі.
А ще без шаленого заробітку залишаться місцеві прокурори та СБУшники. Без тіньових мільйонів залишаться не лише місцеві чиновники, а й народні депутати, які досі саботували ухвалення законопроекту про легалізацію видобутку бурштину.
Бо деякі з цих депутатів минулого скликання відверто сиділи на цих бурштинових потоках і мають від того величезний зиск.
Відтак, ми можемо вкотре подивитись по телевізору, як в США старателі чесно видобувають золото, срібло чи нефрит і відновлюють природу. Але чи можна так само зробити у нас? Можна, звісно. Треба лише мати сміливість наступити на горло купці ненажерливих правоохоронців, чиновників і бандитів.
Звісно, легалізувати видобуток, набагато важче, ніж просто звільнити пару силовиків, які потрапили під гарячу руку. Але такий крок – це справжні глибокі зміни, яких прагне країна, а не заміна одних облич на інші.
Подивимось, чи наважиться президент Зеленський саме на такі рішучі кроки. Бо не хотілось би знову повертатися до цієї проблеми і вкотре розповідати, як провалилася спроба її вирішення.